РОЗДІЛ 2
НАУКОВИЙ НАПРЯМОК, ОБСЯГ МАТЕРІАЛУ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
З метою вивчення впливу медико-біологічних, соціально-побутових, психологічних, екологічних чинників на стан дітей першого року життя - мешканців великого промислового міста та розробки системи профілактики, лікування та реабілітації дітей робота проводилась в декількох напрямках: аналіз стану здоров'я дітей м. Запоріжжя за десять років, визначення впливу медико-біологічних, соціально-побутових, психологічних, екологічних факторів на стан дітей першого року життя; визначення деяких показників гомеостазу у новонароджених, які зазнали впливу хронічної антенатальної та гострої інтранатальної гіпоксії, яка є інтегративним і найбільш частим чинником впливу навколишнього середовища на плід; і дітей першого року життя, які проживають в великому промисловому місті, та при найбільш частих захворюваннях дітей першого року життя; розробка та впровадження медичної системи профілактичних заходів. направлених на мінімізацію негативних наслідків проживання у великому промисловому місті на стан здоров'я дітей першого року життя. Вибір дітей першого року життя пояснюється необхідністю попередження порушень стану здоров'я в самий критичний період життя, від якого залежить стан здоров'я людини в майбутньому. Розробка системи профілактичних заходів, починаючи з перинатального періоду, відповідає стратегії МОЗ України та ВООЗ "Здоров'я для всіх" щодо раннього початку профілактичних заходів.
Для цього було проаналізова динаміка показників стану здоров'я дітей першого року життя м. Запоріжжя за 10 років. Для аналізу використовувались статистичні дані лікувально-профілактичних закладів (за 10 років у місті народилося близько 70 тисяч дітей) та результати особистих спостережень за малюками, які народилися в одному з типових пологових будинків в 1992 році - 1136 та 1997 - 737 (суцільна вибірка доношених дітей від одноплідної вагітності), що склало близько 15% від загальної кількості дітей, котрі народилися в ці роки в місті. Це дозволяє розглядати дослідну когорту як репрезентативну для оцінки стану здоров'я малюків м. Запоріжжя. 588 дітей (263 з них 1992 року народження, 325 - 1997) з цієї когорти знаходились під наглядом протягом першого року життя.
Для визначення ролі антропогенного забрудненя на захворюваність вагітних жінок та дітей був проаналізований стан довкілля м. Запоріжжя протягом 10 років. Аналізувались результати отримані міськСЕС (забруднення води, продуктів харчування, грунту) та Запорізького обласного центру по гідрометеорології (забруднення атмосферного повітря).
Для оцінки впливу довкілля важливо знати про безпосередній вплив забруднення навколишнього середовища на організм людини. У зв'язку з цим, проведено дослідження ксенобіотиків в периферійній крові роділлі та пуповинній крові, що дає можливість, в певній мірі, оцінити вплив забруднення навколишнього середовища. Так як визначити концентрацію багатьох забруднювачів в організмі важко, то в якості моделі було взято концентрацію металів в сироватці периферійної крові роділлі в пологах та пуповинній крові. Вибір металів для дослідження проводився з урахуванням особливостей виробництва промислового міста (металургійні заводи по виробництву чорних та кольорових металів).
Методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії визначався вміст металів в сироватці периферійної крові в період пологів та пуповинної крові 20 роділь міста середньої величини Бердянська (контрольна група), та у 31 - роділлі, які проживали в екологічно несприятливому районі великого промислового міста Запоріжжя. Визначали вміст заліза, міді, цинку, свинцю, кадмію, марганцю, магнію, нікелю, кобальту, алюмінію, хрому.
Для визначення ролі забруднення навколишнього середовища важливим був вибір території на якій проживали обстежені контингенти дітей. В Запорізькій області 5 міст обласного підпорядкування. Як видно з табл. 2.1, найбільші антропогенні викиди в атмосферне повітря протягом 2000-2002 рр. відмічаються в м. Запоріжжі, а в розрахунку на одиницю площі - в м. Енергодарі, де на невеликій площі знаходяться дві електростанції (АЕС та ТЕС), а найменші викиди мають місце в м. Бердянську. Аналогічне співвідношення мало місце і в попередні роки. Враховуючи різні методичні підходи в статистичній звітності в попередні роки, коли враховувались окремо викиди від автотранспорту, в табл. 2.1 результати викидів не представлені. Враховуючи ці обставини обстеження дітей проводилося нами в м. Запоріжжі, а контрольну групу склали жителі м. Бердянську.
Таблиця 2.1
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря по містам
МістоВсього, тис. тУ розрахунку на км2, т2000 р.2001 р.2002 р.2000 р.2001 р.2002 р.Запоріжжя188,2178,2175,7797,5755,1744,5Бердянськ5,45,04,865,160,257,8Енергодар84,196,399,621025,024075,024900,0Мелітополь11,611,410,8276,2271,4257,1Токмак2,42,42,475,075,075,0 Для визначення районів з різним рівнем забруднення навколишнього середовища були використані результати дослідження концентрації в атмосфері антропогенних забруднювачів (за даними обласного центру по гідрометеорології). При проведенні порівняння різних районів міста не враховувалось забруднення води та продуктів харчування, так як вода в місті подається, а продукти харчування поступають централізовано і їх забруднення не залежить від району проживання населення.
Для оцінки впливу антропогенного забруднення на стан здоров'я дітей був проведений порівняльний аналіз показників стану здоров'я мешканців різних за рівнем антропогенного забруднення районів великого промислового м. Запоріжжя та міста середньої величини - Бердянська.
З метою визначення ролі медико-біологічних чинників на стан здоров'я та розвиток дітей першого року життя був проведений аналіз розвитку, починаючи з періоду новонародженості, дослідної когорти дітей в залежності від їх антропометричних даних та стану здоров'я матерів. Враховуючи те, що інтегративною дією різноманітних чинників навко