РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
Обґрунтування робочої програми досліджень
Вивчення патогенетичної значимості нітратів і продуктів їх біотрансформації у
розвитку порушень здоров’я для організму дітей стало головною частиною наших
наукових досліджень.
Дослідження проводились серед дітей віком від 7 до 15 років, які проживають в
сільських місцевостях з підвищеним вмістом нітратів в питній колодязній воді.
Концентрація нітратів у воді визначалась хімічними лабораторіями районних та
обласної санітарно-епідеміологічних станцій. Даний контингент дітей склав
основну групу досліджень. Під час визначення деяких показників основна група
підрозділялась нами на підгрупи за віковою ознакою. В першу підгрупу входили
діти віком від 7 до 12 років, в другу підгрупу – від 12 до 15 років. Потрібно
зазначити, що обстеженню підлягали діти І, ІІ та ІІІ груп здоров’я, що
дозволило нам визначити основні донозологічні нітратноспровоковані зміни
гомеостазу у дітей і прослідкувати ефективність профілактичних заходів.
З самого початку наших досліджень ми формували порівняльну (контрольну) і
основну групи дітей за ознакою відсутності чи наявності підвищених доз нітратів
у питній воді, яку вони вживають, але в умовах проживання в єдиному населеному
пункті. Однак, отримані нами перші результати досліджень показали
неправомірність такого підходу, оскільки відмічався підвищений рівень нітратів,
метгемоглобіну та зміни інших показників як у основній, так і у порівняльній
групах. Всебічно аналізуючи ситуацію, ми виявили, що відсутність підвищених доз
нітратів у питній колодязній воді за місцем проживання дитини, в її домі, ще не
гарантує, не оберігає дитину від вживання нітратно-забрудненої води і їжі,
приготованої на ній у школі, у сусідів, друзів, родичів. Тобто, у випадку
забруднення нітратами підземних водоносних горизонтів цілком виправданий термін
– нітратно-забруднена територія, і тому набір на ній порівняльної групи
дослідження є некоректним. Тому нашою порівняльною групою стали діти, які
проживають в м.Полтава і гарантовано вживають питну воду з централізованого
водопостачання з низьким, допустимим рівнем нітратів. Слід відзначити, що
визначення токсичної дії нітратів на організм людини пов’язано з певними
труднощами. Головна з них - відсутність достатньо чутливих специфічних тестів.
Вживання нітратно-забрудненої води, овочів, фруктів та інших продуктів
харчування ще не є прямим доказом їх присутності в організмі. Тому нами як
специфічний тест було взято концентрацію нітрат-іону в крові, як найбільш
адекватний показник рівня надходження нітратів в організм. В подальшому ми
поставили перед собою завдання дослідити факт наявності взагалі і в точних
концентраціях, зокрема, високотоксичних продуктів біотрансформації нітратів в
організмі. Такими хімічними речовинами, в першу чергу, є оксид азоту та вільні
радикали. Вони є головною регуляторною ланкою в метаболізмі високореактивних
нітросполук. Окрім того, після надходження в кров іони NO–2 проникають через
еритроцитарні мембрани і вступають у зв’язок з гемоглобіном. В результаті цього
утворюється метгемоглобін, а іони NO–2 відновлюються до NO. Метгемоглобінемія
вважається одним з основних проявів гострої та хронічної нітратної
інтоксикації. Її наслідком є гемічна, а в подальшому і тканинна гіпоксія.
Безумовно, визначення рівня метгемоглобіну в крові дітей з регіонів нітратного
забруднення є цілком логічним і необхідним, що нами і було зроблено.
Враховуючи, що при надходженні ксенобіотиків в організм утворюються умови для
пошкодження ліпідів мембран, ми обрали як неспецифічний показник екологічної
дії нітратів активність процесів перекисного окислення ліпідів. Окрім того,
враховуючи значну роль, яку відіграють процеси перекисного окислення в
організмі, виконуючи в одному випадку захисні функції і захищаючи організм від
інфекцій, а в інших – патологічну, що призводить до функціональних, навіть
деструктивних процесів, ми визначили і проаналізували показники перекисного
окислення білків або окисної модифікації білків у обстежених нами дітей.
Зазначимо, що перекисне окислення білків є ще одним з маловивчених розділів
медичної хімії. Ці дослідження почалися лише останнім часом.
Вивчаючи процеси пероксидації, необхідно дослідити і компенсаторну спроможність
системи антиоксидантного захисту, оскільки ці дані нададуть можливість судити
про виникнення пероксидного стресу. Нашими попередніми експериментальними
дослідженнями було встановлено зниження індексу секреторної активності
гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи (ГГНС) внаслідок ХНІ. Окрім того,
загальновідома вазодилятаційна дія оксиду азоту. Беручи до уваги ці два факти,
представилось цікавим і важливим визначити рівень базальної активності
ангіотензин-пертворюючого ферменту (АПФ), що надає можливість прогнозувати
зміни судинного тонусу та їх реалізацію у виникненні гіпо- чи гіпертензивних
станів.
Оскільки при аліментарному надходженні нітратів в організм дітей первинним
місцем розвитку патогенетичного процесу є слизова оболонка шлунково-кишкового
тракту, ми дослідили стан цитопротективного потенціалу слизової оболонки шлунку
та 12-палої кишки, маркерами якого є фукоза та глікозоаміноглікани (ГАГ).
З огляду на те, що основним місцем біотрансформації та дезінтоксикації нітратів
в організмі є печінка, стало цілком логічним і необхідним дослідження її
функціонального стану. Для цього ми провели дослідження на наявність у
обстежених дітей таких основних біохімічних синдромів:
цитолітичного (АсАТ, АлАТ, ГГТФ, ЛДГ);
синдрому холестазу (ЛФ);
гепатодепресивного синдрому (загальний білок, альбуміни);
мезенхіма
- Київ+380960830922