РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна організація і методи дослідження
Згідно до запланованих мети і завдань наукової роботи, з урахуванням
гестаційного віку, ступеня зрілості, особливостей адаптації новонароджених на
першому тижні життя було сформовано чотири групи спостереження.
I групу склали доношені новонароджені діти, які мали клінічні ознаки
нозологічних форм захворювань у ранньому неонатальному періоді (всього - 173
особи). Відповідно до IА підгрупи увішли діти, у яких були діагностовані прояви
неонатальної патології тяжкого ступеня (121 особа), до IВ підгрупи -
новонароджені, у яких на першому тижні життя відмічалися синдроми дизадаптації
або клінічні нозологічні форми середнього ступеня тяжкості (52 особи).
II групу склали діти, народжені доношеними, але “малими до терміну гестації”,
які впродовж раннього неонатального періоду також мали клінічні прояви
нозологічної патології різного ступеня тяжкості (всього - 115 осіб). До IIА
підгрупи увішли 45 новонароджених, у яких були діагностовані нозологічні форми
захворювань тяжкого ступеня, до IIВ підгрупи - 70 дітей, які в ранньому
неонатальному періоді мали клінічні прояви нозологічної патології середнього
ступеня тяжкості.
III групу склали здорові новонароджені діти, клініко - параклінічні показники
яких слугували контрольними для порівняння даних додаткового параклінічного
обстеження дітей основних груп спостереження (всього 82 особи).
До IV групи увійшли новонароджені діти, які померли на першому тижні життя
внаслідок перинатальних причин (всього 20 осіб).
Загальна кількість обстежених новонароджених у ході наукової роботи дітей -
390 осіб.
Оцінка відповідності ознак ступеня морфо – функціональної зрілості дітей
гестаційному віку при народженні проводилася за шкалою Баллард та таблицями
перцентилів [283] .
Перелік захворювань раннього неонатального періоду в дітей груп спостереження
включав клінічні діагнози згідно Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду, а
саме:
Ураження плода та новонародженого, які обумовлені станами матері, ускладненнями
вагітності, пологової діяльності та пологорозрішення (Р00, Р01, Р02, Р03,Р04);
Розлади, які пов’язані з тривалістю вагітності та ростом плода:
- Р05 уповільнений ріст та недостатність живлення плода,
- Р08 розлади, які пов’язані з подовженням строків вагітності та великою масою
тіла при народженні.
Пологова травма (Р10, Р11, Р12, Р13, Р14, Р15).
Дихальні та серцево-судинні порушення, які характерні для перинатального
періоду:
- Р20 внутрішньоутробна гіпоксія,
- Р21 асфіксія в пологах,
- Р22 синдром дихальних розладів в новонародженого,
- Р23 вроджена пневмонія,
- Р24 неонатальні аспіраційні синдроми
Геморагічні та гематологічні порушення в плода та новонародженого (Р50-Р61):
- Р 50 крововтрата в плода,
- Р52 внутрішньочерепна кровотеча нетравматичної етіології,
- Р53 геморагічна хвороба новонародженого,
- Р55 гемолітична хвороба новонародженого,
- Р60 дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові в плода та
новонародженого.
Інші порушення, які виникають у перинатальному періоді (Р90-Р96):
- Р90 судоми новонародженого,
- Р95 смерть плода по неуточненим причинам.
Вроджені аномалії розвитку, деформації та хромосомні аномалії:
- інші вроджені аномалії розвитку (Q80- Q89)
Характер перебігу раннього неонатального періоду в дітей вивчався, враховуючи
дані анамнезу вагітності та пологів, соматичного статусу в матерів груп
спостереження. Для узагальнення даних, відповідно до груп спростереження,
проведений аналіз обмінних карт вагітних (Ф № 113/о), історій пологів (Ф №
096/о) та історій розвитку новонароджених (Ф № 097/о).
Для оцінки стану здоров’я дітей при народженні використовувався
загальноприйнятий метод клінічного обстеження, у тому числі, проводилася оцінка
стану новонародженого за бальною шкалою Апгар на першій та пятій хвилинах життя
та перебігу ранньої неонатальної адаптації. Важкість стану дітей впродовж
раннього періоду визначалася за клінічними особливостями захворювань.
Оскільки патологія, що вивчалася, є досить неоднорідною, для уникнення
непослідовності в трактуванні отриманих результатів і додаткових статистичних
похибок, був використаний загальний методологічний підхід, який передбачав
розподіл дітей в підгрупах не за нозологічними формами, а за ступенем важкості
загального стану, який визначався за клінічними ознаками та у дітей, що мали
значну важкість стану, - частково використовуючи стандартизовану оцінку за
“Шкалою гострої фізіології новонародженого” (ШГФН) [463] та “Бальною оцінкою
ступеня важкості новонародженого” (БОСВН) [153].
Комплекс параклінічних методів дослідження складений за рекомендаціями [189],
згідно Наказу МОЗ України № 620 від 29.12.2003р. “Про організацію надання
стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в Україні”
[171]. Представлений перелік мотивований результатами клінічних та
експериментальних досліджень, що підтверджують участь вказаних показників у
формуванні дисметаболічних змін в організмі новонародженого за умов гіпоксії, а
також при формуванні патології гепатобіліарної системи [33, 91].
Клініко - параклінічне дослідження функціонального стану печінки та
жовчовивідних шляхів у новонароджених проведено за загальноприйнятими
методиками, а також враховуючи дані спеціальних параклінічних методів, які
визначають стан деяких показників регулюючих систем організму – імунної
системи, прооксидантної системи та антиоксидантної системи захисту.
Обраний комплекс додаткових методів дослідження включав: загальний аналіз
крові, біохімічний спектр сироватки крові (рівень загального білка та
альбумінів, ріве
- Київ+380960830922