Розділ 2
ЗАГАЛЬНИЙ ДИЗАЙН ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методики дослідження
В основу роботи було покладено результати обстеження 233 новонароджених від матерів з серцево-судинними та ендокринними захворюваннями та 40 новонароджених від здорових матерів.
Всі немовлята народилися в акушерських клініках Інституту ПАГ АМН України та знаходились у відділеннях новонароджених та відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Клініко - інструментальні дослідження усіх новонароджених проводилися на першу та п'яту добу життя. Розподіл новонароджених в залежності від характеру екстрагенітальної патології у матері представлено на рисунку 2.1.
Рис. 2.1. Розподіл новонароджених в залежності від характеру екстрагенітальної патології у матері (абс.ч., %).
З наведеної діаграми ми бачимо, що 45 дітей (1 група) народилися від матерів з цукровим діабетом, 55 від матерів з захворюваннями щитовидної залози (2-га група), 51 новонароджений від матерів з вродженими вадами серця (3-тя група), 39 новонароджених від матерів з набутими вадами серця (4-та група), 43 дитини від матерів з гіпертонічною хворобою 2-3 ступеню (5-та група) та 40 дітей від практично здорових матерів (6-та група). Тобто, за кількістю усі 6 груп були повністю співставними.
Також було проведено проспективне спостереження немовлят протягом 12 місяців після народження.
Рис. 2.2. Розподіл немовлят в залежності від характеру екстрагенітальної патології у матері (абс.ч., %).
З наведеної діаграми ми бачимо, що було обстежено 247 дітей, з них 40 народжених від матерів з цукровим діабетом, 39 немовлят - від матерів з гіпертонічною хворобою, 48 дітей - від матерів з захворюваннями щитовидної залози, 44 дітей - від матерів з вродженими вадами серця, 36 дітей - від матерів з набутими вадами серця, 40 немовлят - від практично здорових матерів.
Всі новонароджені були обстежені за допомогою клінічних та інструментальних методів. Одержані клінічні та інструментальні данні опрацьовані методом варіаційної статистики з обчисленням середніх величин (M+m), коефіцієнту Ст"юдента та показника вірогідності були розраховані та проаналізовані з використанням програми обробки електронних таблиць "Excel 7.0 for Windows XP".
Для дослідження стану центральної гемодинаміки та функціональної активності міокарду проводили ехокардіографію з допплерометрією по стандартному протоколу з урахуванням Американського кардіологічного товариства [16; 27; 56] .
Під час трансторакального дослідження датчик розміщувався у другому міжребер'ї, поблизу лівого краю грудини, в зоні безпосереднього прилягання серця до присерцевої ділянки грудної клітки. У першій стандартній позиції, на рівні хорд мітрального клапана визначались наступні показники: розміри та співвідношення камер серця, відходження магістральних судин, фракцію викиду (ФВ) лівого шлуночку, фракцію скорочення міокарду (ФС), діаметр кореня аорти, діаметр лівого передсердя, як представлено на рисунку 2.3.
Рисунок 2.3. Перша стандартна позиція для дослідження та схема зображення в М-режимі.
Показники кінцево-систолічного (КСО) та кінцево-діастолічного об"ємів (КДО) лівого шлуночку розраховувалися за формулою I.Teicholz (1972), J.Pombo(1970) як показано на рис.2.3:
V=7D?:(2,4+D), (2.1)
V=1,05?D? (2.2)
де D - КДР чи КСР.
Ударний бо'єм (УО) розраховувався за формулою:
УО=КДО-КСО (2.3)
Хвилинний об'єм (ХО) розраховувався за формулою :
ХО=УО?ЧСС, де ЧСС - частота серцевих скорочень . (2.4)
Фракція вигнання (ФВ) розраховувалась за наступною формулою:
ФВ=УО?100:КДО(%) (2.5)
Фракція скорочення передньозаднього розміру лівого шлуночка під час систоли (ФС) визначалось за формулою:
ФС=(КДР-КСР):КДР (2.6)
Цей показник має ту ж саму інформативність, що й фракція вигнання.
Також усім новонародженим досліджували максимальну швидкість кровотоку, градієнт тиску в аорті, легеневій артерії, на мітральному та тристулковому клапанах та показники наповнення та вигнання крові за допомогою допплерехокардіографії [16; 27].
Градієнт тиску розраховувався по формулі:
?P=4V?, де V максимальна швидкість кровотоку. (2.7)
Усім новонародженим була проведена нейросонографія з допплерометрією у басейні середньомозкової артерії, для визначення інтенсивності мозкового кровообігу і стану стінок судин мозку [19; 30; 39; 40; 48; 49; 61;60].
На рисунку 2.4. представлені стандартні коронарні зрізи , на рівні яких проводилось сканування мозку новонароджених.
Рисунок 2.4. Схема коронарних площин сканування мозку. А-через лобні долі мозку. Б-через передні рога бокових шлуночків. В-через третій шлуночек та отвори Монро. Г-через тіла та нижні рога бокових шлуночків. Д- через через область шлуночкових трикутників. Е - через заднюю черепну ямку.
На рисунку 2.5 представлені стандартні сагітальні та парасагітальні зрізи, на рівні яких проводилось сканування мозку новонароджених.
Рисунок 2.5. Сагітальні та парасагітальні площини сканування головного мозку. А-серединний зріз. Б- перший пара сагітальний зріз через медіальні відділи головки хвостатого ядра. В-другий пара сагітальний зріз через боковий шлуночок. Г- пара сагітальний зріз через Рейліїв острівець.
Під час нейросонографії досліджувались показники вентрикулометрії, діагностувались можливі геморагічні та ішемічні пошкодження