Ви є тут

Зміна структури бур'янового компонента агрофітоценозів ланки сівозмін східного Лісостепу під впливом агротехнічних та хімічних факторів

Автор: 
Шам Інна Віталіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004770
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні та погодні умови
Дослідження проводили на Веселоподільській дослідно-селекційній станції
Інституту цукрових буряків УААН, яка розміщена у зоні недостатнього зволоження
Східного Лісостепу України.
Ґрунтові відміни представлені чорноземом типовим потужним, слабосолонцюватим,
малогумусним, середньосуглинковим. Потужність гумусного горизонту коливається
від 35 до 45 см із вмістом гумусу від 3,6 до 4,2%. Вміст нітратного азоту 22-24
мг/кг ґрунту (L-нафтіламінним методом), рухомих форм фосфору – 26-29, калію –
114-150 мг/кг ґрунту (на полуменевому фотометрі по Мачигіну). Структура орного
шару пилувато-грудочко-зерниста. Ґрунти добре забезпечені елементами живлення,
мають задовільну родючість [224-226].
Реакція ґрунтового розчину орного шару слабо лужна, ближча до нейтральної (рН
7,2-7,4). Гідролітична кислотність ґрунтового розчину орного шару складає
0,37-0,39 мл.-екв. на 100 г ґрунту.
Ґрунти дослідного господарства є типовими для зони, мають високий потенціал
родючості і за вчасного і якісного виконання технологічних операцій,
сприятливих метеорологічних умовах забезпечують високі й сталі врожаї цукрових
буряків та інших сільськогосподарських культур.
Клімат зони помірно-континентальний з недостатнім зволоженням. Зима
помірно-холодна із значною амплітудою коливання температури повітря в окремі
дні. Весна помірно-тепла, іноді сухими вітрами і нерівномірним розподілом
опадів як за числами, так і за декадами. Літо – помірно-тепле з нерівномірним
розподілом опадів і проявом в окремі роки посушливих явищ. Опади часто мають
зливовий характер, вітри переважно західного, південно-західного напрямку,
середня швидкість - 4 м/сек. Осінь помірно-тепла.
За даними Веселоподільської метеорологічної станції середня багаторічна
температура повітря становить +7,20С з коливаннями за роками: мінімум +6,80С і
максимум +9,20С. Тривалість періоду з ефективною температурою повітря вище 50С
складає 200-210 днів, а вище 100С – 165 днів. Характерні різкі коливання
температури повітря в зимові місяці, чергування відлиг і морозних періодів.
Найсильніші морози бувають у січні місяці, іноді в лютому.
Дні з температурою повітря нижчою, ніж 00С, настають у жовтні й закінчуються в
першій половині квітня. Середньодобова температура понад +50С встановлюється
весною – у першій декаді квітня, а восени - у четвертій декаді жовтня. Літній
період характеризується помірною температурою, яка коливається в межах
18,2-20,60С, а максимальна температура влітку – +370С.
Довжина вегетаційного сезону 204 доби. Сума річних температур становить
2600-29000С. Підвищення температури весною іноді супроводжується суховіями, а
зниження – заморозками на поверхні ґрунту. Помірна температура повітря у травні
в окремі роки переходить у жарке літо, коли максимум досягає +38,20С. Високі
температури за низької відносної вологості повітря негативно позначаються на
рості й розвитку сільськогосподарських культур, призводять до значного зниження
їх урожайності.
Середньорічна кількість опадів складає 457 мм. Опади протягом року випадають
нерівномірно. Часто вони бувають у вигляді злив. Зокрема, кількість років з
опадами менше 500 мм складає 53%, у тому числі від 480 до 400 мм – 32%, від 400
до 350 мм – 25%, від 350 до 300 мм – 25% і менше 300 мм – 18%.
За умовами зволоження господарство входить у слабо посушливу зону, в якій з
кожних 10 років – 5 років посушливих, 3 роки середні за зволоженням, 2 роки –
вологі.
Процеси фотосинтезу рослин найінтенсивніше проходять за температури повітря
190С і різко понижуються за температури 300С. Коливання факторів, які
перевищують зазначені показники, негативно позначаються на продуктивності
сільськогосподарських культур, у тому числі цукрових буряків [227].
Характеристика кліматичних умов зони, де проводили дослідження, свідчить про
те, що вони є сприятливими для вирощування сільськогосподарських культур,
зокрема цукрових буряків, які є надзвичайно вибагливими до умов вирощування і
для реалізації біологічного потенціалу, потребують оптимальної вологості ґрунту
(сума опадів від сівби до дозрівання повинна бути не менше 530 мм),
відповідного температурного режиму (сума позитивних температур – 2340-2500
градусів), за середньої тривалості вегетаційного періоду до 150-160 днів [228,
229].
Урожайність коренеплодів, вміст цукру в них значною мірою залежить від
кількості опадів осінньо-зимового періоду, які суттєво доповнюють опади
упродовж всього вегетаційного періоду, і особливо в період появи сходів та
росту (травень-вересень). Дослідженнями і виробничою практикою доведено, що
нестача вологи у посушливі роки, яка посилюється ще й жаркою сухою погодою,
негативно позначається перш за все на врожайності цукрових буряків. У вологі й
холодні роки гальмуються темпи ростових процесів коренеплодів і накопичення в
них цукру. Оптимальні умови для цукронакопичення створюються за достатніх
запасів вологи, що утворилися за осінньо-зимовий період та дещо меншим
надходженням її впродовж вегетації за низьких величин гідротермічного
коефіцієнту (ГТК). І навпаки, підвищена кількість опадів і високе значення ГТК
зумовлюють низьку цукристість коренеплодів [227].
Аналізуючи елементи погоди, що склалися впродовж 2001-2003 рр., простежимо за
тим, наскільки вони відповідали оптимальним для одержання максимальної
продуктивності культури (додаток А). На рис. 2.1, 2.2, 2.3 і наводяться
показники відхилень температурного режиму і кількості опадів від середніх
багаторічних даних за роки проведення досліджень.
Кількість опадів у 2001 році склала 702 мм, за середньої бага