РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТ СПОСТЕРЕЖЕНЬ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ
ХВОРИХ
2.1. Об’єм та методи дослідження
Для визначення показників систолічного та діастолічного артеріального тиску,
меж коливань його нормальних значень у школярів та вивчення поширеності АГ
обстежена репрезентативна вибірка школярів популяції м.Харкова (1928 учнів 10 -
17 років - 969 хлопчиків та 959 дівчинок). Для виявлення факторів ризику в
дослідженні брали участь 108 юнаків із первинною артеріальною гіпертензією у
віці 14-18 років (середній вік 16,1±0,1 років), а також 112 здорових школярів
того ж віку (16,0±0,1 років) з нормальним артеріальним тиском, яких було
включено в дослідження методом випадкового відбору.
Артеріальний тиск вимірювали в стандартних умовах: у першій половині дня, не
раніше, чим через 1 годину після уроків фізкультури або контрольних робіт; у
положенні сидячи, тричі на правій руці (у ліворуких - на лівій) після 5 -
хвилинного відпочинку; із точністю, що відповідає 1 діленню шкали (2 мм)
ртутного сфігмоманометра. У дітей з окружністю правого плеча більше 20 см
використовували компресійну манжетку 13 х 26 см, при окружності менше 20 см - 9
х 17 см. Систолічний АТ визначали по I фазі тонів Короткова, діастолічний АТ -
по V фазі (повне зникнення тонів) [16, 268]. За дійсну величину АТ приймалися
мінімальні значення АТ із трьох вимірювань. За межу нормального коливання АТ за
рекомендаціями ВООЗ та Національного комітету з виявлення і лікування хворих із
високим рівнем артеріального тиску (США) вважали значення САТ і ДАТ у межах від
10 до 90 центилей відповідного розподілу [181, 261, 268]. Значення між 90 та 95
центилями вважали “високим нормальним АТ”. За підвищений АТ чи артеріальну
гіпертензію приймали ті випадки, коли при трьохкратному вимірі (через проміжок
часу в 2-3 тижні) АТ тримався на рівні вище за 95 центілів кривої його
розподілу. Такі підлітки були обстежені в стаціонарі для уточнення природи
артеріальної гіпертензії.
З метою верифікації діагнозу ПАГ проводили всебічні клінічні дослідження з
використанням додаткових лабораторних, інструментальних і рентгенологічних
методів дослідження, консультацій спеціалістів різного профілю: психоневролога,
офтальмолога, ендокринолога, отоларинголога. Підлітки, у яких була виявлена
симптоматична АГ, до розробки не включалися.
Для оцінки фізичного розвитку використовувались нормативи антропометричних
показників, які розроблені в ІОЗДП АМН України [91].
Вивчення стану серцево-судинної системи включало клініко-апаратні методи
дослідження. Рентгенографія органів грудної клітки поводилася на апараті
РУМ-20-П (СРСР) у лівій прямій і лівій передній косих проекціях. Функціональний
стан серцево-судинної системи вивчався за допомогою електрокардіографії на
багатоканальному електрокардіографі EEG-16S у 12 загальноприйнятих відведеннях.
Фонокардіографія реєструвалась на електрофонокардіографі 6-NEK-4 (ГДР) у 4-х
класичних точках на 3-х частотах у діапазоні 80-600 Гц. Показники ЕКГ і ФКГ
оцінювались за Осколковою М.К. (2001)[121]. Ультразвукове дослідження серця
проводилось на ультразвуковому сканері «Logic-400» за загальноприйнятою
методикою [168].
Для визначення типу загальної гемодинаміки вивчались показники хвилинного
об’єму (ХО) та загального периферичного судинного опору (ЗПСО). Ці показники
були отримані розрахунковим способом:
ХО = УО * ЧСС / 1000, (2.1)
де УО - ударний об’єм, ЧСС - частота серцевих скорочень.
УО визначався за формулою:
УО = КДО - КСО, (2.2)
де КДО і КСО - кінцево-діастолічний та кінцево-систолічний об’єми лівого
шлуночка (ЛШ), які обчислювалися за формулою:
КДО = (7 / (2,4+Д)) х Д3 ; (2.3)
КСО = (7 / (2,4+С)) х С3 , (2.4)
де Д - діастолічний, а С - систолічний діаметри ЛШ.
Для оцінки загального периферичного опору судин використовувалась формула:
ЗПСО = (Му х 79,98)/ ХО, (2.5)
де Му - середній АТ, який обчислювався за формулою:
Му = ДАТ + (САТ - ДАТ) / 3. (2.6)
Функціональний стан симпато-адреналової системи оцінювали за вмістом у добовій
сечі вільних катехоламінів - адреналіну (нмоль/доб) і норадреналіну
(нмоль/доб). Екскрецію вільних катехоламінів визначали флюорометричним способом
за Матліною Є.Ш. [76].
Дослідження активності реніну плазми (нг/мг/год) і концентрації альдостерону
(pg/ml) в периферичній венозній крові проводилося за допомогою
радіоімунологічного аналізу із застосуванням наборів «Ангиотензин-1-ренін»
фірми «IMMUNOTECH» (Чехія) і «Альдостерон» фірми «CIS bio inter» (Франція).
Ліпідний спектр крові вивчався за рівнем загального холестерину (ЗХс),
тригліцеридів (ТГ) та холестерину ліпопротеїдів високої щільності (Хс ЛПВЩ)
фотометричним способом на фотометрі загального призначення “CORMAY MULTI”
(Польща). Рівні холестерину ліпопротеїдів низької щільності (Хс ЛПНЩ) та дуже
низької щільності (Хс ЛПДНЩ), а також коефіцієнт атерогенності (КА) визначалися
розрахунковим методом:
Хс ЛПДНЩ = ТГ / 5; (2.7)
Хс ЛПНЩ = ЗХс - (Хс ЛПДНЩ + Хс ЛПВЩ); (2.8)
КА = (ЗХс - Хс ЛПВЩ) / Хс ЛПВЩ (2.9)
За допомогою спеціально розробленої анкети виявляли фактори ризику, що
керуються та не керуються. Анкета містила блоки питань, які відносилися до:
навчальної діяльності, соціального статусу сім’ї і взаємовідношень з рідними,
наявності шкідливих звичок, способу життя і режиму дня, обтяженої спадковості.
Було запропоновано 34 питання, які припускали можливі варіанти відповідей. Ряд
питань мали складну структуру і містили декілька підпитань. Щирість відповідей
забезпечувалася умовою збереження конфіденційності.
Щодо навчальної діяльності анкета містила 14 питань, які стосувалися форми
навчання, її успішнос
- Київ+380960830922