РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ПРОЕКТУВАННЮ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОДУЛЬНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ
2.1. Модель навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню
навчально-методичного забезпечення модульної технології
Під методикою навчання проектувальній діяльності в рамках нашого дослідження
розуміємо систему заходів, методів та способів організації цілеспрямованого
процесу передачі та засвоєння майбутніми інженерами-педагогами особливостей
здійснення діяльності з проектування навчально-методичного забезпечення
модульної технології навчання, які допомагають одержати запланований результат
у відповідності до поставленої мети. А виходячи з того, що процес навчання
взагалі і, зокрема, процес навчання майбутніх інженерів-педагогів проектуванню
навчально-методичного забезпечення модульної технології подається як система,
то при розробці методики такого процесу цілком логічно було б застосувати
моделювання.
Я.Г. Неуймін вказує, що “модельне дослідження, як, втім, і будь-який інший вид
усвідомленої цілеспрямованої діяльності, починається з виникнення проблеми –
потреби змінити в кращий бік існуюче або очікуване становище речей у тій або
іншій галузі” [132, 125]. Проблема розробки методики навчання майбутніх
інженерів-педагогів проектуванню модульного навчально-методичного забезпечення
виникає з необхідності вдосконалення методичної підготовки студентів
інженерно-педагогічних спеціальностей відповідно до сучасних вимог щодо
професійної підготовки педагогів професійної школи (див. параграф 1.1).
Зупинимося на понятті «моделі». Єдиної думки з даного питання не існує, що
пов'язано, в першу чергу, з тим, що саме поняття досить багатопланове і
використовується практично в будь-якій галузі людської діяльності.
Моделлю, за В.А. Штоффом [222], можна назвати будь-яку систему, що реально
існує, котра знаходиться у певних відношеннях до іншої системи (що називається
оригіналом, об'єктом або натурою).
У Філософському енциклопедичному словнику дається таке визначення моделі:
«Модель (франц. modele, від лат. modulus – міра, образ, норма), у логіці і
методології науки – аналог (схема, структура, знакова система) певного
фрагмента природної і соціальної реальності, породження людської культури,
концептуально-теоретичні утворення тощо» [202, 382]. Цей аналог служить для
збереження і розширення знання про оригінал, конструювання оригіналу,
перетворення або керування ним. Із гносеологічної точки зору модель – це
«представник», «заступник» оригіналу в пізнанні і практиці. Модель завжди
виконує пізнавальну роль, виступаючи засобом пояснення, прогнозування й
евристики.
При цьому моделі властиві такі ознаки, що є одночасно її характеристиками:
імітація досліджуваного об'єкта або процесу в моделі;
здатність до заміщення пізнаваного об'єкта, процесу;
здатність надавати нову інформацію (нове знання про об'єкт);
наявність точних умов і правил побудови моделі та переходу від інформації про
модель до інформації про об'єкт;
наочність.
Ці вимоги до моделі було взято за основу при розробці моделі навчання майбутніх
інженерів-педагогів проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної
технології.
Навчання проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології,
як і будь-яка діяльність, відповідно до діяльнісного підходу [106], складається
з таких елементів: потреба > мотив > мета > завдання > дії > операції >
продукт.
Визначальним компонентом діяльності є потреба. А коли ця потреба стає
усвідомленою, такою, що викликає активність людини, то правомірно казати вже
про мотив, який є спонукаючою силою діяльності. Як правило, до діяльності
суб’єкта спонукає сукупність мотивів, яку називають мотивацією [9, 11].
Виділяються два типи мотивації: зовнішня та внутрішня. В процесі навчання
проектуванню навчально-методичного забезпечення модульної технології акцент
робиться на внутрішні мотиви, тобто інтерес до проектувальної діяльності та
задоволення від отримання знань та вмінь, а не на зовнішні, створені за
допомогою заохочень, покарань та інших видів стимулювання, що спрямовують
поведінку студентів.
Для появи мотивів необхідне чітке уявлення про результати діяльності. А мета в
навчанні є «не що інше, як ідеальне (уявне) передбачення кінцевих результатів,
тобто того, до чого повинні прагнути педагог та той, хто начається» [79, 111].
Згідно з діяльнісним підходом, метою навчання є формування способу дій щодо
проектування навчально-методичного забезпечення модульної технології. Дія є
застосуванням знань на практиці. А коли ми говоримо про здатність виконувати ці
дії, то маємо на увазі формування вмінь.
Формувати – «значить привнести ззовні бажану якість, не можна розвинути те,
чого поки немає усередині, що не стало компонентом людської істоти ...» [84,
106]. Таким чином, ми розглядаємо формування проектувальних умінь як процес
становлення не даного від народження мотиваційно-ціннісного ставлення до
проектування педагогічної діяльності, результатом якого є високий рівень
сформованості цієї якості у фахівців. У роботах [21; 22; 179] запропоновані
такі рівні оволодіння професійними вміннями: учнівський, алгоритмічний, творчий
та евристичний. Ми в нашій роботі ці рівні позначимо як критичний, припустимий,
достатній і рівень педагогічної майстерності відповідно.
Учнівський – критичний рівень, припускає наявність мінімальних умінь
проектування змісту навчання, тобто вмінь виконувати завдання за зразками,
представленим алгоритмом. Розглядається як стадія зародження, формується ще в
процесі дометодичної підготовки («Ділова українська мова»,
- Київ+380960830922