РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Характеристика грунтово - кліматичних умов зони проведення
дослідів
Грунтово - кліматичні умови відіграють важливу роль в отриманні високих врожаїв сільськогосподарських культур в умовах інтенсифікації польового кормовиробництва.
Зона центрального Лісостепу, де проводились польові дослідження і виробнича перевірка, розташована на значній території в центральній частині України - від північно - західних до південно - східних її кордонів.
Клімат зони помірно - континентальний. Зима помірно - холодна, з нестійким сніговим покривом і частими відлигами, під час яких температура може підвищуватись до 12-14 °С. Літо відзначається високими та стійкими температурами. За багаторічними даними перехід середньодобової температури повітря через +5 °С весною припадає на 6-10 квітня, а в кінці вересня - на початку жовтня спостерігається перехід її через 5 °С в бік зниження.
В середньому за рік по зоні випадає 537 мм опадів, з них 400 мм припадає на вегетаційний період. Гідротермічний коефіцієнт (ГТК) - 1,7-1,8. Основні кліматичні показники центральної зони Вінницької області, де проводились дослідження, наведені в таблиці 2.1.
Польові дослідження проводили протягом 1998-2000 років у дослідному господарстві "Бохоницьке" Інституту кормів УААН.
Ґрунтовий покрив господарства - сірі лісові середньосуглинкові ґрунти, на яких і проводились дослідження. В орному шарі вони містять гумусу (по Тюрину) - 2,1 - 2,4, легкогідролізованого азоту (по Корнфілду) - 9,0- 11,2 мг на 100 г грунту, рухомого фосфору і обмінного калію (по Чирикову) відповідно 12,1-14,2 та 8,1-11,6 мг на 100 г грунту. Гідролітична кислотність становить 2,81-3,87 мг на 100 г грунту, сума ввібраних основ - 13,3-13,8 мг.екв на 100 г грунту, рН сольової витяжки - 5,2-5,4, ступінь насичення грунту основами 85,7-87,3 %. Ґрунтоутворююча порода - лес. Рельєф рівний.
Таблиця 2.1
Кліматичні показники центральної зони Вінницької області [по 106]
Кліматичні показникиДовжина безморозного періоду, днів141 - 147Сума позитивних температур більше 0 °С 2671 - 2780Довжина вегетаційного періоду, днів199 - 205Сума опадів за рік, мм534-540Сума опадів за період вегетації, мм396 - 425Середньорічна температура повітря, °С6,7 - 7,0Середній з абсолютних мінімумів температури повітря, °С-25Абсолютний мінімум температури повітря, °С- 32 - 34Абсолютний максимум температури повітря, °С + 38Сума активних температур, більше 10 °С2320 - 2440Середня дата першого приморозку, осінь17 вересняСередня дата останнього приморозку, весна23 - 25 квітняДовжина періоду з сніговим покривом, днів87 - 90Середня із максимальних висот снігового покриву, см 14 - 15Середня глибина промерзання грунту, см55 - 57Максимальна глибина промерзання грунту, см90Мінімальна глибина промерзання грунту, см30Переважаючий напрямок вітруПн.- Західний Вирішальним фактором доцільності вирощування сільськогосподарських культур в будь - якому регіоні є довжина теплого періоду року в цілому і, зокрема, періоду вегетації. Довжина періоду активної вегетації (перехід температури через 10 °С) в межах зони 155 - 170 днів.
Для характеристики погодних умов в роки проведення досліджень використані дані метеостанції м. Вінниця, яка знаходиться за 8 км від дослідних полів. Погодні умови відрізнялись за роки досліджень, як по температурному режиму, так і по вологозабезпеченості (рис 2.1, додат. А), що суттєво впливало на формування врожаю сої.
Так, кліматичні умови вегетаційного періоду 1998 року суттєво відрізнялись від середніх багаторічних показників. Весна розпочалась рано. У квітні температура повітря була вища на 3,6 °С, а в травні - на 2,8 °С в порівнянні з середньобагаторічними показниками. Посів сої та внесення ґрунтових гербіцидів було проведено п'ятого травня у добре прогрітий, але дещо сухий грунт. Недостатня кількість вологи в деякій мірі затримала появу сходів сої. Післясходові гербіциди вносили 9 - го червня.
В цілому, за вегетаційний період (квітень - вересень) випало 346,5 мм опадів, що на 8 % менше норми (378 мм). Крім того їх розподіл був нерівномірним. Якщо в квітні опадів було на 25,7 %, у травні на 30 %, і у червні на 44,8 % менше норми, то в липні цей показник виявився більшим норми в 1,5 рази. Останні два місяці вегетаційного періоду також відрізнялись від середньобагаторічних показників дещо меншою кількістю опадів. Так, у серпні їх було на 10,2 мм, а у вересні - на 7 мм менше норми.
В першій декаді червня середня температура повітря становила 20,7 °С , а середньодекадна була на 1,2 °С вища багаторічних показників і становила 18,9 °С. В першій та другій декадах липня встановилась дещо прохолодна погода з сильними дощами. За цей час випало 123 мм опадів. Середня температура повітря була на рівні 15,9 - 17,6 °С. У третій декаді середня температура повітря зросла до 22,9 °С, а опадів випало всього 7 мм.
Рис. 2.1 Метеорологічні показники по роках досліджень
(дані АМС м. Вінниця)
У серпні та вересні температурний режим був у межах норми і температура була відповідно 17,7 та 13,4 °С. Урожай сої збирали 30 вересня.
Кліматичні умови вегетаційного періоду 1999 року також суттєво відрізнялись від середніх багаторічних показників. Погодні умови навесні розвивались нетипово. Аномально тепла погода лютого спричинила перехід середньодобової температури повітря через 0 °С на 2-3 тижні раніше звичайних строків (26-27 лютого). Перехід температури через +5 °С відбувся 24-27 березня.
В першій декаді квітня продовжувала утримуватись тепліша звичайного погода з невеликими опадами. Середньодекадна температура повітря становила 9,3 °С, що на 3,3 ° вище від норми. Опади випадали протягом 1-2 днів, загальна сума їх рівнялась 7 мм, що становить 58 % від норми (додат. А).
В другій декаді квітня утримувалась тепла погода. Середня декадна температура повітря була на 2,4 °С вище норми. Опади вип