РОЗДІЛ 2. КОМПОНЕНТИ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ШКОЛІ 50
§ 2.1. Загальні засади методичної системи вивчення
інформаційних технологій 50
§ 2.2. Компоненти методичної системи вивчення
теми "Операційні системи" 64
§ 2.3. Компоненти методичної системи вивчення
програмних засобів загального призначення 104
§2.4. Організація педагогічного експерименту та аналіз його результатів 152
ВИСНОВКИ 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 164
ДОДАТКИ 182
ВСТУП
Актуальність теми. Широке впровадження НІТ в навчальний процес породжує ряд проблем, що стосуються змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання, гуманітаризації освіти та гуманізації навчального процесу, інтеграції навчальних предметів і фундаменталізації знань. Використання сучасної інформаційної технології дає можливість розкрити гуманітарний потенціал природничих дисциплін, пов'язаний з формуванням наукового світогляду, розвитком аналітичного і творчого мислення, суспільної свідомості та свідомого ставлення до навколишнього світу [64]. Одночасно стрімкий розвиток інформаційних технологій загострив проблему обрання об'єктів вивчення і засобів навчання у шкільному курсі інформатики та обчислювальної техніки. Динаміка розвитку апаратної та програмної складових така, що протягом року один-два рази змінюється модель мікропроцесорів з нарощуванням їхніх потужностей і, відповідно до цього, змінюється і програмне забезпечення. Для школи суттєвим є те, що темпи розвитку прикладної інформатики настільки високі, що навіть найсучасніше на момент навчання програмне забезпечення до моменту випуску учнів із школи взагалі перестає використовуватись.
Гонитва за нарощуванням потужностей обчислювальної техніки відбувається, як правило, без врахування змісту і закономірностей навчання. Технічні аспекти витісняють педагогічні на другий план. Учні навчаються не основ інформаційних технологій, а прийомів використання програмних засобів [34].
Аналіз публікацій у Інтернет, періодичній пресі дозволяє виділити основні напрямки розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій:
1) нарощування потужностей персональних комп'ютерів;
2) інтенсивне об'єднання персональних комп'ютерів у мережі незалежно від їхніх ОС, платформ, в гетерогенні мережі;
3) об'єднання цих мереж в єдину інформаційну мережу Internet;
4) розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема локальних мереж, що ґрунтуються на Інтернет-сервісах;
6) перехід до використання розподілених середовищ опрацювання, зберігання, передавання інформації;
7) активне використання мультимедіа технологій у мережах (потокове аудіо- і відео- мовлення, проведення конференцій);
8) розвиток незалежних від платформи засобів обміну інформацією (мова розмітки гіпертекстових сторінок Html, мова програмування Java).
Усе це ставить перед учителями інформатики нові вимоги до навчання інформатики, до формування елементів інформаційної культури. Опанування учнями системою ведучих знань з інформатики і способів діяльності при постійному розвитку нових технологій можливе лише за умови високого рівня пізнавальної активності школярів. Необхідність формування активної життєвої позиції підростаючого покоління ставить проблему активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів в ряд актуальних соціально значущих проблем сучасності.
Удосконаленню змісту і методики навчання курсу інформатики в середніх навчальних закладах присвячені роботи Н.В.Апатової, Н.Р.Балик, А.Ф.Верланя, А.П.Єршова, М.І.Жалдака, В.Г.Житомирського, Т.Б.Захарової, В.А.Кайміна, В.Н.Касаткіна, О.А.Кузнецова, А.Г.Кушніренка, М.П.Лапчика, В.М.Монахова, Н.В.Морзе, Ю.С.Рамського, Ю.В.Триуса, Г.Д.Фролова, Т.І.Чепрасової, І.М.Яглома та ін. Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, успішне вирішення якої дозволяє досягти суттєвого підвищення ефективності та якості навчального процесу, постійно перебуває в центрі уваги як дослідників, так і учителів-практиків. Різні аспекти проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання розкриті в дослідженнях психологів Д.Б.Богоявленської, Л.С.Виготського, П.Я.Гальперіна, В.В.Давидова, О.Н.Кабанової-Меллєр, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, О.М.Матюшкіна, Ю.І.Машбиця, Н.А.Менчинської, В.О.Моляко, Ж.Піаже, С.Л.Рубінштейна, Н.Ф.Тализіної, І.С.Якиманської та ін., педагогів Л.П.Арістової, Ю.К.Бабанського, Д.В.Вількеєва, М.О.Данилова, В.П.Єсипова, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, В.Ф.Паламарчук, Т.І.Шамової, Г.І.Щукіної та ін., методистів М.І.Бурди, М.С.Голованя, Ю.В.Горошка, Я.І. Грудьонова, М.І.Жалдака, О.Б.Жильцова, Ю.О. Жука, Ю.М.Колягіна, О.І.Ляшенка, В.М.Осинської, А.В.Пенькова, С.А.Ракова, О.В.Сергєєва, З.І.Слєпкань та ін.
Аналіз стану навчання інформатики у практиці загальноосвітньої школи показує, що результати навчання учнів, рівень їх пізнавальної активності, самостійності, творчих здібностей значною мірою не відповідають запитам суспільства. Проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання інформатики до кінця не розв'язана, а це негативно відбивається на якості знань і умінь, розумовому розвиткові учнів у процесі навчання.
Об'єктом дослідження є процес навчання інформатики в старших класах загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації.
Предметом дослідження є методична система навчання інформатики в старших класах загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації.
Метою дослідження є розробка окремих компонент науково обґрунтованої методичної системи навчання інформаційних технологій у старших класах загальноосвітньої школи та вищих навчальних закладах 1-2 рівня акредитації на основі POSIX1 сумісної, вільно поширюваної операційної системи Linux.
Гіпотеза дослідження: методично обґрунтоване, цілеспрямоване використання в навчальному процесі POSIX сумісної вільно поширюваної операційної системи Linux сприятиме розумовому розвитку учнів, глибокому і о