РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика груп дослідження
У дослідженні брали участь 172 дітей, хворих на БА, віком 6-16 років, які спостерігалися в умовах ЛМДАЦ на базі ЛМДКЛ та 172 їхніх батьків. Основну групу (І) склали 86 пацієнтів та їхніх родичів, які брали участь в освітній програмі. У групу порівняння (ІІ) увійшло також 86 дітей і батьків, які не навчалися. Принцип формування груп був ідентичний та здійснювався за віковим і статевим критеріями, тяжкістю захворювання.
У групах дослідження проводився динамічний аналіз рівня обізнаності дітей і батьків з питань астми, показників перебігу хвороби (денних і нічних симптомів БА, нічних пробуджень через астму, частоти загострень, госпіталізацій і невідкладних звернень за медичною допомогою, кількості пропущених днів навчання у школі або дитсадку), функціональних показників (об'єму форсованого видиху за 1 с. (ОФВ1), пікової об'ємної швидкості видиху (ПОШвид), показників ЯЖ хворих.
Для аналізу психологічних особливостей дітей, хворих на БА, було сформовано контрольну групу досліджуваних, у яку увійшли також 86 відносно здорових дітей, які не хворіють даною патологією. Обидві групи формувалися за принципом ідентичності вікового та статевого критеріїв.
Аналіз показників ЯЖ передбачав оцінювання результатів анкетування 3-х вікових підгруп досліджуваних. До підгрупи А увійшли діти 6-7 років, до підгрупи В - 8-11 років, до підгрупи С - 12-16 років. Основна група пацієнтів об'єднувала підгрупи АI, ВI, СІ, а порівняльна - АII, ВII, СІІ.
Дослідження розпочинали лише після одержання згоди хворого та його батьків на участь у ньому. У ході роботи були дотримані морально-етичні норми та правила безпеки здоров'я досліджуваних, збережені їх права. Лабораторії, в яких обстежувалися діти, були сертифіковані.
2.2. Характеристика методів дослідження
2.2.1. Клінічні методи. У дослідженні проводилося детальне вивчення анамнезу життя й захворювання, даних об'єктивного, алергологічного, додаткових обстежень і катамнестичного спостереження, показників спірометрії та пікфлоуметрії, результатів анкетування і психологічного тестування.
Ретельно зібраний алергологічний анамнез дав можливість вирішити такі задачі: 1) встановити алергічну природу захворювання та нозологічну форму; 2) виявити етіологічно значущий алерген; 3) визначити фактори ризику, які сприяють розвитку алергологічного захворювання (спадкова схильність та вплив оточуючого середовища, клімату, погоди, фізичних факторів, сезонність); 4) виявити супутню патологію та інші алергічні захворювання, вплив побутових факторів (домашні тварини / птахи, вологість приміщення тощо) і харчування; 5) встановити зв'язок загострень із захворюваннями органів травлення, ендокринної, центральної нервової систем; 6) оцінити клінічний ефект від елімінації алергену та застосування протиалергічних засобів.
Для реєстрації отриманих даних використовувалася спеціально розроблена карта дослідження (додаток А). Особлива увага приділялася ретельному збору анамнезів сімейного, захворювання (урахування типової клініки) та життя з метою виявлення причинно-значущих алергенів і факторів ризику, що провокують появу загострень БА.
Під час збору сімейного анамнезу визначалася спадкова схильність до атопічних реакцій і наявність алергічних захворювань у родині, ендокринопатій і хвороб обміну речовин, психічних захворювань.
Під час збору анамнезу захворювання встановлювалася частота гострих респіраторних захворювань, вивчалася історія розвитку бронхообструктивного синдрому (враховувався вік дитини на час появи перших приступів, їх частота, характер та перебіг). Особлива увага зверталася на появу повторних епізодів бронхообструкції та їх зв'язок із провокуючими факторами (перебування в закритому приміщенні чи в лісі чи у полі, сезонність, метеозалежність, дія фізичних факторів - тепла чи холоду, фізичне навантаження, негативні емоції тощо).
Під час встановлення анамнезу життя проводився збір детальної інформації про умови проживання (вологість житла, якість та особливості будівельних матеріалів, наявність м'яких меблів, килимів, перин, подушок, кімнатних рослин, домашніх тварин, птахів тощо), ставлення членів сім'ї до куріння, наявність алергічних реакцій пацієнта на запахи.
Усім дітям проводили клінічне обстеження за загальноприйнятими методиками та додаткові обстеження з метою виявлення супутньої патології: рентгенографію органів грудної клітки та приносових пазух, постановку реакції Манту, імунологічні дослідження, бронхоскопію / бронхографію, ЕХО-кардіографію, УЗД органів черевної порожнини та щитовидної залози, езофагогастрофіброскопію.
Діагноз БА встановлювали на підставі діагностичного алгоритму, що базувався на анамнестичних даних, клінічних ознаках, показниках функції органів зовнішнього дихання (ФЗД), результатах алергологічного тестування. Під час постановки діагнозу враховували: 1) періодичність виникнення типових симптомів, які найчастіше посилювалися вночі або під ранок; 2) сезонну варіабельність симптомів і виникнення загострень, спровокованих дією різноманітних факторів; 3) типові зміни в імунограмі; 4) виражений ефект від застосування пробної протиастматичної терапії.
Для діагностики БА застосовували сучасну класифікацію захворювання [98], згідно з якою, ступінь тяжкості хвороби визначали за загальновідомими критеріями (додаток Б).
Для визначення ролі тригерів БА проводилося алергологічне тестування методом скарифікаційних шкірних проб із алергенами (харчовими, пилковими, епідермальними, пір'я подушки, домашнього та бібліотечного пилу). На підставі отриманих результатів та даних анамнезу проводилося планування гіпоалергенного побуту та способу життя, визначалися покази до проведення специфічної імунотерапії [72,170].
Критерії оцінки шкірних проб за розмірами місцевої реакції представлені в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Критерії оцінки скарифікаційних шкірних тестів з неінфекційним