Ви є тут

Фізіолого-біохімічні особливості ксерофітів родів Aloe L. та Agave L.

Автор: 
Маргітай Любов Григорівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001695
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2.
ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Об'єкти дослідження
Об'єктами досліджень були листки рослин 5 видів роду Agave (Ag. ferox C. Кoch; Ag. americana L.; Ag. attenuata Salm; Ag. filifera Salm; Ag. heteracantha Bgr.) та 15 видів роду Aloe (Al. ( delaetii Radl.; Al. saponaria Haw.; Al. mitriformis Mill.; Al. striata Haw.; Al. ciliaris Haw.; Al. camperi Schweinf.; Al. arborescens Mill.; Al. barbadensis Mill.; Al. aristata Haw.; Al. humilis (L.) Mill.; Al. striatula Haw.; Al. spinosissima ( Hort; Al. variegata L.; Al. reitzii Reyn; Al. plicatilis (L.) Mill.). Матеріал для дослідження брали в Ботанічному саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Ідентифікацію видів проводили за Якобсеном [362].
Досліджували листки середнього ярусу 3-річних рослин, які вирощували в однакових умовах. Наважки брали з середньої (за довжиною) частини листка від краю до серединної жилки.
Основним методичним підходом було визначення фізіолого-біохімічних показників, які відповідають за ключові ланки обміну, у листках різних видів та їх порівняння. Зокрема, у листках різних видів роду Agave та Aloe визначали: вміст пластидних пігментів, необхідних для функціонування фотосинтетичного апарату; вміст важливих макроелементів - калію, кальцію та натрію, які виконують багатогранну роль, особливо у листкових сукулентів; електрофоретичний склад легкорозчинних цитоплазматичних білків, ліпо- і нуклеопротеїдів та ізоферментні спектри пероксидази.

2.2. Біологічна характеристика родів Aloe L. i Agave L.
Рослини родів Agave i Aloe - це покритонасінні рослини, які відносяться до класу ліліопсиди або однодольні (Liliopsida або Monocotyledones), підкласу ліліїдні (Liliidae), порядку лілієцвіті (Liliales).
Рід Agave відноситься до триби агавових (Agaveae), родини агавових (Agavaceae). Цей рід включає в себе близько 300 видів [83, 90].
Рід Aloe, який нараховує близько 450 видів, різновидностей і гібридів [52, 362], належить до родини асфоделових (Asphodelaceae) [83]. Згідно інших авторів рід Aloe відноситься до родини лілійних (Liliaceae) [71, 143, 205].
Центром походження агав є Нагірно-Мексиканська ботаніко-географічна провінція. У дикому стані вони дуже поширені в Північній і Центральній Америці, особливо в Мексиці, Бразилії. Дуже різноманітні агави на Багамських островах і Ямайці. Батьківщиною представників роду Aloe є посушливі області Південної і тропічної Африки (Капська земля), розповсюджені вони також на островах Сокотра і Мадагаскар, у Південній Аравії. Культурний ареал багатьох агав, як і багатьох видів алое, які розводили ще в кінці XII ст. в якості декоративно-листяних, технічних і лікарських рослин охоплює більшість південноєвропейських і південноазіатських країн. Деякі види, наприклад, Аgava americana, Aloe arborescens здичавіли і натуралізувалися в різних районах Індії і особливо Середземномор'я, де вони стали однією з характерних рис ландшафту [143].
Агави - це багаторічні вічнозелені, ксерофільні або сукулентні, трав'янисті або півкущі, стеблові або безстеблові, більшою частиною з короткими або добре розвиненими здерев'янілими стеблами, які інколи досягають великих розмірів (у агави Карвінського (Agave Karwinskii) до 4 м). Листки міцні, більшою частиною соковиті, зібрані у щільну розетку, сидячі біля основи або на верхівці стебла, рідко на кореневищі. На кінці листків у деяких видів є кінцева товста голка (Agave americana, Agave heteracantha та ін.). Краї листків розщеплюються на нитки (Agave filifera) або волоски, цільнокраї або оснащені більш або менш великими крайовими зубцями, часто з'єднаними один з одним роговим краєм. Листки сизі, сірі, голубуваті або оливково-зелені, часто пістряві. Молоді листки у вигляді кілевидної бруньки, часто із слідами крайових зубців більш старих листків. У більшості видів діаметр розетки досягає 3 м, а у агави Франдзозіні (Agave frandzosini) - 4,5 м. Як виключення можна назвати агаву клубочкову (A. cucullata) з листками довжиною до 10 см і агаву карликову (A. pumila), листкова розетка якої діаметром не більше 3-4 см.
Агави, за невеликим вийнятком, - монокарпіки. Суцвіття колосовидне чи волотевидне, утворюється на довгому (до 12 м) квітконосному пагоні і має на собі до 15 тисяч квіток [143, 232]. Квітки агави, так само як і квітки алое, можуть запилюватися летючими мишами, бджолами, осами, колібрі, птахами-нектарницями. Випадковими запилювачами бувають також миші і щурі. Не виключена можливість також і вітрозапилення [331]. Плід трьохгніздна коробочка. Насінини плоскі, чорні. Нерідко насіння недорозвинене, і в цьому випадку органом розмноження є бульбили (цибулинки) - невеликі дочірні рослинки, які розвиваються на квітконосі із адвентивних бруньок. Бульбили мають корені і, відриваючись вітром від суцвіття, швидко вкорінюються. Їх життєздатність зберігається протягом кількох років. У багатьох видів Agave спостерігається розвиток столонів, за допомогою яких вони утворюють зарості. Крім того, в пазухах нижніх листків часто виникають молоді відростки, які формують молоді рослини.
Рослини, що належать до роду Aloe, дуже різноманітні за зовнішнім виглядом. Переважають серед них багаторічні трав'янисті рослини, хоча нерідко зустрічаються деревовидні і кущові форми, деколи і ліани [50].
Листки цих рослин переважно сукулентні, товсті, м'ясисті, дуже соковиті, рідко слабо сукулентні або шкірясті і жорсткі. Вони утворюють прикореневі або верхівкові (у деревних форм) розетки, в яких розміщуються по спіралі, але деколи дворядно (Aloe plicatilis). За формою листки бувають ланцетними, лінійно-ланцетними, списоподібними, дельтовидними, рідше лінійними, цільнокраїми, часто з хрящуватим краєм або виїмчато-зазубреним з міцними шиповидними зубцями. У деяких видів обидві поверхні листків вкриті твердими колючками. Листки зелені, сіро-зелені або голубуваті з плямами чи полосками. В пазухах листків утворюються прості або розгалужені, деколи дуже високі (до 2-3 м), квітконоси. Дуже рідко