Розділ 2
Матеріал та методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика дітей з вегетативними дисфункціями
Обстежено 458 дітей з ВД у віці 9-17 років. Серед них було 167 дівчаток та 291
хлопчик, середній вік яких складав відповідно 13,95±1,85 р. та 14,02±1,88 р. До
контрольної групи увійшли 56 дітей відповідного віку без клінічних проявів ВД.
Обстеження проводилось в Київському міському центрі діагностики та лікування
вегетативних дисфункцій у дітей на базі ДКЛ №6 м. Києва в період 1997?2005 рр.
У обстежених хворих переважали скарги астенічного та астеноневротичного
характеру. Практично всі хворі (94,7%) скаржились на головний біль. При цьому
переважно діти описували його як періодичний стискуючого характеру у ділянках
скронь (80%), потилиці (60%), лобній ділянці (47%) або дифузний (73,1%). У
26,9% хворих головний біль був практично постійний з періодичним посилення. У
14,6% хворих відмічались напади інтенсивного мігренеподібного головного болю. З
метеозмінами пов’язували головний біль 78,9% хворих, з фізичним навантаженням ?
53%.
Слабість та підвищена втомлюваність відмічались у 89,4% хворих. Частими були
скарги на запаморочення (78,9%), біль у ділянці серця (73,7%), підвищену
пітливість (63,1%), напади невистачання повітря та задишку (52,6%). У 63,1%
хворих спостерігались болі в ділянці живота, у 26,3% ? погіршення апетиту.
Третина обстежених скаржилась на напади оніміння в кінцівках, 42,1% ?
серцебиття, 15,8% ? перебої в ділянці серця.
Більшість обстежених мали ускладнений перебіг вагітності та пологів. Так,
токсикози першої та другої половини вагітності відмічались у третини обстежених
(34,1%), загроза переривання вагітності у 11%, масу тіла більше 4000 г при
народженні виявлено у 13,6% обстежених. З однаковою частотою (4,5%)
спостерігались слабкість пологової діяльності, переношеність вагітності,
пологорозрішіння за допомогою кесарева розтину, асфіксія новонароджених. Від
двійні народились 7,3% обстежених, у 2,3% хворих проводилось накладання
акушерських щипців, з такою ж частотою відмічалась гемолітична хвороба
новонароджених. Причому, кожна п’ята дитина мала 2 і більше несприятливих
чинника.
Лише третина дітей не мала ускладненої спадковості. У 56,1% хворих мати, а у
36,6% ? батько страждали на хронічні захворювання (ВД, первинна артеріальна
гіпертензія, холецистит, ішемічна хвороба серця, виразкова хвороба, цукровий
діабет та ін.).
Слід відмітити, що 12,2% обстежених перенесли різного ступеня тяжкості
черепно-мозкову травму. Часто відмічалась знижена резистентність до інфекційних
захворювань (у 60,9% хворих).
Капіляроскопічна картина дітей з вегетативними дисфункціями була досить
характерною: практично у всіх хворих відмічалось зниження артеріоло-венулярного
коефіцієнту (до 1/3-1/5), більше ніж половини хворих реєструвалась меандрична
звитість венул, у більшості відмічено артеріоло-венулярні анастомози та сітчаті
клубочки.
Характерною особливістю обстежених хворих була підвищена метеочутливість. При
цьому напередодні несприятливого метеодня практично у половини обстежених
хворих (48%) реєструвалась гіперсимпатикотонічна вегетативна реактивність, тоді
як у проміжку між метеоднями вона відмічалась лише у 20% хворих. У несприятливі
метеодні половина дітей мала надмірне вегетативне забезпечення діяльності на що
вказував гіпердіастолічний тип кліно-ортопроби. У проміжку між несприятливими
метеоднями гіпердіастолічний тип кліно-ортопроби не реєструвався, при цьому у
69% хворих виявлялось недостатнє вегетативне забезпечення діяльності
(асимпатикотонічний тип кліно-ортопроби).
З врахуванням клінічного обстеження (табл. 2.1) у 205 хворих (157 хлопчиків та
48 дівчаток) було діагностовано ВСД за гіпертензивним типом,
у 158 (91 хлопчик та 67 дівчаток) ? ВСД за гіпотензивним типом, у 95 (43
хлопчики та 52 дівчинки) – ПВН. Якщо ВСД за гіпотензивним типом з приблизно
однаковою частотою зустрічалась у дівчаток і хлопчиків (відповідно у 40,1% та
31,3%), то ВСД за гіпертензивним типом достовірно (P<0,001) частіше відмічалась
у хлопчиків (50,5% проти 27,9%), а ПВН – у дівчаток (31,5% проти 15,9%.).
Таблиця 2.1
Клінічні форми вегетативних дисфункцій у обстежених хворих
Клінічна форма ВД
Стать хворих
Хлопчики
Дівчатка
Абс.
Абс.
ВСД за гіпертензивним типом
157
53,9*
48
28,7
ВСД за гіпотензивним типом
91
31,3
67
40,1
ПВН
43
14,8
52
31,2*
Всього
291
100,0
167
100,0
Примітка: * - показано достовірні відмінності (P<0,001).
За даними дистанційної термографії у дітей з ВД виявлено надмірну периферійну
судинну реактивність на температурні подразники.
Практично кожний хворий з ВД мав супутні захворювання, найбільш часто
відмічалась компенсована форма хронічного тонзиліту (79,2%). Серед частих
захворювань були хронічний холецистохолангіт (12,8%), хронічний гастродуоденіт
(10,6%), ожиріння (10,5%), дифузний нетоксичний зоб І?ІІ ступеня (6,4%),
респіраторні алергози (6,5%). У 4,2% хворих виявлявся реактивний панкреатит, у
2,1% ? енурез, дисметаболічна нефропатія, у 2% ? хронічний гайморит. Всі
перераховані супутні захворювання були в стані ремісії.
Отже, у хворих з ВД клінічна симптоматика включає скарги цереброастенічного
характеру, астенічні прояви, кардіалгії, абдомінальні болі. В анамнезі хворі з
ВД часто мали поєднання спадкової схильності до
захворювань серцево-судинної системи, перинатальної патології та частих
інфекційних захворювань. Практично кожний хворий з ВД мав порушення
серцево-судинної системи (ВСД або ПВН), травного тракту (ДЖВШ), ЛОР органів
(хронічний компенсований тонзиліт).
3.2. Методи дослідження
Обстеження, крім загальноклінічного, включало набір психологічних б
- Київ+380960830922