РОЗДІЛ 2
ВЗАЄМОДІЯ АНГЛОАМЕРИКАНІЗМІВ ТА ТЕРМІНІВ НІМЕЦЬКОЇ ГАЛУЗЕВОЇ ЛЕКСИКИ З ЕКОНОМІКИ
2.1. Попередні зауваження
В умовах науково-технічного прогресу результати наукового пізнання істотно впливають на всі сфери матеріального та духовного життя суспільства. Науково-технічний прогрес актуалізує цілу низку нових проблем у всіх сферах людського знання, і в галузі мовознавства зокрема, порушує нове коло питань, орієнтованих на дослідження феномену мови, його сутності, умов існування та ролі у розвитку людини як істоти соціальної. Він дає можливість по-новому осмислити мовні процеси та їх закономірності.
Дослідження останніх років засвідчують [52; 63; 121:200; 131:343; 132], що мовна система ускладнюється в своїх елементарних, структурних, функціональних та інших вимірах завдяки еволюційним процесам, які засвідчують один із постулатів сучасного мовознавства про розвиток будь-якої мови, який відбувається як боротьба двох різнонаправлених тенденцій - до збереження та стабілізації існуючої системи мови, з одного боку, та до її адаптації, перебудови, удосконалення, з іншого.
Дослідники констатують, що кінець XX ст. знаменує собою розширення та появу нових галузей номінації, зокрема термінологічної, що зумовлено також бурхливим розвитком науки, засобів масової інформації тощо [45; 51; 52; 201; 244]. Особливим типом номінації є запозичення лексичних одиниць. Зазначимо, що денотативно-сигніфікативна співвіднесенність найбільш точно реалізується у слові-терміні. Це означає, що термінологічна номінація, з одного боку, пов'язана із загальномовною номінацією, з іншого - термінологічна назва має свої особливості, оскільки вона є творчим процесом, орієнтованим на позначення спеціальних понять певної галузі людського пізнання.
У наше сьогодення мовні контакти є особливо інтенсивними, що зумовлено не лише внутрішньомовними чинниками, але і позамовними, в більшій мірі саме ними. Бурхлива інтенсифікація процесів запозичення в сучасну епоху сприяє активній міграції слів не лише загальномовних, але й особливо термінологічних. Саме в сфері термінологічної лексики, яка є найважливішим структурним елементом "мови спеціальної мети" за словами В.М.Лейчика [96:94], завдяки чому людина закріплює досягнення свого розуму назвами, виявляється не лише найбільший динамізм мови в спеціальних мовних знаках, але й результати наукової та технічної творчості, адже кожна конкретна термінологія як система є в сфері існування (фіксація та функціонування) своєрідною проекцією стану відповідної галузі науки, техніки, культури на понятійному, лексико-семантичному та граматичному рівнях.
Науковий та технічний прогрес, виникнення нових наукових напрямків та перегляд традиційних систем наукових знань, взаємне проникнення та перетин окремих галузей науки та техніки, створення нових наукових дисциплін, організація численних нових галузей виробництва - все це вимагає утворення нових слів-термінів для позначення нових понять, процесів тощо. Це дає підставу стверджувати, що в кінці XX ст. - на початку XXI ст. спеціальна лексика стає основним джерелом поповнення та оновлення словникового складу будь-якої мови, а також засобом карбування нових мовних одиниць.
Утворення нових слів-термінів за допомогою використання іншої мови є одним з найпродуктивніших засобів поповнення словникового складу. Іншомовна запозичена лексика в багатьох випадках задовольняла потреби термінологічної номінації на різних етапах розвитку мови, про що свідчить історія науки та техніки. Зараз заслуговує на увагу процес запозичення англо-американських термінів, оскільки нова термінологія в багатьох випадках виникає в США у зв'язку з передовими технологіями. Адже економічний потенціал США після другої світової війни зростав нечуваними темпами. США зміцнили свої позиції та репутацію найзаможнішої та наймогутнішої держави світу. Насамперед стрімко розвивалася автомобільна промисловість. Будівельний бум, викликаний наданням значних пільг учасникам війни, спричинив до розвитку міст і селищ. Збільшення витрат на оборону у зв'язку з ескалацією "холодної війни" також сприяло економічному прогресу. Багато американських компаній прагнули заснувати в інших країнах дочірні підприємства, аби постачати виготовлені на них товари безпосередньо на місцеві ринки. Незаперечним стало домінування в економіці країни робочих місць у сфері послуг. Могутній імпульс для розвитку цієї сфери спричинило поширення комп'ютерної техніки. У 50-х та 60-х роках, втілюючи в життя нові військові та космічні програми, уряд США здійснив чималі капіталовкладення в розвиток комп'ютерних технологій [59:292-293, 365; 102:188-201].
Зовнішня торгівля і глобальні економічні стратегії США істотно змінили свої напрямки і тенденції на впровадження політики лібералізації міжнародної торгівлі та координації світової економічної системи.
Упродовж значної частини повоєнного періоду Сполучені Штати займали панівне положення на багатьох експортних ринках завдяки індустріальній системі, яка залишилась практично неушкодженою внаслідок війни, а також завдяки перевагам своєї технічної бази та виробничих технологій. Економічна взаємозалежність Сполучених Штатів та інших країн зростала в геометричній прогресії, про що свідчить заснування Міжнародного валютного фонду, який був створений з метою стабілізації курсів національних валют, Світового банку - багатонаціональної установи, яка поставила своїм завданням сприяння міжнародній торгівлі та економічному розвитку через надання позик тим країнам, що не можуть роздобути коштів для виходу на міжнародний ринок - і Загальної угоди з тарифів і торгівлі, підписаною 23 країнами у 1947 році, а на кінець 80-х років - вже понад 90 країнами.
Ці події зумовили появу таких інтернаціонально відомих понять як International Monetary Fund (= IMF), General Agreement on Tariffs and Trade (=GATT), які позначаються в німецькомовних текстах німецькими еквівалентами, у тому числі і кальками: Internationaler Wahrungsfonds (= IWF), General- Ta