Ви є тут

Рівень показників родючості чорнозему типового в залежності від грунтозахисних технологій і біологізації землеробства

Автор: 
Сенчук Світлана Миколаївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004549
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТ, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Програма та методика досліджень

Програмою досліджень передбачалось вивчити зміну показників родю-чості чорнозему типового під впливом біологізації землеробства та застосуван-ня грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур в конверсійний період переходу від традиційних до грунтозахисних технологій.
Завдання досліджень:
- встановити вплив грунтозахисних технологій на щільність складення грунту та запаси продуктивної вологи при вирощуванні сільськогосподарських культур;
- вивчити вплив різних систем обробітку, видів і норм внесення добрив на інтенсивність відтворення родючості та біологічну активність грунту;
- визначити вплив грунтозахисних технологій вирощування сільсько-господарських культур, що базуються на мінімальному обробітку грунту на вміст у ньому азоту, фосфору та калію;
- визначити вплив показників родючості чорнозему типового на уро-жайність сільськогосподарських культур;
- встановити агрономічну, економічну та енергетичну ефективність грунтозахисних технологій вирощування буряків цукрових, ячменю ярого і гречки та розробити практичні рекомендації виробництву щодо переходу від традиційних до грунтозахисних технологій.
Досліджння проводились протягом 2002-2004 рр. на кафедрі грунто-знавства і охорони грунтів Національного аграрного університету та у ВТБ "До-слідницьке" Васильківського району Київської області, грунтовий покрив якого є типовим для Васильківсько-Білоцерківського грунтового району.
Дослід закладено згідно методу розщеплених блоків. Розмір посівної ділянки становив 6 х 30 = 180 м2, облікової ділянки - 100 м2. Повторність досліду - триразова. На дослідному полі випробовувалась 5-ти пільна сівозміна в часі: пшениця озима, буряк цукровий, ячмінь ярий, гречка, кукурудза на силос. Дослід включає в себе чотири варіанти технологій обробітку грунту, п'ять варіантів удобрення, а також варіанти застосування біологічно активних препаратів. В дослідженнях проводилось порівняльне вивчення агрономічної та економічної ефективності наступних технологій вирощування сільськогоспо-дарських культур:
1. Традиційна, яка базується на полицевій оранці на глибину 23-30 см;
2. Грунтозахисна, яка базується на глибокому плоскорізному обробітку грунту на глибину 23-30 см;
3. Грунтозахисна, яка базується на мілкому плоскорізному обробітку на глибину 10-12 см;
4. Грунтозахисна, яка базується на мінімальному обробітку на глибину 4-5 см.
На фоні різних обробітків грунту вивчались сім варіантів удобрення, що фоном вносились на всі технології обробітку грунту (кількість добрив на 1 га сівозмінної площі), а саме:
1. Без добрив (контроль);
2. N55Р45К25;
3. Гній 12 т/га;
4. Солома 2,4 т/га + N24;
5. Гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 + N55Р45К25;
6. Вермикомпост 4 т/га (під буряк цукровий);
7. Байкал ЕМ-1У (застосовували на ячмені ярому та гречці - обробка посівного матеріалу (1 л/т) та посівів (0,3 л/га) два рази за вегетацію).
Дослідження проводились в ланці сівозміни: буряк цукровий (сорт ЧС-70) - ячмінь ярий (сорт Звершення) - гречка (сорт Українка). Під буряк цукровий вносились такі добрива:
1. Без добрив (контроль);
2. N90Р75К60;
3. Гній 60 т/га;
4. Солома 4 т/га + N40;
5. Гній 60 т/га + солома 4 т/га + N40 + N90Р75К60
6. Вермикомпост (біогумус) 4 т/га;
Аміачну селітру з вмістом азоту 34,5 %, суперфосфат гранульований із вмістом Р2О5 19,5 % і калійну сіль - 40 % К2О, підстилковий гній з вмістом елементів живлення: азоту - 0,3 %, Р2О5 - 0,25 %, К2О - 0,6 %, вносили під основний обробіток, N30 - в підживлення (фаза три пари справжніх листків) (табл. 2.1). При основному обробітку грунту під гречку застосовували N30Р30, а при вирощуванні ячменю ярого добрив не застосовували, використовували піс-лядію добрив внесених під попередник (буряк цукровий). Мінеральні добрива і солому вносили вручну по поверхні грунту, а гній розкидачем - ПРТ-10 з на-ступним ретельним розкиданням вилами для рівномірного розміщення по всій ділянці, після чого заробляли в грунт.
У варіантах 6 та 7 з метою вивчення целюлозолітичної активності грунту застосовували біологічно активне добриво і біопрепарат Байкал ЕМ-1У. Вермикомпост нормою 4 т/га під основну культуру (буряк цукровий) вносили вручну п поверхні ґрунту з подальшою зарубкою. Препаратом Байкал ЕМ-1У обробляли посівний матеріал ячменю ярого та гречки нормою 1л на тонну насіння та два рази за вегетацію посіви нормою 0,3 л/га.
Основний обробіток грунту виконували серійними грунтообробними машинами: оранку - плугом ПОНП-8, глибокий плоскорізний обробіток - плос-корізом КПШ-5, мілкий плоскорізний обробіток - агрегатом комбінованим широкозахватним АКШ-5,6 мінімальний - агрегатом комбінованим ґрунто-обробним АКГ-4 (табл. 2.2).
Польові і лабораторні дослідження виконувались за загально прийнятими методиками. Середні зразки грунту відбирались три-чотири рази за вегетаційний період по фазах розвитку рослин в шарах 0-10 і 10-20 і 20-30 см (при закладані досліду в осінній період 2001 р. в шарах 0-15, 15-30, 30-45, 45-60, 60-80 і 80-100 см). В лабораторних умовах грунтові проби досліджувались в триразовій повторності.

Таблиця 2.1
Чергування сільськогосподарських культур в сівозміні і норми внесення органічних та мінеральних добрив
в стаціонарному досліді на полі ВТБ "Дослідницьке" Васильківського району Київської області
№ п/пКультураОрганічні добриваМінеральні добриваОсновне удобренняОбробка насіння і посівів
"Байкал
ЕМ-1У",
л/т + л/гаОсновне удобренняПрипосівне удобренняПідживленняГній, т/гаВер-ми-ком-пост, т/гаСоло-ма,
т/гаNР2О5К2ОNР2О5К2ОNР2О5К2О1Озима пшениця4907540302Цукровий буряк6041907560303Ярий ячмінь31 + 0,3 4Гречка31 + 0,3 3030