Розділ 2. Організаційно-педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру...........99
2.1. Теоретико-методичне обгрунтування формування ціннісних орієнтацій підлітків у діяльності дитячого театру.....................................99
2.2. Організація роботи дитячого театру з формування ціннісних орієнтацій підлітків........................................................................ 122
2.3. Взаємодія освітніх закладів і сім'ї у формуванні ціннісних орієнтацій підлітків засобами театральної самодіяльності........................147
2.4. Результати експериментально-дослідної роботи...................... 159
Висновки до розділу 2............................................................ 174
Загальні висновки.....................................................176
Список використаних джерел.................................... .181
Додатки............................................ . . . . . . . . . . . . . . . .204
ВСТУП
Засвоєння дітьми та молоддю загальнолюдських і національних цінностей є однією з найважливіших проблем сучасного виховання. В Україні цей процес ускладнюється суперечливими тенденціями в соціальному розвиткові, що негативно впливають на морально-духовне формування особистості. Це не може сприяти становленню українського суспільства як суспільства демократії, гуманізму, культурної спадкоємності, самореалізації кожного його громадянина.Тому надзвичайно важливим у сучасних умовах є підхід до виховання як до процесу оволодіння дітьми та молоддю цінностями духовної культури, що створює умови розвитку особистості, здатної до самостійного і відповідального вибору незалежно від тих чи інших суспільних обставин і соціальних умов.
Проблема виховання молодших поколінь на основі загальнолюдських та національних цінностей знайшла глибоке наукове і суспільно-політичне обгрунтування в державних програмах "Освіта"(Україна ХХІ століття), "Діти України", у Національній доктрині розвитку освіти, Законах України - "Про загальну середню освіту", "Про позашкільну освіту", Указі Президента України "Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та здорового способу життя громадян", концепціях - "Національне виховання", "Сім'я і родинне виховання", "Громадянське виховання особистості в умовах розвитку української державності". Національна доктрина метою державної політики щодо розвитку освіти визначає створення умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, виховання поколінь людей, які здатні оберігати і примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства [153, 4].
Проблема засвоєння цінностей, формування ціннісних орієнтацій як регуляторів життєвої поведінки вимагає посиленої роботи з дітьми того вікового періоду, коли цей процес буде найбільш результативним. Таким періодом є підлітковий, що характеризується виходом дитини на нову соціальну позицію, в якій формується її свідоме ставлення до себе як члена суспільства. Але підлітку ще досить складно розібратися в соціальному житті, яке його оточує, особливо в умовах нинішнього українського суспільства, коли різко звузилося поле загальновизнаних і однозначно сприйнятих норм і цінностей. Наслідком цього є переважання орієнтацій сучасних підлітків на асоціальні чи прагматичні цінності.
Процес формування ціннісної системи особистості є надзвичайно складним, залежить від багатьох факторів, що впливають на засвоєння соціальних цінностей індивідом. До основних з них належать: духовно-моральний рівень суспільства; умови соціалізації в сім'ї, де дитина вбирає цінності свого безпосереднього оточення; організована система виховання, освіти та культури; вплив різних формальних та неформальних груп, насамперед оточення ровесників. Організація виховної роботи з формування ціннісних орієнтацій дітей та молоді передбачає врахування дії всіх основних факторів, бо ж коли ж ця умова ігнорується, то "відбувається не лише знецінення цінностей, а й перетворення їх у протилежність"[ 273,8].
Одним із найдієвіших засобів формування ціннісних орієнтацій є мистецтво, універсальний канал соціалізації дітей. Це зумовлено такими особливостями мистецтва: інтенсивністю впливу на емоційно-почуттєву сферу особистості, здатністю до розширення її ціннісних знань через художні образи, спрямуванням індивіда до самопізнання, пізнання інших, до самовдосконалення.
У різновидовій і різножанровій палітрі мистецтва унікальним духовно-виховним потенціалом володіє театр, який у всі часи використовувався як потужний педагогічний інструментарій. Видатний французький просвітитель ХVІІІ ст. Ф.Вольтер вважав, що людський розум для удосконалення і очищення моральних вчинків не придумав нічого благороднішого і кориснішого, ніж театральні видовища [149, 8]. Цінні думки щодо ролі театру у формуванні духовно-моральних орієнтацій дітей та молоді висловлювала О.Реріх - "...театр є могутнім, може, наймогутнішим засобом виховання дитячого і юнацького характеру. Саме театр, при належному виборі п'єс, може захопити наслідуванням величних образів і спрямувати молоді душі до подвигу, до героїзму..."[192, 77].
Значні виховні можливості у формуванні ціннісних орієнтацій школярів має дитячий театр - самодіяльна театральна творчість дітей, що діє в різних типах освітніх закладів і різних соціокультурних сферах. Ці можливості виявляються в механізмах створення художньо-театрального образу, у дії на особистість комплексу мистецтв, у колективному характері театральної творчості, що створює умови для організації виховуючого сценічного і позасценічного спілкування юних акторів. Самодіяльна театральна творчість активно сприяє розвиткові емоційно-почуттєвої сфери дітей, створює умовну реальність, в якій підліток вчиться визначати і розвивати свої потреби, інтереси, загальну спрямованість свого життєвого шляху. Через механізм перевтілення в образи героїв п'єси відбуваєтьс