РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика обстежуваних груп немовлят
Для вирішення поставлених завдань було проведене обстеження 218 доношених новонароджених дітей (з гестаційним віком 38-40 тижнів). Діти народилися в міському клінічному пологовому будинку м. Луганська, пологовому відділенні 3 міської лікарні та Луганському обласному клінічному пологовому будинку в період з 2003 по 2007 р.р. Серед них було 126 хлопчиків й 92 дівчинки. З них 186 немовлят мали перинатальне ураження ЦНС, з котрих 107 дітей мали гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку (І група), а 79 - гіпоксічно-ішемічне ураження в поєднанні з ВУІ (ІІ група). Серед дітей І групи 65 (60,7%) народились від матерів, вагітність котрих перебігала на тлі плацентарнії недостатності; та 42 (39,25%) народжені в умовах нормально розвинутої вагітності. В ІІ групі із 79 хворих дітей 48 (60,76%) дітей мали плацентарну недостатність, 31 (16,67%) народились від матерів, вагітність котрих перебігала в умовах гармонічного розвитку фетоплацентарного комплексу. Отже, серед обстежених дітей у 113 з ГІУ в анамнезі мати мали ПН, у решти (73 немовлят) - з ГІУ, вагітність матерів яких перебігала на тлі гармонічного розвитку фетоплацентарного комплексу.
Контрольну групу склали 32 доношені дитини, від здорових матерів, з відносно гладким перебігом вагітності та нормальним плином пологів, період неонатальної адаптації та психо-фізичний розвиток до року відповідав віку. По статевій ознаці діти контрольної групи були порівняні з дітьми основної групи.
Усі вищезазначені діти були обстежені не тільки в періоді новонародженості, а і в катамнезі на протязі року - в 3, 6, 9 та 12 місяців життя. Дизайн наукового дослідження, окрім загальноприйнятих методів визначення стану здоров'я, передбачався облік ступеню виразності віддалених наслідків ураження ЦНС.
Із 107 хворих І групи, 79 дітей склали групу, котрі отримували запропонований комплекс лікування. В комплексному лікуванні ГІУ ЦНС використовували тіотриазолін (основна група). Групу порівняння склали 28 дітей с ГІУ ЦНС без включення в комплексне лікування вищевказаного комплексу. Лікування 2,5% розчином тіотриазоліну проводилось дітям у дозі 10 мг/кг/доб внутрішньо-м'язево, на протязі 14-21 днів по три курси з інтервалом в 1 місяць. Аналіз лікування оцінювався динамічно (6, 12 місяців) по наявності 24 клінічних ознак та рівнем неоптерину і бета-ендорфіну у сироватці крові.
Вік матерів від 20 до 30 років склали 136 (73,11%), більше 30 років - 33 (15,13%), 17 (9,13%) жінок були молодші 20 років.
Обстеження матерів проводилося згідно з загальноприйнятою методикою акушером-гінекологом жіночої консультації й пологового стаціонару (згідно наказу №620), а також терапевтом, офтальмологом; проводилася УЗД з визначенням біофізичного профілю плоду, клінічні, біохімічні, мікробіологічні та імунологічні аналізи. Діагноз "плацентарна недостатність" у жінок був встановлений акушерами-гінекологами на підставі явищ порушення кровообігу в артеріях пуповини, хоріальній пластинці та опорних ворсин, підтверджених результатами доплерометрії, біопсії хоріона, амніоцентезу.
При обстеженні дітей з ГІУ ЦНС було встановлено, що показники маси й довжини тіла при народженні склали 3426,08±54,55 г; 52,05±0,51 см; межі коливань маси від 3000 до 4000 г, від 50 до 55 см відповідно. Всі діти були народжені в гестаційному віці 38-40 тижнів.
Новонароджені були обстежені неонатологом у пологовому залі, подалі лікування проводилося у відділенні інтенсивної терапії або в першому відділенні новонароджених. Діагноз асфіксії новонародженим виставлявся при наявності ознак фетального дистресу, низької оцінки за шкалою Апгар та ії динаміці при первинної реанімаціі, ознаках енцефалопатії та поліорганної недостатності в ранньому неонатальному періоді.
Стан при народженні в переважної більшості немовлят був тяжкий і середньої тяжкості внаслідок перенесеної асфіксії. У пологовому будинку 15,4% новонароджених отримували інтенсивну терапію з використанням штучної вентиляції легень, парентерального годування, моніторингу життєво важливих функцій організму. При покращенні стану немовлята були виписані додому або переведені в дитячу лікарню для подальшого лікування. Виписка додому відбувалась, як правило, на 3-5 добу життя, переведення у дитячу лікарню на 4-5 добу. Всі обстежувані діти знаходились на грудному вигодуванні.
У комплексному лікуванні новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС були застосовані препарати згідно протоколам про лікування новонароджених. Для реабілітації дітей з ураженням ЦНС використовували ноотропні препарати, інгібітор карбоангідрази, сечогонні, комплекс масажу.
Максимальний збиток первинної маси тіла відзначений у здорових немовлят на 4-6 добу життя. У середньому вона склала 5,4±0 0,1% від вихідної маси тіла при народженні (коливання від 2 до 6%). Відновлення маси до вихідної в 158 (84,9%) дітей відбувалося на 8-9 дні, в 15 (27,9%) немовляти - на 12-14 добу життя. Гіпербілірубінемія відзначалася в 34 (18,27%) немовляти, з них фізіологічна жовтяниця мала місце лише в 12 (6,45%) немовляти, гіпербілірубінемія при ГХН - в 2 (1,07%), патологічна неонатальна жовтяниця в 20 (10,75%).
Залишок пуповини відривався до 4 - 6 доби життя, загоєння пуповинної ранки в 82 (44,08%) немовляти відбувалося фізіологічно.
При зборі анамнезу в матерів обстежених дітей було встановлено, що в 180 (96,77%) жінок мали місце фактори, що обтяжують плин вагітності (табл. 1). Причому, в 75 (40,32%) спостерігалося сполучення двох і більше несприятливих факторів.
Таблиця 2.1
Фактори, що обтяжують анамнез матерів обстежених дітей
Фактори (n-186) Абс. ( %) 1 2 1. Соціально-побутові фактори:
• вік вагітної < 17 та > 30 років;
38 (20,43%) • сімейне неблагополуччя;33 (17,74%) • професійні шкідливості;20 (10,75%) • тяжкі фізичні навантаження; 19 (