РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих з кістозною та простою гіпоплазією легень
Наші спостереження базуються на порівнянні клініко-рентгенологічних,
лабораторних, ендоскопічних, реопульмоно- і реокардіографічних даних 203 дітей
віком від 9 місяців до 16 років перед і після проведеного оперативного і
консервативного лікування, що знаходилися в дитячому торако-пульмонологічному
центрі м. Кривого Рогу з 1987 по 2002 рр., з них 25 дітей з кістозною та 178 з
простою гіпоплазією легень, група порівняння 20 хворих на бронхіальну астму
персистуючого перебігу середньої ступені тяжкості.
У дисертації використано класифікацію вад розвитку легень, рекомендовану в
протоколі надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча
пульмонологія» (наказ МОЗ України №18 від 13.01.05р.).
Серед усіх госпіталізованих для лікування було 106 дівчаток та 97 хопчиків.
Найбільш частіше гіпоплазія легень зустрічалася у віці 5-15 років.
Аналіз районів мешкання пацієнтів з гіпоплазією легень засвідчив, що 173 хворих
(85,0%) мешкали у місті, а тільки 30 дітей (15,0%) у сільській місцевості,
причому 130 хворих (64,0%) з числа міських мешканців знаходилися в районах,
прилеглих до великих промислових підприємств з високим рівнем забруднення
повітря (гірничо-збагачувальні комбінати, металургійні заводи, підприємства
хімічної промисловості), або їх матері в період вагітності знаходилися під
впливом тератогених агентів іншого походження (опалення помешкання відходами
хімічної промисловості та ін.). Слід зазначити, що середня тривалість
захворювання при обох формах недорозвинення легень суттєво не відрізнялася (3,7
роки для кістозної і 4,6 для простої), (табл. 2.1), але у всіх дітей з
кістозною гіпоплазією термін захворювання не перевищував 5 років. У 45 (25,0%)
хворих дітей з простою гіпоплазією термін захворювання був більше 5 років.
Максимальна тривалість хвороби становила 12 років, це при тому, що найбільшій
вік хворих не складав 16.
Таблиця 2.1
Тривалість захворювання при гіпоплазії легень
Форма гіпоплазії
СТр*
1р
2р
3р
4р
5р
6р
7р
8р
9р
10р
11р
12р
Кістозна
гіпоплазія
Кількість
хворих
3,7
12,0
8,0
16,0
28,0
36,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
0,0
Абс.
0
Проста
гіпоплазія
Кількість
хворих
%
4. 6
3,4
12,9
15,2
24,7
18,5
8,4
5,0
5,0
2,3
2,3
2,3
0,6
Абс.
23
27
44
33
15
Примiтка. СТр* - Середня тривалість роки
Під час обстеження хворих велика увага приділялась виділенню факторів, що могли
сприяти виникненню даної вади розвитку. Так, патологічний перебіг вагітності і
пологів у матерів хворих дітей був зафіксований у 53,2% випадків. Третю і
більше вагітність мали 10,6% матерів. Недоношеними народилися 4,2% пацієнтів, а
обтяжений спадковий анамнез вродженими вадами розвитку мали 12,8% дітей.
Локалізація об'єма недорозвинення легеневої тканини у хворих з кістозною і
простою гіпоплазією представлена в табл.2. Як видно з таблиці, частіше
вражалася ліва легеня – 57,6% пацієнтів. Найбільш часто (51,2%) гіпоплазія
локалізувалася в основному в нижній ділянці лівої легені, одинаково часто як
при простій так і при кістозній формі (51,7% і 48,0% відповідно).
Недорозвинення верхньої ділянки спостерігалося лише у 2 хворих (1 хворий для
простої і 1 для кістозної форми). Ізольована гіпоплазія середньої ділянки
правої легені зустрілася у 11 (6,2%) пацієнтів (всі з простою формою). Лише у 2
(1,1%) хворих зафіксовано сегментарне ураження – просту гіпоплазію ІІ сегменту
і кістозну гіпоплазію IV сегменту разом з нижньою ділянкою. Двобічний процес
спостерігався у 5 (2,5%).хворих. Частіше двобічне ураження спостерігалося при
кістозній формі (12,0% проти 1,1% при простій).
Таблиця 2.2
Локалізація гіпоплазії
Кількість хворих
Легеня
ділянка та сегменти
Форма гіпоплазії
Всього обстежених
хворих
Кістозна
Проста
Абс.
Абс.
Абс.
Права
верхня ділянка
4,0
0,6
2,0
середня ділянка
0,0
11
6,2
11
5,4
середня та нижня ділянка
4,0
10
5,6
11
5,4
нижня ділянка
28,0
48
27,0
55
27,1
Ліва
язичкові сегменти та нижня ділянка
4,0
12
6,7
13
6,4
нижня ділянка
12
48,0
92
51,7
104
51,2
Сегментарне ураження
0,0
1,1
1,0
Двобічне ураження
12,0
1,1
2,5
Всього обстежених
25
100,0
178
100,0
203
100,0
Локалізація гіпоплазії легень
Загальноклінічні методи обстеження хворих з гіпоплазією легень
Усі хворі були обстежені загальноклінічними лабораторними методами. Біохімічне
обстеження крові хворих з гіпоплазією легень включало визначення загального
білку з білковими фракціями, С-реактивного протеїну та інше за показаннями.
Дане дослідження було проведено 154 (75,9%) хворим.
136 хворим (67,0%) було обстежено функцію зовнішнього дихання за допомогою
спірографії. Дослідження проводилися на спірометрі “СП-01”, а також за
допомогою автоматизованого комплексу для оцінки функції зовнішнього дихання
“Пульмовент – 1” на базі РС 80486 в середовищі Windows 95.
Автоматизований комплекс визначав показники зовнішнього дихання відповідно до
норм, запропонованим R.J.Knudson et al. [185]. При оцінюванні отриманих
результатів використовувалась система автоматичного діагнозу по А.А.Визелю и
соавт. [16]. Усі патологічні відхилення відповідно літературним джерелам
розділено на три типи (обструктивний, рестриктивний та змішаний) і три ступеня:
різкі зміни - ІІІ ступінь, значні - ІІ ступінь та помірні – І ступінь.
Типи вентиляційної недостатності визначали за наступними показниками (табл.
2.3).
Таблиця 2.3
Типи вентиляційної недостатності по показникам с
- Київ+380960830922