РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, УМОВИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти досліджень
Об'єктами досліджень були 2 - 3 літні сіянці та 20-річні рослини бузку звичайного (Syringa vulgaris L.) сортів Тарас Бульба, Мадам Лемуан, Мішель Бюхнер колекції Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України.
Бузок звичайний походить з Балкано-Карпатської гірської області [27]. Ареал природного поширення: гірські райони Угорщини, Румунії, Югославії, Болгарії, Греції, північно-західної Туреччини, де він зростає на вапнякових схилах та у тріщинах скель на сухому, кам'янистому грунті у поясі 700-800 м над рівнем моря [142; 6].
Бузок звичайний належить до родини маслинових (Oleaceae Lindl.), роду бузок (Syringa L.), секції звичайні бузки (Syringae) [6].
Syringa vulgaris вперше описав К. Лінней у 1753 р. [27]. Це листопадний багатостовбурний, рідше одностовбурний кущ 4 - 6 м заввишки. Молоді пагони світло-зелені. Гілки сірі, трохи шершаві. Бруньки загострено-яйцевидні. Листки - від яйцевидних до широкояйцевидних, при основі серцевидні або тупоклиновидні, цілокраї, супротивні, завдовжки 4,5 - 13,5 см, завширшки 3 - 9 см, темно-зелені зверху та світло-зелені знизу, тримаються та залишаються зеленими до морозів. Квітки актиноморфні, двостатеві, з ліловим (у сортів від білого до темно-червоного або темно-фіолетового) трубчастим віночком та двома жовтими тичинками, зібрані у волоть. Суцвіття пірамідальні. Плід - овальна, раптово загострена, плоска коробочка, 10 - 14 мм завдовжки та 5 - 7 мм завширшки. Насіння плоске або тригранне, жовтувато-буре.
Квітки виділяють багато пилку та нектару, однак нектарники розташовані в глибині квіток, що заважає бджолам дістати його, і лише у сприятливу погоду, коли медові залозки працюють дуже інтенсивно та квіткова лійка майже наполовину заповнюється нектаром, він стає доступним для бджіл; тому бузок вважають умовно медоносною рослиною [176].
Бузок розмножують насінням, окуліровкою, щепленням, живцюванням, відводками, кореневими відсадками [27; 92; 9; 82; 83; 59; 110; 50], а також методом культури тканин та органів in vitro [92; 268; 218; 214].
Основними сортовими ознаками бузку є розмір, форма та будова пелюсток, квіток, суцвіть, колір квіток, строки, тривалість та ряснота цвітіння, кількість пар генеративних утворень, що закладаються у верхніх бокових бруньках на пагоні [92]. Останнім часом для достовірної ідентифікації сортів бузку застосовують генетичний аналіз [243; 203].
Опис досліджуваних нами сортів бузку, наведений нижче, подано за [142; 92]. У дужках вказано латинську назву сорту, його автор та рік виведення.
Мадам Лемуан (Mme Lemoine, Лемуан, 1890) (рис. 2.1). Бутони кремові; квітки чисто-білі, великі, діаметром 2, 3 см, махрові (з 2 - 3 трохи розсунутих віночків), ароматні; пелюстки нижнього ряду круглі, верхні - загострені. Суцвіття компактні, прямостоячі, великі (30 ? 27 см), із однієї - двох пар щільних та міцних волотей розміром 20 ? 8 см. Листки світло-зелені. Кущі високі, прямі. Цвіте рясно, щорічно, у пізні строки. Один з найкращих білих сортів. Широко розповсюджений. Використовують в озелененні для поодиноких та групових насаджень у вигляді штамбової форми, а також для зрізу та пізньої вигонки.
Мішель Бюхнер (Michel Buchner, Лемуан, 1885) (рис. 2.2). Бутони лілово-фіолетові; квітки голубо-лілові, середнього розміру, діаметром 1,5 - 2,0 см, махрові (3 віночки), ароматні; пелюстки загострені, до центру світліші, перекривають один одного. Суцвіття компактні, як правило, із однієї пари довгих (до 25 см), вузьких, ребристих волотей з виступаючими боковими відгалуженнями. Листки світло-зелені. Кущі середньої висоти, густі, із світло-сірими гілками. Цвіте рясно, у середні строки. Широко розповсюджений. Використовують в озелененні та для зрізу.
Рис. 2.1. Сорт бузку Мадам Лемуан
Рис. 2.2. Сорт бузку Мішель Бюхнер
Тарас Бульба (Taras Bulba, Л. Рубцов, В. Жоголева, Н. Ляпунова, 1956, сіянець сорту Леон Гамбетта) (рис. 2.3). Бутони темно-фіолетові, з рожевим відтінком, дуже великі; квітки темно-лілові, із синизною, великі (2, 3 см), густомахрові (3-3,5 віночки), з приємним ароматом. Суцвіття із однієї пари гостропірамідальних, пухких, але міцних волотей розмірами 20 ? 8 см. Листки світло-зелені. Кущі високі, з товстими гілками. Цвіте рясно у пізні строки. Використовується в озелененні та для зрізу.
Рис. 2.3. Сорт бузку Тарас Бульба
2.2. Умови проведення досліджень
Зразки рослин (бруньки, листки, квітки, корені, опалі листки та пелюстки) і ризосферного грунту (на глибині 0-30, 30-60 см) відбирали на ділянці сирингарію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка протягом 1997-99 років.
Вегетаційні досліди проводили впродовж 2000-02 рр. у контрольованих умовах. Вологість грунту в посудинах підтримували на рівні 60% від повної вологоємкості, що є оптимальним для перебігу мікробіологічних процесів.
Ботанічний сад знаходиться у південно-східній частині м. Києва на Печерських схилах Київської височини в урочищі Звіринець (координати - 50?22? північної широти і 30?33? східної довготи), на межі двох ботаніко-географічних районів - Полісся та Лісостепу [150]. Сад розташований на фундаменті Українського кристалічного щита, який прикрито товщами осадкових порід висотою до 400 м [150].
Грунт, що відбирали для досліджень на ділянках саду, сірий лісовий.
Грунтові води на території саду знаходяться на великій глибині і на грунтотворчі процеси не впливають [150].
Клімат Києва помірно-континентальний. Метеорологічні показники років, протягом яких проводилися дослідження на ділянці сирингарію, подано у табл. 2.1 (дані Печерської метеостанції м. Києва).
Середня відносна вологість повітря у 1997р. становила 74%, у 1998р. - 76%, у 1999р. - 75%. У середньому за 1997р. випало 619,9 мм опадів, а в 1999р. - 622,3 мм. Найбільш вологим виявився 1998р., коли кількість опадів складала 658,2 мм. З них у 1997, 1998, 1999 рр. взимку випало відповідно