РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
Дисертація виконувалась в Чернігівській дитячій лікарні (головний лікар Карета
О.П.) в пульмонологічному відділенні (зав. відділенням Прищеп Т.П.)
Лабораторно-інструментальне дослідження проводилося в клініко-діагностичній
лабораторії обласної дитячої лікарні (завідуюча Гиря В.І.) та в спеціалізованій
імунологічній лабораторії обласного центру радіаційного захисту (головний лікар
Маленко Г.Д., зав. лабораторією Ламико С.Г.).
Згідно з поставленим завданням в роботі наведені результати порівняльного
аналізу клініко-анамнестичного, лабораторного та інструментального обстеження в
динаміці 100 дітей з БА у віці 7-11 років, які знаходилися на стаціонарному
лікуванні в пульмонологічному відділенні обласної дитячої лікарні.
При вивченні анамнезу використовували медичну карту амбулаторного хворого та
історії хвороби. Дані анамнезу уточнювали у батьків.
Клінічне обстеження дітей включало поглиблений огляд педіатра, алерголога,
пульмонолога, отоларинголога, враховувалися дані загального аналізу крові,
сечі, біохімічне обстеження крові. Проводився аналіз анте-, пери- та
постнатального онтогенезу, R-обстеження органів грудної клітини та додаткових
пазух, спірографія, пікфлоуметрія, ЕКГ, шкірне алергологічне тестування,
назоцитограма, бактеріологічне обслідування ділянки носоглотки з виявленням
мікробного спектру та чутливості виділеної мікрофлори до антибіотиків.
Алергологічне обстеження проводилося з метою виявлення причинно-значущих
алергенів у обстежених дітей і включало збір даних анамнезу та проведення
скарифікаційних і внутрішньошкірних проб (найбільш поширених пилкових,
побутових, харчових та грибкових алергенів МП “Імунолог” Вінниця).
Бактеріологічне обстеження дітей проводилося шляхом забору носоглоточного слизу
стерильним ватним тампоном, посіву її на живильні середовища (агор
м’ясопептонних, кров’яний, соляно-жовточний, середа Ендо, м’ясний агар з
рістаміцином). Після добової інкубації проводилася ідентифікація виділених
мікробних штамів.
Спірографічне дослідження функцій зовнішнього дихання виконувалося на
електронному спірографі „SPIROSIFТ-3000” в поєднанні з пневматичним сенсором
„Fleish Pneumotach”. Сигналом дихання, що детектуються пневмосенсором,
піддаються спірометричному вимірюванню та аналізу мікрокомп’ютером, а отримані
результати виводяться на дисплей або на принтер термічного друку. В процесі
вимірювання на дисплеї також виводилися результати вимірювання у вигляді
цифрових даних графічної інформації в реальному масштабі часу.
Разом зі спірографічним обстеженням у дітей визначався моніторинг пікової
швидкості видиху (ПШВ) з визначенням відносного показника від належного. Для
проведення моніторингу ПШВ у дітей нами використовувалися пікфлоуметри „Вітест”
фірми „Glaxowelcom”.
Нормальне значення максимального потоку видиху залежить від віку пацієнта, його
фізичного розвитку. Вікові значення швидкості пікового експіраторного потоку
прикладаються до пікфлоуметра.
Нами використовувалася таблиця показників ПШВ по Godfrey S, Kamburoff, Nairn
I.R., Spirometry, Lung volumes and airway resistaaance in normal children aged
5 to 18 years. Brit. I. Dis. Chest, 1970; 64; 15 (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
Відповідні значення ПШВ (м/хвил).
Зріст (см)
хлопчики
дівчатка
5-14 років
15 років
5-14 років
15 років
100
105
110
115
120
125
130
135
140
145
150
155
160
165
170
175
180
185
190
24
51
77
104
130
156
183
209
236
262
289
440
488
368
394
421
414
423
432
329
356
456
463
469
479
482
488
39
65
92
118
145
171
197
224
250
276
303
366
371
382
408
435
348
355
360
366
371
376
381
385
390
394
398
Вимірювання ПШВ проводилося вранці та ввечері, а в разі використання
бронходілятуючих засобів – до та після їх застосування. Оцінка змінності
показника повинна проводитись щоденно для контролювання перебігу БА. Щодобові
змінення (добовий розкид) або середньодобова лабільність бронхів (СЛБ)
розраховували за слідуючою формулою:
СЛБ =
ПШВ вечірнє - ПШВ ранкове
х 100%
Ѕ*(ПШВ вечірнє+ПШВ ранкове)
В разі прийому бронходиляторів враховували різницю між ранковою ПШВ до прийому
препарату та вечірнім вимірюванням ПШВ після прийому ліків. Отримані результати
реєструвалися у щоденнику самоконтролю.
При наявності скарг, неспецифічних для захворювань органів дихання (болі в
животі, нудота, погіршення апетиту) з метою уточнення патології з боку
шлунково-кишкового тракту дітям проводилася ендоскопія стравоходу, шлунку та
12-палої кишки, УЗД органів брюшної порожнини.
Найближчі результати лікування на протязі 6 місяців та катамнестичні
спостереження за віддаленими результатами у обстежених дітей, вивчали з карток
розвитку дитини (ф. 112-у), власного спостереження, уточнювали шляхом
опитування батьків.
Отримані у процесі обстеження пацієнтів кількісні показники обробляли методами
математичної статистики з розрахунком середніх вибіркових значень (М),
дисперсії (у) та помилок середніх значень (m) у групах обстежених осіб.
Вірогідність відмінностей отриманих результатів для різних груп обстежених
дітей визначалася за допомогою t-критерію над