Розділ 2
НАУКОВИЙ НАПРЯМОК, ОБСЯГ, Об’єкт та методи дослідження
2.1. Об’єкт, обсяг та дизайн дослідження
Науковим напрямком дисертаційного дослідження є розробка концептуального
підходу до оцінки клініко- функціональних та структурно- морфологічних змін,
притаманних різним варіантам МАРС у дітей, визначення критеріїв оцінки
функціональних резервів основних регулюючих систем в спокої та за умов стрес-
навантаження, вивчення факторів ризику прогресування МАРС та чинників
формування виражених дезадаптивних змін у дітей із ДСТС, розробка
диференційованого підходу до диспансерного спостереження та лікування дітей із
МАРС в залежності від вираженості дезадаптивних змін, обґрунтування доцільності
та об’єму медикаментозної терапії, а також вивчення порівняльної ефективності
різних видів комплексного лікування.
Дисертаційна робота виконана на базі обласної дитячої клінічної лікарні м.
Івано-Франківська.
В ході виконання роботи обстежено 487 дітей із МАРС та 20 їх здорових
однолітків, які склали групу контролю. Діагноз певного виду МАРС верифікували
після детального клініко - інструментального обстеження та вивчення медичної
документації.
В дослідження не включали дітей із констатованими органічними ураженнями
внутрішніх органів, тривалими інфекційними захворюваннями, важкими порушеннями
обміну речовин, анеміями та ендокринопатіями. Всіх хворих оглядав психолог та,
при необхідності, психоневролог.
Дослідження включало три етапи (рис. 2.1). Перший етап полягав у проведенні
структурно - демографічного аналізу дисплазій сполучної тканини
Рис. 2.1 Дизайн дослідження дітей із мікроаномаліями розвитку серця
серця (ДСТС) у дітей Івано-Франківської області. На цьому етапі обстежено 487
дітей, що знаходилися на стаціонарному лікуванні в ДОДКЛ впродовж 2001-2007
р.р. Проведено розподіл дітей за віком, нозологічною формою МАРС, регіоном
проживання, вивчення їх генеалогічного анамнезу та поєднаної патології. Згідно
до періодики дитячого віку виділили три вікові групи: 5-7 р.р., 8-12 р.р. та
13-18 р.р.
Завдання другого етапу дослідження полягало у визначенні на основі клініко-
функціонального обстеження дітей із ДСТС діагностичних критеріїв МАРС із
нормальним рівнем адаптації та вираженими дезадаптивними змінами. На цьому
етапі провели аналіз клінічних особливостей перебігу різних варіантів МАРС у
352 дітей, рандомізованих на І етапі дослідження ( на цьому етапі із
дослідження було виключено 135 дітей, у яких МАРС поєднувалися із тяжкою
соматичною патологією, гострими та хронічними інфекційними захворюваннями). У
формуванні клінічних груп за варіантами МАРС користувалися класифікацією
С.Ф.Гнусаєва (1996) [97]. Згідно до класифікації, за формою МАРС обстежені діти
були розподілені наступним чином: пролапс мітрального клапана (ПМК) - 68 ( у
тому числі із ПМК І ст.- 42 дитини, із ІІ ст.- 22 та із ІІІ ст.- 4 пацієнти; з
явищами трансмітральної регургітації (+ - ++)- 39 та без регургітації- 29
обстежених); міксоматозна дегенерація стулок мітрального клапана (МДМК) - 51 (
у тому числі із МДМК І ст.- 33 дитини, із ІІ ст.- 17 та із ІІІ ст.- 1 пацієнт;
з явищами трансмітральної регургітації (+ - ++)- 38 та без регургітації- 13
обстежених); аномальні хорди лівого шлуночка (АХЛШ) - 78 ( у тому числі
поодинокі АРХ мали місце у 31, множинні- у 47 обстежених; діагонально розміщені
АРХ - у 29, поперечно розміщені - у 21 і повздовжньо розміщені – у 28 дітей);
пролапс трикуспідального клапана (ПТК) – 36 ( у тому числі з явищами
трансклапанної регургітації – 15 та без регургітації – 21 обстежений);
ідіопатична дилатація легеневої артерії (ІДЛА) – 38 ( у тому числі з явищами
трансклапанної регургітації – 8 та без регургітації – 30 обстежених; явищами
початкової легеневої гіпертензії – 6 пацієнтів); незначна дилатація кореня
аорти (ДКА) - 36; невелика аневризма синуса Вальсальви (AnaСВ) - 17; невелика
аневризма міжшлуночкової перетинки (АМШП) у поєднанні із ПМК чи МДМК- 28 дітей.
Об’єм досліджень на цьому етапі включав клінічний моніторинг, дослідження
вегетативного та психо- емоційного статусу, ЕКГ із застосуванням
навантажувальних тестів, ЕхоКС та стрес-ЕхоКС, доплер-картування серця та
магістральних судин, цілодобове моніторування АТ, вивчення судиннорухової
функції ендотелію. В результаті другого етапу дослідження нами було розроблено
клініко- функціональні критерії дезадаптації у дітей із МАРС, на основі яких
виділено групу обстежених (124 дитини) із вираженими дезадаптивними змінами, що
стали об’єктом дослідження наступного етапу. Клінічне обґрунтування такої
рандомізації подано в ІІІ розділі роботи.
Завданням третього етапу дослідження було вивчення метаболічного підґрунтя
розвитку дезадаптації у дітей із МАРС та апробація нових лікувальних
технологій. На третьому етапі обстежено 124 дитини із вираженими дезадаптивними
змінами на тлі МАРС. Середній вік обстежених на цьому етапі склав (15,0±0,12)
років. За нозологічними формами ДСТС група включала 24 дитини із ПМК ( у тому
числі із ПМК І ст.- 3, із ІІ ст.- 17 та із ІІІ ст.- 4 дитини; усі пацієнти із
явищами трансмітральної регургітації), 34- із МДМК ( у тому числі із МДМК І
ст.- 16, із ІІ ст.- 17 та із ІІІ ст.- 1 пацієнт; усі пацієнти із явищами
трансмітральної регургітації), 23- із АХЛШ ( у тому числі 19 обстежених із
множинними АРХ; 3 дитини із діагонально, 15 - із поперечно та 5 - із
повздовжньо розміщеними АРХ), 7- із ПТК ( у тому числі 6 пацієнтів із явищами
трансклапанної регургітації), 8- із ІДЛА ( усі пацієнти із наявністю
трансклапанної регургітації, у тому числі 6 дітей із явищами початкової
легенев
- Київ+380960830922