РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи дослідження
Для вирішення поставлених задач, нами проведені клініко-лабораторні та інструментальні дослідження 103 юнаків 17- 18 років з пролапсом мітрального клапана (ПМК), котрі знаходились на лікуванні в Обласній студентській лікарні. Контрольну групу склали 20 практично здорових юнаків.
Пацієнти були розподілені на дві групи в залежності від наявності порушень ритму серця. До першої групи ввійшло 59 юнаків з ПМК І ступеня без наявності порушень серцевого ритму, до ІІ групи - 44 пацієнта з порушеннями ритму серця. В залежності від важкості аритмій в ІІ групі були виділені ІІ А підгрупа - 30 хворих з прогностично безпечними порушеннями ритму серця (синусова тахікардія, брадікардія, поодинокі передсердні, шлуночкові екстрасистоли, міграція водія ритму) та ІІ Б підгрупа - 14 пацієнтів з прогностично небезпечними порушеннями ритму серця (часті передсердні екстрасистоли, шлуночкові екстрасистоли ІІ - IY градацій за Lоwn, пароксизмальні надшлуночкова тахікардія, миготлива аритмія, складні порушення ритму серця - синдром слабкості синусового вузла).
Програма клінічного дослідження включала стандартне опитування (скарги, анамнез захворювання, анамнез життя, спадковість), фізикальне, лабораторне дослідження (біохімічні дослідження - електроліти крові), електрокардіографію (ЕКГ), велоергометрію (ВЕМ), ультразвукове дослідження серця, включаючи доплер-ехокардіографію, добове моніторування ЕКГ, аналіз варіабельності серцевого ритму (при моніторуванні ЕКГ), кардіоінтервалографію з кліноортостатичною пробою
Визначення електролітного складу сироватки крові здійснювалось на апараті Cormey multi, 2001р.
1. Калій сироватки крові визначався фотометруванням проб. Розрахунок концентрації калія в дослідженому зразку проводився за формулою:
С = 5х
Е проби (ммоль/л) Е калібратора
Е проби - оптична щільність дослідної проби
Е калібратора - оптична щільність калібрувальної проби
С - концентрація калію в дослідній пробі
Нормальні величини калію сироватки крові - 3,6-5,5 ммоль/л (Hillman J. 1967).
Визначення концентрації кальцію в сироватці крові проводилось фотометричним методом за формулою:
С =
Е дос. Х 2,5 (10), де Е калібратора
- 2,5(10)- концентрація кальцію в калібрувальному розчині (ммоль/л);
- Е дос. - оптична щільність дослідної проби, (од. опт. щільності);
- Е кал. - оптична щільність калібрувальної проби, (од. опт. щільності);
- С - концентрація кальцію в дослідній пробі (ммоль/л);
Достовірність отриманого результату контролювалась за допомогою атестованих контрольних сироваток "Ліонорм" (Чехія).
Нормальні величини кальцію сироватки крові - 2,1 - 2,55 ммоль/л [163].
Концентрацію магнію в плазмі крові визначали за кольоровою реакцією з титановим жовтим та фотометричним методом: до 2 мл води додається 1 мл сироватки і 1 мл 10% вольфрамата натрію, потім 1мл 0,67н сірчаної кислоти. Перемішують скляною паличкою, а потім через 10-15 хвилин центрифугують. В мірний циліндр з відміткою 10 мл відміряють 2,5 мл безбілкового фільтрату, додають краплю індикатора метилового красного і 0,2 н NaOH до встановлення жовтого забарвлення. Після цього додають 1мл 2% гідрохлорида гідроксиламіна, 1мл 0,075 % титанового жовтого і 2мл 1,5н NaOH , доводять об'єм водою до 10мл. Фотометрують в кюветі з довжиною оптичного шляху 16м при довжині хвилі 500-560 нм проти холостого досліду, в якому замість сироватки крові беруть 1 мл води. Для побудови каліброваного графіка в серію мензурок вносять від 0,2 до 1мл калібрувального розчину , доводять водою до об'єму 6мл, додають по 1мл 2% гідрохлорида гідроксиламіна , 0,075 % титанового жовтого та 2мл 1,5н NaOH. Забарвлення розчину, в який додано 0,2 мл калібрувального розчину відповідає кількості Mg в плазмі.
Нормальні величини магнію сироватки крові - 0,5-0,8 ммоль/л [163, 165].
ЕКГ реєстрували на 12- канальному електрокардіографі. Аналізували наступні параметри: частоту серцевих скорочень, водій ритму, тривалість інтервалів PQ, QT, форму комплекса QRST, наявність ектопічних очагів, стан провідності, стан кінцевої частини шлуночкового комплексу. Аналіз проводився за допомогою системи CardioLab +.
ВЕМ-дослідження проводилось на велоергометрі "Cardioline delta 3 plus" з використанням ком'ютерного аналізу "Cardioline-Realtime 2002" в положенні пацієнта сидячи при швидкості педалювання 60 об/хв. під постійним осцилоскопічним контролем за ритмом серця. Початкова ступінь навантаження складала 25Вт. Наступне навантаження підвищувалось на 25 Вт кожні 3 хвилини до досягнення субмаксимальної частоти серцевих скорочень згідно віку та антропометричних даних. В кінці кожного періоду фіксувались частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, проводився запис ЕКГ. Контроль за станом пацієнта здійснювався протягом 10 хвилин після припинення навантаження.
Добове моніторування проводилось за допомогою використання сертифікованої комп'ютерної діагностичної системи "CardioSens CDS", яка розроблена Національним аерокосмічним університетом "ХАІ" за участю лабораторії біомеханіки та факультету фундаментальної медицини Харківського Національного університету ім. В.М. Каразіна.
Виявлені екстрасистоли при добовому моніторуванні ЕКГ, враховуючи класифікацію Lown, були розподілені на наступні групи: 1 клас - одиночні екстрасистоли та ІІ клас- до 50 екстрасистол за годину ввійшли до ІІ А підгрупи. ІІІ клас - часті, політопні екстрасистоли , IV A класс - парні екстрасистоли, IV Б класс - більше 3 послідовних екстрасистол -згруповані в ІІ Б підгрупу прогностично небезпечних аритмій.
При ХМ ЕКГ оцінювали добову ( циркадну) структуру серцевої діяльності, яка включала: аналіз циркадного ритму, циркадного профілю ЧСС. Циркадний профіль (ЦІ) співвідношення