Ви є тут

Клінічний перебіг інфекційно-алергічного (реактивного) та ювенільного ревматоїдного артритів у дітей з НВV-інфекцією та диференційоване лікування.

Автор: 
Рейтмаєр Михайло Йосипович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U000603
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
НАПРЯМОК, ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота проводилась на базі обласної державної дитячої клінічної лікарні м.
Івано-Франківська (головний лікар – Котурбаш Р.Й.) з 2000 по 2005 рік.
Для вирішення поставлених задач обстежено 74 дітей, хворих на РеА (І група), і
55 дітей, хворих на ЮРА (ІІ група). В якості групи порівняння були 30 здорових
дітей віком 7-14 років.
За ознакою інфікування вірусом гепатиту В діти основних груп розподілені на дві
підгрупи. Порівняння клініко-параклінічних показників між підгрупами дало
можливість оцінити перебіг РеА і ЮРА в поєднанні та без поєднання з
HBV-інфекцією, зокрема, встановити особливості суглобового синдрому, активності
хвороби, функціонального стану печінки, ступеня СЕІ, окремих показників
клітинної і гуморальної ланок імунітету, вмісту циркулюючих імунних комплексів
(ЦІК) та рівня ІФН-г у сироватці крові.
Контрольні клініко-параклінічні дослідження, які проведені хворим на ЮРА та РеА
на тлі HBV-інфекції, дали можливість оцінити ефективність лікування ЮРА з
застосуванням стимулятора синтезу ендогенного інтерферону аміксину і препарату
системної ензимотерапії (СЕТ) вобензиму та лікування РеА з застосуванням
препарату вобензиму.
У хворих на ЮРА в поєднанні з HBV-інфекцією проведена катамнестична оцінка
активності і рентгенологічної стадії захворювання, та повторне серологічне
обстеження з метою виявлення маркерів HBV-інфекції.
Таким чином, ми мали змогу отримати дані щодо клінічних особливостей перебігу
ЮРА і РеА в поєднанні з HBV-інфекцією, оцінити виявлені клініко-лабораторні
синдроми, які виникають у таких хворих, та прослідкувати їх динаміку під
впливом запропонованого лікування.
Верифікація діагнозу РеА проводилася на основі анамнестичних даних, які
вказували на хронологічний зв’язок артриту з перенесеною інфекцією
вірусно-мікробної етіології, наявності характерних ознак запального процесу в
суглобах та їх відносно доброякісного перебігу. При цьому обов’язково
виключалися захворювання ревматичної природи та специфічні інфекційні артрити
[132].
Діагноз ЮРА встановлювали на основі критеріїв, рекомендованих Американською
колегією ревматологів [244, 245], а в разі дебюту захворювання з
олігоартритичного чи системного варіанту – за допомогою північноамериканських
діагностичних критеріїв [257].
Ступінь активності ревматоїдного процесу визначали за допомогою вітчизняних
критеріїв і уніфікованого індексу DAS [140, 143, 203].
Значення та величина вітчизняних клініко-параклінічних критеріїв активності ЮРА
залежно від ступеня подані в табл. 2.1., при цьому активність захворювання І
ступеня вважали при сумарному значенні зазначених показників меншою від 8
балів, ІІ ступеня – меншою 16 балів, ІІІ ступеня – більшою 16 балів [143]
Таблиця 2.1
Критерії та оцінка ступеня активності ревматоїдного артриту
Показник
Оцінка показника в балах
II
III
Ранкова скутість
Немає
До 30 хв.
До 12 год.
На протязі дня
Гіпертермія суглоба
Немає
Незначна
Помірна
Виражена
Ексудативні зміни
Немає
Незначні
Помірні
Виражені
ШОЕ, мм/год
< 12
< 20
< 40
> 40
б2-глобуліни, %
< 10
< 12
< 15
> 15
С-РБ, якісна реакція
Немає
++
+++ і більше
Індекс DAS розроблений з метою більш уніфікованої і формалізованої оцінки
активності ревматоїдного процесу та ефективності проведеного лікування. Даний
показник апробований і запропонований Європейською протиревматичною лігою для
проведення клінічних досліджень. Ми користувалися індексом DAS 4, який
розраховували за формулою:
DAS 4 = 0,53938vRAI + 0,06465 SW + 0.330 ln ШОЕ + 0,007 PGA
де, RAI – суглобовий індекс Piчi (Ritchiе Articular Index, RAI);
SW – число набряклих суглобів (Swollen Joint, SW);
ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів в мм/год;
PGA – загальний стан здоров’я по візуальній аналоговій шкалі (Patient Global
Assessment, PGA).
Перші два показники оцінювалися дослідником, третій визначали за допомогою
методу Панченкова, суб’єктивний стан здоров’я за 10-ти бальною візуальною
шкалою, залежно від віку обстежуваних, визначали батьки або безпосередньо хворі
діти. Активність ЮРА вважали низькою при значенні індексу DAS 4 не більше 2,4,
середньою – від 2,4 до 3,7, високою – більшою 3,7 [203].
Діагноз вірусного гепатиту встановлювали згідно класифікації, прийнятій на
Міжнародному конгресі гастроентерологів в Лос-Анджелесі у 1994 році.
Перебіг та фазу HBV-інфекції верифікували на основі визначення антигенів вірусу
гепатиту В (HBs Ag, HBe Ag) і антитіл до нього (anti-HBs, anti-HBc, anti-HBe) у
сироватці крові. Вказані дослідження проводили на обладнанні та за допомогою
тест-систем корпорації Sanofi Diagnostics Pasteur (Франція). Паралельно
аналогічні методи дослідження застосовували з метою виявлення антитіл до
вірусів гепатиту С. Діти, хворі на РеА і ЮРА, в яких результати останніх
досліджень були позитивними, до уваги в даній роботі не бралися.
Функціональний стан печінки у хворих на РеА та ЮРА визначали на основі
параклінічних показників, рівні яких вказують на наявність біохімічних ознак
синдромів цитолізу, холестазу, мезенхімально-запального ураження печінки і
гепатосупресії.
Синдром цитолізу діагностували на основі визначеної активності амінотрансфераз:
аланінамінотрансферази (АлАТ) та аспартатамінотрансферази (АсАТ) за допомогою
уніфікованого методу Райтмана-Френкеля [107]. Отримані показники виражали в
мкмоль/лЧгод. Паралельно оцінювали активність АлАТ за цією ж методикою, але в
розведеній 1:10 сироватці крові [46]. Окрім цього, у всіх обстежених у
сироватці крові визначали активність орнітинкарбамоїлтрансферази (ОКТ). За
даними спеціальної літератури, підвищений рівень цього ферменту слугує бі