РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика обстежених дітей
Під нашім спостереженням знаходилось 207 дітей, з них 83 дитини, хворих на бронхіальну астму (БА), 50 дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт (РБ) та 74 практично здорових дитини віком від 4 до 15 років, які були включені в дослідження за допомогою методу випадкового вибору.
Дослідження проводились на базах 6-ї міської дитячої лікарні, кардіопульмонологічного відділення 2-ї міської дитячої лікарні, пульмонологічного відділення обласної дитячої лікарні, та дитячого санаторію № 1 м.Дніпропетровська на протязі 2000-2004 років.
Дослідження проводилось в періоді ремісії захворювань.
Середній вік обстежених дітей з діагнозом БА склав 10,9 ± 0,4 років, дітей з РБ - 8,2 ± 0,5 років, а середній вік дітей контрольної групи - 9,7 ± 0,8 років.
В групі дітей, хворих на БА відзначено чітку тенденцію до зростання частоти захворювання з віком (табл.2.1). Так, якщо діти дошкільного віку складають 14,5% хворих, то діти молодшого шкільного віку - 33,7%, а діти старшого шкільного віку - вже 51,8%. Таким чином, хронічний запальний процес в бронхах, який є однією з основних патогенетичних ланок розвитку БА, починаючись в ранньому віці згодом прогресує, що й зумовлює значний приріст кількості хворих в групі дітей старшого шкільного віку.
Аналіз вікових особливостей виявив, що на РБ частіше хворіли діти дошкільного (36 %) та молодшого шкільного віку (50 %), тоді як в групі дітей старшого шкільного віку цій показник значно зменшувався і складав тільки 14 % усіх дітей. Це, можливо, пов'язано з підвищенням частоти захворювань на гострі респіраторні вірусні інфекції, в тому числі, і за рахунок збільшення "кола спілкування" дітей на початку відвідування дитячих дошкільних заходів або початкових класів шкіл за умов наявності в них певних особливостей імунної системи, преморбідного фону та інших, сприяючих розвитку частих бронхітів, факторів.
Таблиця 2.1
Структура обстежених дітей за віком та статтю
Групи дослідженняСтатьВікові групи, роківВсього4 - 6 7 - 11 12 - 15 абс.%абс.%абс.%абс. %БАдівчинки 33,6561416,92226,5хлопчики910,92327,72934,96173,5всього 1214,52833,74351,883100РБдівчинки 510918481836хлопчики13261632363274всього 1836255071450100контрольна
групадівчинки912,11621,6 8 10,93344,6 хлопчики 1317,61216,21621,6 41 55,4всього 2229,72837,82432,574100
Аналіз розподілу дітей, хворих на БА, за статевою ознакою виявив переважання хлопчиків, середня кількість яких склала 73,5%.
Переважання хлопчиків над дівчатками у дітей, хворих на БА, було встановлено в усіх вікових групах, що узгоджується з даними інших авторів [14, 77]. У дітей дошкільного віку співвідношення хлопчиків к дівчаткам склало 3:1, в групі дітей старшого шкільного віку - 2:1, а найбільш значне переважання хлопчиків встановлено в групі дітей, хворих на бронхіальну астму, в віці від 7 до 11 років, де хлопчиків було в чотири рази більше, ніж дівчаток.
В групі дітей, хворих на РБ, також відзначено значне переважання хлопчиків, які склали 74 % серед усіх дітей цієї групи. У дітей, хворих на РБ віком 4-6 років хлопчиків було в 2,6 разів більше, ніж дівчаток, в групі дітей 7-11 років в 1,7 разів більше, а в групі дітей старшого шкільного віку кількість дівчаток та хлопчиків була практично однаковою (8% та 6% відповідно).
2.2. Клінічні методи дослідження
Верифікація діагнозу бронхіальної астми та рецидивуючого бронхіту проводилась з урахуванням анамнестичних, клінічних, лабораторних даних та за результатами інструментальних методів дослідження згідно з рекомендаціями Українського консенсусу по діагностиці та лікуванню бронхіальної астми в дитячому віці та за критеріями діагностики рецидивуючого бронхіту, наведеними в класифікації неспецифічних бронхолегеневих захворювань у дітей, яка була прийнята на ІІ з'їзді фтизіатрів та пульмонологів України (Київ, 1998) [64, 82].
До складу контрольної групи залучались діти з необтяженим акушерським анамнезом та неускладненим перебігом періоду новонародженості, за умов відсутності рецидивних та хронічних захворювань, з необтяженим сімейним алергологічним анамнезом та відсутністю алергічних реакцій у дитини, при розвитку в них гострих респіраторних захворювань верхніх дихальних шляхів не більше 3 разів на рік, при відповідності віковій нормі показників периферійної крові. Враховувалась також відсутність у дітей контрольної групи гострих респіраторних та інфекційних захворювань на протязі не менш ніж трьох останніх місяців перед дослідженням та відсутність в день забору матеріалу будь-яких відхилень від норми.
Клінічний метод складався з оцінки даних анамнезу (соціального, біологічного, генеалогічного), клінічної картини захворювання, загально клінічних методів дослідження (загальний аналіз крові та сечі, аналізу калу на яйця гельмінтів та простіших), біохімічних досліджень крові (рівня глюкози, ниркового та печінкового комплексу), бактеріологічного дослідження мазків з зіву та носу.
Для встановлення витоків розвитку, формування та перебігу БА та РБ проводився аналіз структури захворювань у найближчих родичів, аналіз первинної медичної документації з ретроспективною оцінкою характеру перенесених респіраторних захворювань, їх кратності, сезонності та тривалості.
2.3. Інструментальні методи дослідження
Проводилось вивчення функції зовнішнього дихання у дітей, хворих на БА та РБ за допомогою апарату "Етон-01". Визначали об'єм форсованої життєвої ємності легень (ФЖЄЛ), форсованого видиху за одну секунду (ОФВ1), пікову об'ємну швидкість видиху (ПОШ), максимальну об'ємну швидкість в момент видиху 25% ЖЄЛ (МОШ25), 50% ЖЄЛ (МОШ50) та 75% ЖЄЛ (МОШ75).
Для діагностики БА та РБ також використовували рентгенографію органів грудної клітини, а уточнення характеру супутньої патології проводилось за допо