РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
В основу проведеної роботи покладені результати обстеження і лікування 169
дітей (79 хлопчиків і 90 дівчаток) шкільного віку з хронічними захворюваннями
гастродуоденальної зони, що перебували на стаціонарному лікуванні в
Івано-Франківській міській дитячій клінічній лікарні (МДКЛ) і під
спостереженням в міській дитячій поліклініці.
Діагностика хронічних гастродуоденальних захворювань (ХГДЗ) базувалась на
основі анамнестичних, клінічних, лабораторних та сучасних інструментальних
методів обстеження, чільне місце серед яких посідали
фіброезофагогастродуоденоскопія, комп’ютерна рН-метрія, діагностика
хелікобактеріозу. Обстеження проводили в динаміці: при поступленні в клініку
(період загострення), перед випискою з стаціонару (період неповної ремісії) та
через 8 тижнів після стаціонарного курсу лікування (період клінічної ремісії).
Серед дітей, хворих на ХГДЗ, 2/3 склали діти старшого шкільного віку. В
молодшому шкільному віці частіше хворіли дівчатка (19,5 % проти 11,3 %), а в
старшому шкільному – суттєвої відмінності за статтю не виявлено (табл. 2.1).
Групу контролю склали 30 практично здорових дітей.(15 хлопчиків і 15 дівчаток)
аналогічного віку.
При формулюванні діагнозу у обстежених дітей використовували наступні
класифікації: хронічного гастриту - за модифікованою Сіднейською класифікацією
1990 року з доповненнями [6, 109]; хронічного гастродуоденіту та виразкової
хвороби дванадцятипалої кишки - за А.В. Мазуріним з доповненнями за
етіологічним чинником [109] та у відповідності з Міжнародною статистичною
класифікацією захворювань, травм і причин смерті 10-го перегляду ВООЗ (МКХ-10);
функціональних захворювань шлунку за робочою класифікацією Ю.В. Бєлоусова
[18].
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей за віком і статтю
Групи обстежених
Кільк. обстеж.
Молодший
шкільний вік
Старший
шкільний вік
Всі обстежені
хлопці
дівчатка
хлопці
дівчатка
хлопці
дівчатка
Діти з ХГДЗ
n = 169
абс.
19
11,3
33
19,5
61
36,1
56
33,1
80
47,4
89
52,6
Здорові діти
n = 30
абс.
13,3
20
11
36,7
30
15
50
15
50
При визначенні ступеня тяжкості виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДК)
дотримувались класифікації А.А. Баранова та співав. [15]. Згідно даної
класифікації критеріями тяжкості перебігу вважали вираженість
клініко-морфологічних проявів та кількість рецидивів протягом року. На основі
цієї класифікації виділяли:
легкий перебіг, для якого характерними є термін загоєння виразки до 1 місяця,
тривалість ремісії більше 1 року (рецидиви 1 раз в 1-2 роки і менше)
відсутність ускладнень;
перебіг середньої тяжкості, при якому термін загоєння виразки становить від 1
до 2 місяців, ремісія - менше 1 року; без ускладнень;
тяжкий перебіг, ознаками якого є нетипова локалізація виразки, численні дефекти
слизової, термін загоєння більше 2 місяців, порушення функції травлення,
рецидиви більше 2-х разів на рік з ускладненнями (кровотеча, перфорація,
пенетрація, стеноз воротаря або дванадцятипалої кишки, перивісцерит).
З метою вивчення характеру харчування як одного з найважливіших факторів ризику
розвитку полінутрієнтної недостатності та захворювань травної системи проведено
анкетування 602 школярів загальноосвітних шкіл м. Івано-Франківська (з них 318
дівчат та 284 хлопців). В опитуванні прийняли участь 110 школярів 8-10-річного
віку, 206 – 11-13 річного віку, 166 – 14-16-річного віку, 120 – віком понад 16
років.
В анкети були включені питання про кількісно-якісні особливості харчування,
його регулярність, а також – виясняли скарги з боку .травного тракту. Приймаючи
до уваги , що у дітей шкільного віку вплив біологічних (перинатальних) факторів
на стан здоров’я дещо зменшується, а зростає роль соціальних (вплив сімейного
оточення і школи), шляхом анкетування визначали питання, які відображають
спосіб життя, рухову активність. Анонімність анкетування дозволила одержати
інформацію і про наявність шкідливих звичок, які також є важливими факторами
впливу на здоров’я.
Для патогенетичного обґрунтування включення в програму лікування хронічних
гастродуоденальних захворювань у дітей вітамінно-полімікроелементних комплексів
була проведена порівняльна оцінка клініко–параклінічних, біохімічних,
інструментальних показників у 128 дітей з ХГДЗ, розподілених на 3 групи. Першу
групу склали 28 дітей, які окрім базисної терапії одержували приймали
полімікроелементний препарат “Краплі Береш Плюс”, в другу групу ввійшли 33
дітей, які отримували “Краплi Береш Плюс” та вітамінно-мікроелементний комплекс
“Піковіт Плюс”, в третю – 27 дітей, яким застосовували транскутантний
електродрегінг з новокаїном та вітаміном С у поєднанні з пероральним прийомом
препарату “краплі Береш Плюс”. Групу порівняння склали 40 хворих на ХГДЗ, які
отримували тільки базисну терапію.
2.2 Матеріали і методи дослідження
Фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) стравоходу, шлунку і дванадцятипалої
кишки здійснювали згідно загально прийнятої методики за допомогою
гастроінтестинального фіброскопу фірми “Olympus”, тип FY–24 P (Японія).
Морфологічною ознакою виразкової хвороби вважали хронічну виразку, яка в
процесі формування проходить стадію дуоденіту, ерозії, гострої виразки.
Остання, як правило, перетворюється в хронічну активну виразку. Візуальну
оцінку розмірів виразки, її локалізацію, наявність ускладнень ми проводили за
ендоскопічними критеріями Є.М.Стародуба з доповненнями [140, 240].
Кислотоутворюючу функцію шлунку вивчали за метод
- Київ+380960830922