РОЗДІЛ 2
МАТЕРIАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
Робота виконувалась на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Буковинської
державної медичної академії. Для досягнення зазначеної мети дослідження провели
у двох групах дітей. На базі поліклінічного відділення обласної клінічної
лікарні №2, Чеpнiвецького обласного каpдiодиспансеpу, середньо-освітньої школи
№26 м. Чернівці з 1995 по 2000 pоки обстежено 256 дiтей шкiльного вiку обох
статей, яки мешкають у м. Чеpнiвцi та Чеpнiвецької областi. Дослідження
згортаючої системи крові проводили в Центрі науково-медичних досліджень
Буковинської державної медичної академії.
Формування груп відбувалося за дизайном дослідження: “випадок-контроль” (case –
control), проводилося на підставі основного клінічного діагнозу з історій
хвороби (ф. 003/о), індивідуальної карти дитини (ф. 026/о) та об’єктивного
обстеження.
Загальний склад обстежених дітей наведений у таблицi 2.1.
Основну групу склали дiти, що мали суб’єктивні та об’єктивні зміни з боку
серцево-судинної системи. При розподілі на підгрупи по окремим факторам, не
було встановлено суттєвої різниці у показниках статистичного аналізу, тому всі
вони були об’єднані в одну групу. В цю групу увійшли діти, які мали наступні
клінічні прояви (табл.2.2.).
Контрольну групу склали дiти, які не мали патології з боку серцево-судинної
системи, але мали різноманітні прояви, в тому числі хронічної патології інших
органів та систем. В цiй групi було 105 дiтей шкільного віку.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених школярів за віковими групами та статтю
№ п/п
Група дітей
Стать
Вікова група
Молодша
(8-12 років)
Старша
(12-18 років)
Всього
1.
Контрольна
Хлопчики
31
27
58
Дівчата
37
10
47
Всього:
68
37
105
2.
Основна
Хлопчики
15
82
97
Дівчата
31
23
54
Всього:
46
105
151
Всього дітей
114
142
256
Таблиця 2.2
Клінічні ознаки враження серцево-судинної системи
Зміни з боку серцево-судинної системи
Кількість дітей
Відсоток
(%)
Скарги
біль в ділянці серця
112
74,2
серцебиття
11
7,3
перебої в роботі серця
13
8,6
САТ вище 90 вікової перцентилі
22
14,6
САТ нижче 10 вікової перцентилі
14
9,3
ДАТ вище 90 вікової перцентилі
47
31,1
ДАТ нижче 10 вікової перцентилі
3,3
Порушення серцевого ритму
(за даними ЕКГ)
27
17,9
ВСД (G90.9)
за гіпертонічним типом
за гіпотонічним типом
47
22
14
31,1
14,6
9,3
Вік дітей був від 8 до 18 років. Нами було проаналізовано показники у вікових
підгрупах, сформованих з різницею у 2 роки: 8-10; 10-12; 12-14; 14-16; 16-18. В
процесі аналізу була відмічена відсутність суттєвої різниці між двома групами:
8-10 та 10-12 років, а також між трьома групами: 12-14; 14-16; 16-18 років.
Тому в подальшому аналізі ми порівнювали дві вікові групи: 8-12 років, що
відповідає препубертатному віку та 12-18 років, що відповідає пубертатному
віку.
На момент обстеження дiти не мали будь яких гострих захворювань, чи загострень
хронiчних захворювань.
Таким чином, вірогідної різниці у кількості дітей в різних вікових групах та у
кількості хлопчиків та дівчат не було, що дало можливість використовувати такий
розподіл для винесення заключень і статистичної обробки за допомогою
параметричних і непараметричних методів статистики.
2.2. Методи обстеження дітей
Обстеження дiтей проводилося комплексно, воно включало в себе клінічне
обстеження: опитування, фізичні методи обстеження, антропометрiю: вимірювався
зріст дітей стоячи, маса дітей, обвід голови, обвід грудної клітки, обвід
талії, обвід стегон, проведення лабораторних, інструментальних i функцiональних
методiв дослiдження. Вивчалися також показники системи гемостазу у дiтей.
2.2.1. Загальноклінічне, антропометричне та параклінічне обстеження.
Проводилось соціометричне обстеження за допомогою поглибленого анкетування. За
допомогою анкети оцінювався соціально-економічний статус сім’ї, психологічний
клімат в сім’ї, наявність спадкових чинників, вплив та характер екологічних
факторів, спосіб життя родини та характер харчування, ступінь фізичної
активності та особливості проведення дозвілля дитиною. На момент обстеження у
кожної дитини в спеціальній анкеті фіксувались скарги, визначалась самооцінка
стану здоров'я та працездатності за 3-х бальною шкалою, перенесені дитиною
захворювання, оперативні втручання. Проведено збирання алергологічного та
спадкового анамнезу, даних про наявність хронічних захворювань у найближчих
родичів, проходження профілактичних щеплень, наявність у дитини захворювань в
даний час або перенесеного незадовго до обстеження. Визначалася диспансерна
група здоров'я.
Для виявлення впливу соціальних та санітарно-гігієнічних факторів (склад сім'ї,
сімейна обстановка, матеріальний прибуток, освіта та професія батьків, їх
шкідливі звички, екологічна характеристика місця проживання, житлові умови,
тощо) на показники здоров'я дітей проведено індивідуальне опитування обстежених
дітей за спеціально розробленою нами анкетою. Враховувалися особливості
харчування, спосіб життя дитини (режим дня, перебування на свіжому повітрі,
проведення вільного часу, захоплення, регулярність фізичної активності).
Анкета включала понад 50 різних питань і доповнювалася карткою збору анамнезу
та об’єктивного обстеження.
Фізичний розвиток вивчався за допомогою антропометричних вимірювань, які
проводились за загальноприйнятою методикою [71].
Всі антропометричні виміри проводилися у першу половину дня, до або через 1,5-2
години після сніданку. Перед обстеженням дитина оглядалася і при наявності
ознак гострої інфекції, підвищеній температури тіла обстеження переносилося на
інший час. При зважуванн
- Київ+380960830922