РОЗДІЛ 2.
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Представлений у дисертації експериментальний матеріал одержано в процесі досліджень, які проводили у 2004-2007 роках у відділі фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики НАН України.
2.1. Характеристика досліджуваних сортів озимої пшениці
Сорт Смуглянка - короткостебловий, високоінтенсивного типу. Середньоранній, високостійкий до вилягання та ураження хворобами. Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі й відмінні. Зерно сорту містить 13,0-14,4 % білка, 28,9-35,8 % сирої клейковини, сила борошна 328-343 а. о. Віднесений до сильних пшениць. Максимальний урожай сорту - 101,1-115,2 ц/га. Сорт добре реагує на високі фони мінерального живлення.
Cорт Ятрань 60 - короткостебловий, інтенсивного типу. Середньостиглий, стійкий до вилягання. Морозостійкість вища середньої та добра. Борошномельні та хлібопекарські властивості високі. Зерно Ятрань 60 містить 13,9-15,8 % білка, 28,4-33,4 % сирої клейковини, сила борошна 416-538 а. о. Віднесений до сильних пшениць. Максимальний урожай сорту - 108,2 ц/га. Сорт необхідно вирощувати за інтенсивною технологією із внесенням оптимальних та високих доз мінеральних добрив.
Сорт Колумбія - короткостебловий, високоінтенсивного типу. Ранньостиглий, високостійкий до вилягання. Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі й відмінні. Зерно містить 13,3-15,1 % білка, 28,4-31,4 % сирої клейковини, сила борошна 320-395 а. о. Віднесений до сильних пшениць. Сорт потребує і добре реагує на високі фони мінерального живлення.
Сорт Подолянка - середньостебловий, високоврожайний, інтенсивного типу. Середньостиглий, має високу зимо-, посухостійкість, середньостійкий до вилягання та ураження хворобами. Борошномельні та хлібопекарські властивості відмінні. Зерно містить 13,5-14,7 % білка, 28,7-31,5 % сирої клейковини, сила борошна 320-410 а. о. Віднесений до сильних пшениць. Максимальний урожай сорту - 113,7 ц/га. Сорт необхідно вирощувати за інтенсивною технологією з внесенням оптимальних та високих доз мінеральних добрив.
Сорт Фаворитка - середньостебловий, інтенсивного типу, середньостиглий. Середньостійкий до вилягання та ураження хворобами. Має середню зимо- та високу посухостійкість. Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі. Зерно Фаворитки містить 12,5-13,8 % білка, 26,7-30,1 % сирої клейковини, сила борошна 248-296 а. о. Належить до цінних пшениць. Максимальний урожай сорту - 107,2 ц/га. Сорт необхідно вирощувати за інтенсивною технологією з внесенням оптимальних та високих доз мінеральних добрив.
2.2. Умови проведення досліджень
Лабораторні дослідження проводили у відділі фізіології живлення рослин Інституту фізіології рослин і генетики.
2.2.1. Вимірювання активності кислих фосфатаз коренів проростків
Для визначення активності кислих фосфатаз та накопичення маси сухої речовини насіння перед закладанням досліду стерилізували 6 % розчином пероксиду водню протягом 30 хв. Насіння пророщували в умовах водної культури на розчині, що містив 10 мМ КСl та 0,5 мМ CaCl2 при природному освітленні, яке становило біля 50 000 лк. Концентрацію ортофосфату змінювали від 0 до 10 мМ додаванням КН2РО4. У розчині вирощування підтримували рН 6,0 додаванням по краплі (0,1 мл) 0,1 М ацетатного буферу рН 6,0 [13]. Розчини у дослідах захищали від світла темною тканиною.
Використовували гексагідрат динатрієвої солі ?-нітрофенілфосфату (НФФ) - фірми Fluka в якості субстрату фосфатаз; інші реактиви кваліфікації "хч" або "чда".
Фосфатазну активність коренів проростків пшениці визначали з НФФ за методом [98]. 2-добові проростки витримували у кюветі з дослідним розчином (2 мл розчину із заданим вмістом фосфату з 10 мМ КСl, 0,5 мМ CaCl2, 0,5 мл 0,1 М ацетатного буферу (рН 5,0), 0,5 мл НФФ концентрацією 1 мг/мл в 0,1 М ацетатному буфері з рН 5,0). Реакцію проводили на водяній бані при 25 оС і зупиняли додаванням 2,5 М розчину натру їдкого. Оптичну щільність розчинів визначали при довжині хвилі 405 нм.
Повторність у дослідах - 6-кратна.
2.2.2. Визначення енергії проростання насіння
Енергію проростання насіння визначали у відповідності з ГОСТ 12038-84 та за загальноприйнятою методикою [4, 54]. Насіння пророщували у чашках Петрі в темряві (термостат) на вологому фільтрувальному папері, при постійній температурі (20 °С). Визначення проводили на 4-ту добу пророщування. Повторність 4-х кратна.
Вимірювання інтенсивності накопичення маси рослин проводили ваговим методом.
2.3. Умови проведення вегетаційних дослідів
Вегетаційні досліди проводили на базі вегетаційного комплексу Інституту фізіології рослин і генетики НАН України. Рослини вирощували на сірому опідзоленому ґрунті в 12-кг посудинах. Вологість ґрунту підтримували на рівні 60-70 % повної вологоємності (ПВ). Для боротьби зі хворобами використовували препарати "Альто Супер" та "Амістар Екстра". Рослини обробляли повітряно-крапельним шляхом. Повторність дослідів - 5-кратна.
Вміст фосфору в ґрунті без додавання фосфорного добрива (контроль) (2005-2006 рр.) становив 0,140 мг/кг, азоту 91 мг/кг, калію 44 мг/кг ґрунту, гумус - 1,8 %, рН ґрунту - 6,0. Фосфорне добриво (суперфосфат) додатково вносили у концентраціях 0,236, 0,473 і 0,710 г/кг ґрунту (відповідно Р2О5 90, 180, 270 кг/га). Крім того, в усіх варіантах досліду і контролі вносили азот (аміачна селітра) - 0,176 г/кг ґрунту (N 120) і калій ( калію хлорид) - 0,130 г/кг ґрунту (K2O - 120).
У 2006-2007 рр. аналіз ґрунту показав наступні результати: вміст фосфору 0,155 мг/кг, азоту 102 мг/кг, калію 56 мг/кг ґрунту, гумус - 1,9 %, рН ґрунту - 6,3. Як і в 2005-2006 рр. фосфорне добриво (суперфосфат) додатково вносили у концентраціях 0,236, 0,473 і 0,710 г/кг ґрунту (відповідно Р2О5 90, 180, 270 кг/га). В усіх варіантах досліду і контролі вносили азот (аміачна селітра) - 0,176 г/кг ґрунту (N 120) і калій ( калію хлорид) - 0,130 г/кг ґрунту (K2