РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБСТЕЖЕНИХ ДІТЕЙ
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених дітей
Проведено вивчення стану антиінфекційної резистентності (АІР) у 1000 дітей
першого року життя м. Івано-Франківська в залежності від стану здоров’я матері
під час вагітності, перебігу вагітності та пологів, стану дитини в періоді
новонародженості, характеру вигодовування дитини, соціально-гігієнічних
факторів. Окремо вивчались фактори, що впливають на тривалість природного
вигодовування (мотиваційні, медико-організаційні, соціально-гігієнічні).
Оцінку антиінфекційної резистентності проводили за кратністю гострих
інфекційних захворювань протягом року за загальноприйнятою для дітей раннього
віку градацією: високий ступінь – відсутність гострих інфекційних захворювань;
середній – поодинокі захворювання (1 – 3 рази); низький – часті гострі
захворювання (4–7 разів); дуже низький – дуже часті гострі захворювання (8 раз
і більше). Дітей з середнім ступенем АІР розглядали як групу епізодично
хворіючих дітей (ЕХД), з низьким і дуже низьким - як групу часто хворіючих
дітей (ЧХД).
Враховуючи необхідність подальшого впровадження і виконання рекомендацій
програми “Підтримка грудного вигодовування дітей в Україні”, документів
ВООЗ/ЮНІСЕФ та МАГАТЕ щодо продовження тривалості грудного вигодовування, у
всіх дітей, що спостерігались, ми провели поглиблене вивчення соціальних та
медико-біологічних аспектів грудного вигодовування як одного з найважливіших
факторів, які впливають на стан АІР у цьому віковому періоді.
При опитуванні батьків під час анкетування звертали увагу не тільки на стан
добробуту сім’ї та житлові умови, але й на відношення батьків і її членів до
характеру вигодовування дитини. Особливого значення надавали з’ясуванню їх
інформованості щодо переваг грудного вигодовування у порівнянні з
вигодовуванням сумішами, виготовленими з коров’ячого молока. Звертали особливу
увагу на знання родини щодо техніки проведення вигодовування, вміння оцінювати
достатність лактації у годуючої матері.
З метою порівняльної оцінки впливу різних факторів ризику на стан АІР
дослідження проводились у 3 групах дітей. Першу групу складали 270 дітей (27%),
які не хворіли протягом року (НХД), другу – 593 (59,3%) епізодично хворіючих
дітей (ЕХД), третю – 137 (13,7%) часто хворіючих дітей (ЧХД).
Дослідження тривалості грудного вигодовування проводилось у 2 етапи. Перший
етап (1997-1998 рр.). відображав традиційну практику вигодовування, яка
проводилась раніше в Україні. Другий етап (1999-2000 рр.) характеризувався
новим підходом до організації вигодовування, який включав введення режиму
сумісного перебування матері і дитини в родопомічних закладах; раннє
прикладання новонароджених до грудей; запровадження схеми вигодовування, при
якій виключалось раннє введення корегуючих харчових додатків (до 3 місяців) і
кисломолочних продуктів (до 6 місяців); широку пропаганду грудного
вигодовування немовлят.
Для дослідження були відібрані доношені діти, які народились у задовільному
стані з оцінкою за шкалою Апгар не менше 7-8 балів і не мали вираженої
соматичної та неврологічної патології.
Аналіз структури захворюваності дітей першого року життя за даними міської
дитячої поліклініки за період 1991-2001 рр. показав тенденцію до підвищення
захворюваності дітей на хвороби органів дихання. Так, загальна захворюваність
органів дихання у дітей першого року життя за цей період підвищилась у 1,4 рази
(з 998,9‰ до 1418,2‰) переважно за рахунок гострих респіраторних захворювань (у
1,3 рази, з 752,9‰ до 986,4‰ ) та гострої пневмонії (у 2,2 рази, з 30,4‰ до
65,5‰). Деяке зниження захворюваності на ГРЗ і гостру пневмонію спостерігали в
1999-2000 рр., але загальна захворюваність органів дихання майже не змінилась,
бо в структурі її підвищилась захворюваність на інші гострі хвороби органів
дихання (гострий бронхіт, обструктивний бронхіт, стенозуючий
ларинготрахеобронхіт та ін.).
Приймаючи до уваги значну частоту гострих захворювань органів дихання серед
дітей першого року життя, важливу роль імунологічних порушень у зниженні
антиінфекційної резистентності, а також необхідність подальшої розробки
простих, доступних за економічними затратами інформаційних тестів для
імунологічного моніторингу, ми провели оцінку індивідуальної імунної відповіді
системного і місцевого імунітетів на інфекцію та дослідження функціональної
активності нейтрофілів у 95 дітей першого року життя, хворих на ГРЗ. З них 50
дітей були з групи ЧХД, 45 – захворіли вперше і розглядались як епізодично
хворіючі діти (ЕХД). Контрольну групу складали 30 здорових дітей. Визначення
імунологічних показників у дітей, хворих на ГРЗ, проведені у динаміці хвороби:
при поступленні (гострий період хвороби) і при покращенні стану.
Порівняльна оцінка антенатального анамнезу в обстежених дітей, хворих на ГРЗ,
показала, що частота патології вагітності у матерів ЧХД була в 2,4 рази вищою,
ніж у матерів ЕХД (Р<0,001), дефіцитна анемія під час вагітності у них
спостерігалась у 1,8 рази частіше (Р<0,01) .
Розподіл дітей з ГРЗ в залежності від віку показав, що серед ЧХД переважають
діти другого півріччя життя, серед ЕХД половина дітей були у віці 4-6 місяців
(табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих дітей з ГРЗ в залежності від віку та перебігу хвороби
Вік
(місяці)
ЕХД (n - 45)
ЧХД (n - 50)
абс.
абс.
1-3
4-6
7-12
25
18
4,4±3,0
55,6±7,4
40,0±7,3
14
32
8,0±3,8
28,0±6,3**
64,0±6,8*
Примітка. * - достовірність різниці показників у ЕХД і ЧХД при Р<0,01; ** -
достовірність різниці пок
- Київ+380960830922