РОЗДІЛ 2
ОБ”ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об’єкт досліджень
2.1.1. Загальна характеристика обстежених контингентів.
Згідно з метою дослідження, було обстежено 182 дитини 12-15 річного віку,
хворих на хронічний пієлонефрит, мешканців Хмельниць-кої області. З них 147
дівчаток і 35 хлопчиків. Вони спостерігалися в період лікування їх в
Хмельницькій обласній дитячій лікарні, що явля-ється базою кафедри педіатрії
Хмельницького факультету післядип-ломної освіти лікарів Вінницького
національного медичного універси-тету ім. М.І. Пирогова, в період з листопада
1998 року по листопад 2004 року і склали основну групу спостереження.
Клінічний метод діагностики пієлонефриту включав: анамнез, ог-ляд, перкусія,
пальпація, виміри артеріального тиску. Під час збору спадкового анамнезу
зверталася увага на наявність захворювань нирок у батьків, сибсів, родичів ІІ і
ІІІ ступенів спорідненості; враховували кількість попередніх вагітностей і
пологів у матері, особливості їх пе-ребігу. Анамнез включав такі параметри:
розвиток дитини на першому році життя, перенесені захворювання до початку
захворювання пієло-нефритом. Особлива роль приділялась наявній супутній
патології.
Лабораторні дослідження були слідуючі: загальний аналіз крові в динаміці,
біохімічні показники активності запального процесу (загаль-ний білок і білкові
фракції), вміст сечовини і креатиніну в сироватці крові, дослідження сечового
осаду в динаміці (загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком),
дослідження бактеріурії. Функція нирок оцінювалась за показниками фільтрації і
реабсорбції по ендогенному креатиніну, пробі Зимницького; функцію канальців –
по показникам ра-діоізотопної ренографії. Всім дітям проведені: УЗД-діагностика
органів сечової системи, екскреторна урографія, мікційна цистографія. Хворі
консультовані урологом, отолярингологом, гінекологом, стоматологом.
Контрольну групу склали учні школи-інтернату № 2 м. Хмельни-цького, в кількості
52 чоловік, в віці 12-15 років, з них 26 дівчаток і 26 хлопчиків. В школі
навчаються і проживають 5 днів на тиждень діти з благополучних сімей. Всі діти
контрольної групи були обстежені на ви-явлення нефрологічної патології
(анамнез, огляд, загальні аналізи крові та сечі, проби сечі за Нечипоренком та
Зимницьким, УЗ-дослідження органів черевної порожнини). Проведено опитування
батьків на виявле-ння хронічної патології в родині, знайомились з медичною
докумен-тацією хворих родичів.
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Генеалогічне дослідження
В даному дослідженні був застосований комплексний метод оцін-ки родоводу сімей
52 здорових дітей та 182 хворих на хронічний пієло-нефрит. Проводилось
анкетування батьків і близьких родичів, що про-живали в даному регіоні.
Вивчалася медична документація родичів як здорових, так і хворих дітей.
Зверталася увага на наявність захворю-вань нирок у батьків, сибсів (І ступеню
споріненості), родичів ІІ ступе-ню спорідненості (бабусі, дідусі, тітки,
дядьки) і IІІ ступеню спорідне-ності (прадіди, прабабусі, брати і сестри дідуся
та бабусі). Отримана інформація відображувалась в індивідуальній карті кожної
дитини. Оцінка отриманих результатів проводилася методом порівняння
від-соткового складу.
2.2.2. Діагностика соматотипу
Одним з найбільш розповсюджених методів визначення соматоти-
пу є метод, запропонований американськими антропологами В.Heath і J.Carter
[235]. Позитивними сторонами методу є відсутність описуваль-ного моменту в
визначенні параметрів тілобудови і бальна оцінка ком-понентів соматотипу, що
дозволяє піддавати дані статистичній обробці.
Визначення антропометричних показників проводилось за допо-могою каліпера
Ханпендера, медичної ваги, ростоміру, мірної стрічки.
Визначалися довжина і маса тіла, ширина дистальних епіфізів кінцівок, обхватні
розміри кінцівок (обхватний розмір плеча – при нап-ружені м’язів плеча, рука
зігнута в лікті), підшкірно-жирові складки на правій частині тіла (захват
вертикальний). Виміри проводились в санти-метрах, міліметрах і кілограмах.
Обхват плеча вимірювався при максимальному напруженні, в най-
більш широкій частині, гомілки – в найбільш широкій частині, при роз-слаблених
м’язах [235].
Ширина дистального епіфізу плеча вимірювалась як найбільша відстань між
зовнішнім і внутрішнім виростками плечової кістки, стег-на – як найбільшу
відстань між зовнішнім і внутрішнім виростками стегнової кістки.
Товщину підшкірно-жирової складки на задній поверхні плеча ви-мірювали при
опущеній руці в верхній третині плеча над триголовим м’язом, на спині – під
нижнім кутом лопатки, на боку – вище гребеня клубової кістки, на гомілці – на
задньолатеральній поверхні [102].
Загальноклінічний зміст показників, що визначаються за методи-кою Heath і
Carter полягає в тому, що ендоморфія – F-компонент відоб-ражає відносний
розвиток жирової тканини в організмі і, таким чином, при слабкій угодованості
цей показник буде низьким, а високе значення цього компоненту свідчить про
значну угодованість і великий вміст підшкірного жиру. Мезоморфія – M-компонент
стабільний інформатив-ний показник, так як при його розрахунку враховується
товщина дис-тальних епіфізів кісток, ряд обхватних розмірів і довжина тіла,
яка, в свою чергу, генетично суворо детермінована. M-компонент високий при
доброму розвитку м’язів і кісток, а низький при вузьких діаметрах кісток і
слабкому розвитку м’язів. Ектоморфія – L-компонент вагово-зростовий коефіцієнт,
характеризує ступінь витягнутості тіла, тому цей компонент, як правило, низький
при значному розвиткові м’язової і жи-рової тканин, а високе значення
компоненту спостерігається у худор-лявих суб’єктів.
- Київ+380960830922