Розділ 2. Методика розвитку технічного мислення . . . . . . . . . . 100
2.1. Дидактичні умови розвитку технічного мислення . . . . . . . . . . 100
2.2. Матричний підхід у навчанні студентів оптимізації
зображень на кресленнях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . 129
2.3. Експериментальна оцінка розвитку технічного
мислення студентів в процесі вивчення креслення . . . . . . . . . . . . . . . .
. . 154
Висновки до другого розділу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . 181
Загальні висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . 184
Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . 189
Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . 201
В С Т У П
Вимоги, які визначає науково-технічний прогрес перехідного періоду розвитку
суспільства України, полягають у забезпеченні як кількісного, так і якісного
підйому творчого пошуку методів розвитку технічних систем. Утворення нових
малих підприємств, фермерських господарств, колективних сільськогосподарських
підприємств вимагає від суспільства кваліфікованих, не тільки юридично або
економічно, але й технічно досвідчених працівників. Ці об’єктивні вимоги
викликані тим, що в процесі передачі виробничих функцій від людини до машини
працівник дедалі більше стає регулятором і контролером технологічного процесу,
в його виробничій діяльності все більш важливу роль відіграють розумові
операції та творчі рішення, а це вимагає постійного оновлення і підвищення
знань, зростання рівня технічного мислення.
Як же досягти наміченого? Мільйони разів повторювались ті чи інші явища, перед
тим як людина узагальнила і сформулювала методологію мислення. Потрібно було не
тільки накопичення явищ і їх узагальнення, а навчитися своїми діями спонукати
навмисний результат. А це в свою чергу пов'язано з діяльністю і мисленням
людини у виробництві.
Інтелектуалізація праці неминуче приводить до головної ролі інтелектуальних
умінь у професійній діяльності. Здійснення прямих виробничих функцій, таких як
планування, контроль, спостереження, регулювання і наладка автоматично діючих
машин і механізмів, неможлива без формування у спеціалістів широкого кола
загальнотехнічних і спеціальних знань, умінь їх практичного використання в
різних умовах виробничої практики. Але не можна сказати, що зміни, які
відбуваються у функціях ручних операцій у структурі технічної діяльності,
викликають зниження вимог до них. Багатоверстатна праця, обслуговування
багатьох машин потребує великої кількості ручних операцій, але операцій зовсім
іншого роду - операцій пов'язаних з мисленням.
Вміння використовувати знання на практиці виражається у можливостях їх гнучкого
використання при вирішенні різноманітних завдань, для надання відповіді на
питання, що по-різному сформульовані; внесення змін до опанованого матеріалу,
модифікування його з врахуванням конкретної ситуації.
Від якості підготовки фахівців, від розкриття творчого потенціалу їхніх
особистостей залежить добробут будь-якого суспільства. Тому в Національній
доктрині розвитку освіти окреслені стратегічні завдання поліпшення системи
освіти з метою забезпечення оптимальних умов для самореалізації особистості як
найвищої цінності нації [98].
Одним з основних і першочергових напрямів діяльності вищої школи України є
запровадження в навчальний процес високоефективних освітніх технологій.
Концепція такої освіти в числі загальних вимог до випускників вищих навчальних
закладів передбачає:
формування нестандартного мислення, що дає практичну готовність майбутнього
фахівця до генерування неординарних технічних ідей; вміння виявляти суть
проблем або ситуації, оцінювати її та визначати шляхи реалізації;
знання методології науково-технічного пошуку і методів наукового дослідження,
визнання необхідності неперервної освіти і самоосвіти тощо;
сформованість всіх сторін особистості - загальної культури, чіткої громадської
позиції, зокрема патріотизму, почуття відповідальності та ін.
Усі ці характеристики сьогодні відображають суть нової якості фахівця, бо
сучасний випускник вищого закладу освіти повинен бути не лише професіоналом,
але й здатним успішно адаптуватися до нових соціально-економічних умов, бути
цілком конкурентоздатним на ринку інтелектуальної праці.
До основних психологічних компонентів діяльності людини потрібно віднести
знання, вміння і технічне мислення - здатність людини оперувати технічними
знаннями у будь-якій критичній виробничій ситуації.
Отже, темпи технічного прогресу ХХ століття висунули на порядок денний проблему
підготовки спеціаліста широкого профілю, який би міг самостійно, без
спеціального додаткового навчання (на основі знань, які у нього є) опановувати
зразки нової техніки й нові технологічні процеси. Сучасному виробництву все
більш потрібними стають працівники, що мають широкий технічний кругозір, здатні
оперативно реагувати на миттєві зміни у стані керованих ними технічних засобів
праці чи зміни перебігу технологічного процесу, уміти передбачати можливі
наслідки цих змін, в уяві планувати свої дії, самостійно визначати найбільш
раціональні прийоми трудових дій. А це потребує від працівника відповідного
технічного мислення.
Найкращі умови для розвитку технічного мислення створюються в технічних
закладах під час графічної підготовки майбутніх спеціалістів. На розвиток
технічного мислення впливає ряд факторів, серед яких визначальними є рівень
технічних знань і просторове мислення. Креслення - перший предмет, який
знайомить студентів з технікою, техн
- Київ+380960830922