РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота виконана у відділенні проблем харчування та соматичних захворювань дітей раннього віку (керівник - доктор мед. наук Шадрін О. Г.), лабораторії імунології (керівник - доктор мед. наук, проф. Чернишов В. П.), лабораторії біохімії (керівник - канд. біохім. наук Тищенко В. К.), лабораторії бактеріології (керівник - канд. біол. наук Лісяна Т. О.) ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології АМНУ" (директор - академік АМН України Антипкін Ю.Г.).
Для виконання поставлених задач обстежено 675 дитину віком від 7 -10 днів до одного року життя. Індивідуальними критеріями включення дітей до дослідження були доношенність ( з масою тіла при народженні більше 2500 г), відсутність вроджених вад розвитку, спадкових або хронічних захворювань. Аналіз стану здоров'я, фізичного та бактеріологічного статусу дітей, які спостерігались в республіканській поліклініці інституту ПАГ АМНУ та дитячій поліклініці Печерського району м. Києва, проводився на 12 місяці життя з використанням анкето - опитувального методу.
Розроблена нами анкета вибірки даних складалася із таких пунктів:
- акушерський анамнез матері та соціально - економічний статус сім'ї;
- дані про характер вигодовування дитини, починаючи з народження до досягнення одного року;
- показники фізичного розвитку дітей;
- захворюваність протягом першого року життя та наявність патологічних аліментарнозалежних станів (гіповітаміноз, рахіт, анемія, харчова алергія);
- результати бактеріологічних аналізів мікрофлори кишечнику, ротоглотки, шкіри в період ремісії основного захворювання.
Вибірку історій розвитку дітей проводили по методиці простої випадкової вибірки "без заміни".
Для вирішення питання патогенетичної ролі показників біохімічного та імунологічного статусу в окремих групах ідентичних за віком, характером вигодовування (158 дітей від 1 до 6 місячного віку) в період ремісії основного захворювання проведені обстеження копрофільтратів, слини, сироватки крові.
Крім того, у 215 дітей, яким при народженні було розраховано високий прогностичний ризик розвитку мікроекологічних порушень основних біотопів, з перших днів життя проведені клініко - лабораторні спостереження та дослідження протягом першого року життя. Всі діти народились в пологовому будинку ДУ "Інституту педіатрії, акушерства і гінекології АМНУ" та перебували під систематичним наглядом його співробітників.
В роботі використовувалась клініко - мікробіологічна класифікація дисбіозу кишечнику Бережного В.В.[ 11]:
Перший ступінь (латентна фаза). Концентрації біфідобактерій і лактобацил зниженні на 1-2 порядки. Популяція повноцінних ешеріхій знижується на 80%. Помічається розмноження окремих УПБ до 103/г. Анаероби превалюють над аеробами. Дисфункції кишечнику в більшості випадків не виявляються.
Другий ступінь (пускова фаза). Виражений дефіцит захисної флори (нижче 107/г). Помітно знижується концентрація повноцінних ешеріхій. З'являються у значних концентраціях 104/г - 105 /г окремі види умовно-патогенних мікроорганізмів. Функціональні розлади травлення не чітко виражені.
Третій ступінь (фаза розгальмування та агресії мікробних асоціацій). Спостерігається глибокий дисбаланс кількісного та якісного складу біоценозу, що супроводжується накопиченням ентеротоксинів, цитотоксинів та інших факторів ендогенної інтоксикації. Разом з високою концентрацією клітин потенційних патогенів, що знаходяться в асоціаціях, можливим є виявлення безумовних патогенів збудників гострих кишкових інфекцій. З'являються серйозні функціональні розлади травної системи та порушення нутрітивного статусу.
Відповідно до уніфікованої робочої класифікації дисбактеріозів Куваєва І.Б., Ладодо К.С. [ 71 ] виділяли 4 ступеня дисбіотичних розладів кишечнику у дітей раннього віку:
Перший ступінь (латентний) виражається в зниженні на 1-2 порядки концентрації біфідобактерій і лактобацил, а також у появі до 20% лактозонегативних варіантів Е. coli.
Другий ступінь (пусковий) характеризується помітним зниженням концентрації біфідобактерій (нижче 107/г), зменшеною кількістю або зниженою біохімічною активністю лактобацил, зокрема їхнім кислотоутворенням, збільшенням концентрації лактозонегативних і/або цитратасимілюючих варіантів кишкових паличок, а також появою у фекаліях окремих видів умовно - патогенних мікроорганізмів (S. aureus до 105 /г; Candida albicans до 104/г; Р. vulgaris або Р. mirabilis до 105/г та ін.).
Третій ступінь (фаза агресії аеробної флори) призводить до подальшого зниження концентрації біфідобактерій і лактобацил, а також їхніх захисних властивостей. При цьому відбувається активний приріст утримання аеробного компонента біоценозу з переважанням серед них варіантів, наділених ознаками агресії (гемолітична, плазмокоагулююча, капсулоутворююча спроможності та ін.). Концентрація умовно-патогенних мікроорганізмів у фекаліях досягає 107 /г. Ця фаза дисбіозу супроводжується вираженими кишковими дисфункціями.
Четвертий ступінь (фаза асоціативного дисбіозу) характеризується масивним розмноженням умовно-патогенних мікроорганізмів, у тому числі їхніх асоціацій, із частим висіванням ентеропатогенних варіантів бактерій-збудників гострих кишкових інфекцій. При цьому розвиваються серйозні функціональні розлади системи травлення, що призводять до розвитку цілого ряду патогенетичних процесів, наслідком яких є порушення обміну речовин, імунної і кровотворної систем.
При клінічному обстеженні використовувались методи: реєстрації (анкето - опитувальний), аналітико - статистичний, антропометричний (за уніфікованими методиками).
Вивчали анамнез (анте-, пери- та постнатальний), фізичний (маса тіла, зріст) та соматичний статус дітей, стан шкіри та слизових, кісткової системи, внутрішніх органів, характеру та частоти випорожнень, даних копрологічних досліджень.
Функціональний стан органів і систем новонароджених та дітей раннього віку визначався клінічними