РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА КОНТИНГЕНТУ ОБСТЕЖЕНИХ ОСІБ
І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи обстежених осіб і їх характеристика
За період з 1998 по 2002 р. під спостереженням знаходилося 86 осіб, з них 56
спортсменок високої кваліфікації (кандидати в майстри спорту і майстри спорту,
члени збірних команд областей України і Росії по софтболу) у віці від 20 до 29
років. Ці спортсменки склали основну групу. Групу контролю становили 30
студенток Луганського державного медичного університету у віці від 20 до 29
років, практично здорових, що періодично займаються фізичною культурою.
Під важкими фізичними навантаженнями (тривалими) розуміли наступну структуру
системи спортивної підготовки – багаторічний, цілорічний, спеціально
організований і керований процес виховання, навчання і тренування спортсменок.
Весь процес спортивної підготовки – це великий, вельми значний труд для
спортсменок.
Для того, щоб викликати необхідні адаптаційні зміни в функціональному стані
організму (ФСО), потрібні багатократні виконання фізичних вправ, тоді реакція
організму спортсмена на зовнішні дії створює відповідні навантаження на органи
і системи, а навантаження – це посилена діяльність органів і систем, викликана
постійною фізичною роботою. За умов наявності безперервно підвищеного
навантаження виникають необхідні адаптаційні зміни. Загальна оцінка підготовки
спортсмена зазвичай оцінюється за рівнем спортивного результату, саме тому під
спостереженням знаходились спортсменки високої кваліфікації.
Шлях до значних досягнень в спорті лежить через виконання великого об'єму
різних фізичних вправ, а також постійне підвищення рівня спортивної підготовки.
Це вимагає великих витрат часу. Приблизний розрахунок часу на спортивну
підготовку такий: на рік потрібне не менше 1000 годин, - це 6-7 тренувальних
днів в кожному тижні. Таким чином, протягом 300-320 днів в році спортсменки -
софтболістки високої кваліфікації тренуються і беруть участь в змаганнях, що
дозволяє вважати таку підготовку протягом 5-10 років тривалими важкими
фізичними навантаженнями. Пік спортивних успіхів у жінок в ігрових видах спорту
доводиться на вік 20-29 років. Саме цим обумовлений вік спортсменок, які були
включені в проведене дослідження.
За результатами проведеного обстеження всіх спортсменок розбили на 2 підгрупи в
залежності від характеру адаптивних механізмів регуляції ФСО.
У 1-у підгрупу (45 осіб) увійшли спортсменки, в яких відмічався стан
задовільної адаптації до фізичних навантажень (адаптовані спортсменки).
2-а підгрупа включала 11 спортсменок, які знаходилися в стані перетренованості
(дезадаптовані спортсменки). До ранніх ознак дезадаптації серцево-судинної
системи у спортсменок ми відносили транзисторну гіпертонію, появлення порушень
на електрокардіограмі в спокої. При аналізі ЕКГ у цих спортсменок виявили
наступні порушення: виразну синусову аритмію, ектопічний ритм, екстрасистолію,
порушення процесів реполяризації.
Клініка дуже скудна, лише зрідка спортсменки скаржилися на болі в ділянці
серця, зазвичай неінтенсивні, але тривалі. Фізикально визначається розщеплення
I тону на верхівці, III тон, синусова брадикардія або синусова аритмія.
Діагностику засновували в основному на даних ЕКГ, Холтерівського моніторування
ЕКГ з оцінкою варіабельності серцевого ритму. Проведення фармакологічних проб з
калієм і b-блокаторами, при яких, як правило, всі зміни ЕКГ зникають за
короткий час, дозволяли виключити коронарогенний генез ЕКГ- порушень. При
оцінці ВСР при фізичному перенапруженні виявляли зниження ВСР, зниження
потужності HF-хвиль спектру серцевого ритму (характеризують падіння впливу
парасимпатичної нервової системи), підвищення LF та VLF (характеризують
розвиток переважання симпатичного тонусу), в'ялі реакції на фізичний стрес
(характеризують загальне падіння вегетативного тонусу).
2.2. Методи дослідження
2.2.1. Холтерівське моніторування і аналіз варіабельності
серцевого ритму
Холтерівське моніторування. Добова реєстрація ЕКГ за Холтером проводилась
протягом 24 годин за допомогою холтерівської системи моніторингу ЕКГ “Dia Card"
(АТ "Сольвейг", Україна). Розраховувалися значення ВСР для кожного пацієнта і
стандартне відхилення (М±m) в кожній з груп. Вірогідність відмінностей
оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.
Оцінка ВСР включала спектральний аналіз хвильової структури ритму серця
добового холтерівського запису в стані спокою і після проведення функціональних
проб.
Дослідження проводилося:
1. У стані спокою (в положенні лежачи) 5 хв реєстрація ВСР;
2. При проведенні гіповентиляційної проби з частотою дихання 6 в 1 хв на
протязі 5 хв за методикою Wheeler and Watkins в модифікації Hilsted and Jensen.
Метою цієї проби є виявлення характеру реакції на стимуляцію парасимпатичного
відділу ВНС.
3. Реєстрація ВСР в стані спокою протягом 10 хв
* Проведення велоергометричної проби.
Пробу з дозованим фізичним навантаженням проводили на стрес-системі System II
(Siemens, Німеччина). Використовувався стандартизований протокол з початковим
рівнем 50 Вт і подальшим ступінчастим збільшенням потужності на 25 Вт при
тривалості рівня 3 хв під безперервним моніторингом ЕКГ.
Проводили оцінку:
* часу виконання навантаження (хв),
* потужності при останньому рівні навантаження (Вт),
* рівня енерговитрат на останньому рівні навантаження Mets, де METs= [90+ 3.44
(потужність останнього рівня в Вт)] /масу тіла пацієнта [248],
* суб'єктивна оцінка ступеню важкості навантаження за модифікованою шкалою Borg
[253]:
Модифікована шкала Borg (10 рівнів)
Немає навантаження
0.5
Дуже, дуже слабке
Дуже слабке
Слабке(легке)
Помірне
В деякій мірі сильне
Сильне
В деякій мірі важке
Ду
- Київ+380960830922