РОЗДІЛ 2.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.
Клінічні спостереження і лабораторно - інструментальні методи обстеження були проведені у 220 дітей, в тому числі у 120 хворих на ГОБ, 50 практично здорових дітей (групи здоров'я І і II-A), які не мали в анамнезі впродовж життя епізодів бронхіальної обструкції, і 50 дітей з ГРВІ без проявів БО, які також раніше не хворіли на ГОБ.
Дослідження проводились на базі дитячого відділення Дорожньої клінічної лікарні № 1 (основної клінічної бази кафедри педіатрії № 1) та дитячого дошкільного закладу № 31 м. Києва.
Діагноз ГРВІ та ГОБ формулювався відповідно критеріїв класифікацій клінічних форм неспецифічних бронхолегеневих захворювань у дітей.
Для уточнення діагнозу і оцінки проведеного лікування комплекс методів обстеження включав: аналіз анамнестичних даних, отриманих за допомогою розробленої нами анкети, осягаючої 46 соціально-гігієнічних і медико-біологічних факторів; загально прийнятий для даної категорії хворих комплекс клініко-параклінічних досліджень, до якого увійшли розгорнутий аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз калу та анального зіскобу на яйця глистів і найпростіших, посіви слизу із зіва на мікрофлору, вірусологічне і бактеріологічне дослідження слизу зіва; за необхідністю використовували рентгенографію і теплографію (термограф фірми "Agema") органів грудної клітки; проводився огляд фахівців (отоларинголог, невролог, ендокринолог та ін.).
Вірусологічне обстеження включало дослідження носоглоткового змиву імунофлюоресцентним методом, а також спостереження за зростанням рівню противірусних антитіл в парних сироватках крові.
Оцінку імунологічної реактивності організму здійснювали за допомогою тестів I та II рівнів імунологічного дослідження [126, 177].
Для оцінки процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) використовували результати реакції індукованої перекисом водню біохемілюмінісценції (БХЛ) плазми крові (без додатку алергену). Аналіз хемілюмінісцентних кривих проводили згідно рекомендаціям Ю.В.Владимирова та співавт. [42], Я.І. Серкиз [141]. Статистичний аналіз БХЛ проводився за трьома показниками: (Jmax) - максимальний спалах, який дає можливість судити про наявність та кількість продуктів вільно-радикального окислення ліпідів (ВРОЛ) у субстраті, що прореагували з даною кількістю індуценду; (E) - світосума імпульсів за 4 хвилини, що відповідає загальній кількості продуктів ВРОЛ та (Jk) - кінцеве значення на кінетичній кривій, що свідчить про стан резерву антиоксидантної системи.
Алергологічне обстеження включало: збір алергологічного анамнезу, оцінку відносної і абсолютної еозинофілії крові, визначення рівня загального імуноглобуліну Е сироватки крові імуноферментним методом (набори "Аbbot IgE EIA"), специфічних реагінових IgE - антитіл розробленим на кафедрі методом БХЛ, проведеному на бета-аналізаторі в умовах підрахунку одиничних фотонів з побутовими, епідермальними, харчовими, пилковими, вірусними і бактеріальними алергенами [11].
Функцію кори надниркових залоз оцінювали за рівнем кортизолу крові радіоімунологічним аналізом з використанням наборів "СТЕРОН-К 125-J" вітчизняного виробництва і 17-кетостероїдів (17-КС) сечі за методом Крехової [92].
Вихідний вегетативний тонус (ВВТ) досліджували по таблицях Вейна - Бэлоконь і за даними кардіоінтервалографії (КІГ), вегетативну реактивність (ВР) - за даними КІГ в спокої і ортостазі [25].
Під час з'ясування конституційної схильності до захворювань широко використовуються генетичні маркери [71, 100, 110, 118, 130, 152, 153]. З ознак, що характеризують сприйнятливість індивіду до певних умов середовища, були використані: визначення еритроцитарних ізоантигенів - груп крові за системою АВО [161], вивчення сироваткових систем крові за спадковими білками - гаптоглобінами (Нр), які мають значний поліморфізм у популяції [139], а також полігенно успадковані дерматогліфічні ознаки. З їх кількості були обрані такі, що мають найбільш високий коефіцієнт генетичної детермінації [50].
Дерматогліфчні дослідження проводили методом відбитків всіх десяти пальців і долоней обох рук за допомогою типографської фарби [51]. На пальцях ідентифікували дуги (А), ульнарні (U) та радіальні (R) петлі, і завитки (W), на долонях - осьові і додаткові трирадіуси і петлі. Обчислювали такі показники: величину загального гребінцевого рахунку, величину кута atd, кількість і розподілення осьових трирадіусів, наявність додаткових осьових трирадіусів на долонях, характер пальцьового візерунку, наявність мономорфного долонно-пальцьового малюнку. Отримані дані піддавали обробці за прийнятими методами [50].
Серед широко використовуємих маркерів при мультіфакторних захворюваннях є групи крові за системою АВО [110]. Групи крові з'ясовували реакцією аглютинації із стандартними сироватками за методом Туманова [161].
Для дослідження фенотипів сироваткового Hp нами був використаний метод вертикального диск-електрофорезу у дрібнопористому 7,5 % поліакріламідному гелі із застосуванням трисгліцинового буферу за допомогою приладу "Reanal".
Клініко-генеалогічний аналіз проводили за загальноприйнятою методикою [27] із складанням родовідної пробанду за прямою і боковою лінією. Ускладненою вважали спадковість в сім'ях, де у батьків і найближчих родичів пробанда виявлені випадки захворювань в двох поколіннях.
Для клінічної оцінки фенотипічних особливостей дітей, за якими проводили спостереження, досліджували стигми сполучнотканинного дизембріогенезу і фізичний розвиток.
Фізичний розвиток розглядається як сукупність морфологічних і функціональних ознак організму, зумовлених спадковими факторами [27, 169]. Виходячи з положення про їх генетичну детермінацію, ми вивчали показники фізичного розвитку дітей з ГОБ, в тому числі масу і довжину тіла при народженні [5].
Оцінювали фізичний розвиток за методом антропометричних стандартів за допомогою оціночних таблиць. П
- Київ+380960830922