РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для виконання поставлених завдань обстежено 105 юнаків у віці 15-18 років із первинною артеріальною гіпертензією (ПАГ) - основна група. Групу контролю склали 20 здорових одноліток.
Основним критерієм відбору підлітків із ПАГ була наявність артеріальної гіпертензії, ступінь якої оцінювали за САТ і ДАТ. Алгоритм обстеження підлітків основної групи передбачав дослідження, яке було спрямовано на вилучення вторинних (симптоматичних) гіпертензій.
У контрольну групу ввійшли підлітки - здорові юнаки в віці 15-18 років, які проходили профілактичний огляд у лікаря педіатра в середніх навчальних закладах м. Харкова. Основним критерієм відбору контрольної групи була наявність нормального артеріального тиску (АТ), відсутність у анамнезі артеріальної гіпертензії, а також об?єктивних і суб?єктивних скарг з боку центральної нервової та серцево-судинної систем, відсутність обтяженої спадковості на артеріальну гіпертензію.
Розподіл підлітків за віком представлено у табл.1.
Таблиця 1
Розподіл підлітків із ПАГ і контрольної групи за віком
Групи15 років
n (%?m)16 років
n (%?m)17 років
n (%?m)18 років
n (%?m)Підлітки із ПАГ n=10543
(41,0?4,8)29 (27,6?4,4)23 (21,9?4,0)10
(9,5?2,9)Контроль
n=258
(32,0?10,2)6
(24,0?9,7)6
(24,0?9,7)5
(20,0?8,9)
ПАГ у підлітків класифікували на основі клінічних даних з урахуванням рівнів АТ, спадкової схильності, тривалості захворювання, даних лабораторно-інструментального обстеження.
Діагностика ступенів АГ проводилася відповідно класифікації з урахуванням ознак ураження в залежності від поразки органів-мішеней (ВООЗ, 1993; VI Конгрес кардіологів України, 2000). (табл.2).
Таблиця 2
Класифікація артеріальної гіпертензії
Стадія Ознаки ураження органів-мішеней Стадія 1 Відсутні об?єктивні ознаки ураження органів-мішеней Стадія 2 Є хоча б одна ознака ураження органів-мішеней:
1. Гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ, ехокардіографії, рентгенографії);
2. Генералізоване чи локальне звуження артерій сітківки;
3. Мікроальбумінурія, протеїнурія чи незначне підвищення креатиніну плазми крові (106-176 мкмоль/л);
4. Ультразвукові чи рентгенологічні дані про наявність атеросклеротичних змін у басейнах аорти, сонних та ін. артерій.
Третю стадію в підлітків із ПАГ не діагностували.
Атреріальний тиск (АТ) вимірювали на правій руці ртутним сфігмометром за методом Короткова Н.С. трикратно, після 5-ти хвилинного відпочинку. При оцінці брали нижчий з трьох вимірів. За норму приймався рівень АТ, що знаходився в межах від 10 до 90 перцентилей нормальних віково-статевих значень перцентильного розподілу АТ в популяції школярів м. Харкова (2002). Рівень базального АТ реєстрували в горизонтальному положенні вранці при пробудженні. Вимірювання проводилось до 10 разів із визначенням мінімальних показників САТ і ДАТ. Для виключення коарктації аорти всім підліткам із ПАГ вимірювався АТ на нижніх кінцівках у лежачому положенні.
Першу стадію первинної артеріальної гіпертензії у підлітків визнавали у випадках, коли АТ знаходився у межах 95 перцетилів і вище при повторних вимірюваннях збільшення з інтервалом 2-3 тижні. Ознаки ураження органів-мішеней у цих підлітків були відсутні.
До другої стадії відносили підлітків, у яких АГ тривала більше року. Цифри АГ були вищими за 95 перцентилів, а при обстеженні виявились ознаки уражень органів-мішеней.
Для виявлення супутньої патології усі пацієнти оглядалися психоневрологом, ендокринологом, отоларингологом і окулістом. Офтальмологічне обстеження проводилось із визначенням гостроти зору для далі (суб?єктивним і об?єктивним методами), а також дослідженням очного дна (судин сітківки) методом офтальмоскопії в прямому та зворотньому зображенні.
Підлітки із вторинними формами артеріальної гіпертензії в розробку не включались.
У підлітків із ПАГ усі обстеження проводилися в стаціонарі до призначення або через 3 дні після відміни антигіпертензивних засобів в умовах звичайного режиму.
Обстеження підлітків із ПАГ було спрямовано на визначення факторів, які сприяють формуванню та прогресуванню ускладень і зможуть служити меркерами їх розвитку. Обстеження містило регістрацію клініко-анамнестичних, лабораторних і інструментальних даних, які порівнювали з показниками групи контролю.
У групі підлітків із ПАГ (105 осіб) і в контрольній групі вивчали неспецифічні фактори, які можуть впливати на виникнення і перебіг АГ. До цих чинників відносили: акушерсько-гінекологічний анамнез матері підлітка, дані про розвиток і перенесення будь-яких хвороб, наявність хронічної супутньої патології, а також спадкової схильності до серцево-судинних захворювань (артеріальна гіпертензія, інфаркт міокарда, інсульт).
Обстеження підлітків проводили у відділенні кардіоревматології ІОЗДП АМН України (в 2003-2006 роках); відділі функціональної діагностики, а також лабораторіях: клініко-біохимічній, радіоізотопній, імуно-алергологічній та лабораторії вікової ендокринології.
До комплексного обов?язкового клініко-лабораторного обстеження підлітків включалися: клінічний аналіз сечі, розгорнутий клінічний аналіз крові. Для визначення оптичної щільності сечі використовувалась проба по Зимницькому, яка проводилася в умовах звичайного водного та харчового режиму з урахуванням усієї рідини, випитої за добу, порційним методом (8 порцій через кожні три години).
Визначення креатиніну сироватки крові, клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції проводилось за допомогою наборів Cоrmay UREA STANDARDS категорії Но.5-114 и Cоrmay CREATININ STANDARDS категорії Но.5-107 (Польща) за стандартним методом Поппера. Дослідження проводили зранку натще. Показники клубочкової фільтрації (КФ - мл/хв) розраховували по співвідношенню креатиніну сечі до креатиніну сироватки крові, помноженим на хвилинний діурез і на поверхню тіла, призведеній до стандартної поверхні (1,73 м2), а