РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРНІ РИСИ ВИРОБНИЧОЇ АДАПТАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ШВЕЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ЕКСПОРТНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ
2.1. Тенденції розвитку швейної галузі України та особливості
її експортної орієнтації
Досвід розвинутих країн світу переконує, що в умовах ринкової економіки легка промисловість сприяє розв'язанню багатьох економічних та соціальних проблем. Не випадково питома вага виробництва товарів народного споживання та послуг населенню становить 75-80 відсотків у їх валовому внутрішньому продукті. Тим часом в Україні частка легкої промисловості в загальному обсязі промислового виробництва України знизилась протягом останніх десяти років до 1,5 відсотка (рис. 2.1), даний показник в розвинутих країнах світу становить 7-6,5% [176, c. 3].
Рис. 2.1. Питома вага обсягів продукції легкої промисловості в
сукупному обсязі промислового виробництва України за 1990-2001 р.р
Продукція швейної галузі займала в часи СРСР майже 40% обсягу виробництва непродовольчих товарів. Завдяки швидкому обігу коштів та високої рентабельності (від 20% до 50% і вище), від виробництва і реалізації продукції легкої промисловості, у 1990 р. надходило 14% доходної частини консолідованого державного бюджету. Проте на сьогодні, в доходах бюджету України частка легкої промисловості становить всього 0,6-0,7% [21, c. 4]. Швейна галузь легкої промисловості України на сьогодні одна із галузей промисловості, яка ще не втратила промисловий потенціал і не збанкрутіла. Тут проявились реальні можливості виживання трудових колективів в складних умовах економічної кризи.
В управлінні підприємствами галузі появились своєчасні і дієві елементи менеджменту виробничої адаптації працівників, що і обумовило вибір швейної галузі для проведення наукового дослідження і виявлення тенденцій в управлінні персоналом промислових підприємств України.
Українській швейній галузі від колишнього Радянського Союзу дісталася хороша спадщина: наприкінці 80-х років на модернізацію галузі було спрямовано майже 87 млн.дол.США [21, с. 4]. Були побудовані нові фабрики, величезні цехи, проведено технічне переозброєння багатьох підприємств швейної галузі, особливо тих, що спеціалізувалися на виготовленні пальто-костюмної групи. Майже в кожній області України працювали як мінімум одна, а найчастіше дві-три швейні фабрики, чисельністю від 200 чол. у районних центрах, до 1,5-3,0 тис.чол. в обласних містах. П'ятнадцять фабрик мали технічний потенціал європейського рівня (у тому числі Полтавська фірма "Ворскла", Київські фабрики "Желань", "Україна", "Дана", Луганська "Стиль" та інші).
Найбільший об'єм робіт по технічному переоснащенню підприємств галузі виконано в 1989-1990 роках. В цей період здійснено часткову і повну модернізацію 70 підприємств швейної, трикотажної і шкіряно-взуттєвої підгалузей промисловості новим імпортним устаткуванням.
Проте, стан справ у легкій промисловості України на сьогодні занепокоює і навіть складає загрозу національній безпеці країни. Динаміка обсягів виробництва товарів легкої промисловості в період з 1991 по 2001 рік характеризувалась постійним спадом (рис. 2.2). При чому, цей спад був найбільшим серед інших галузей промисловості. За цей час скорочено виробництво трикотажних виробів у 35 разів від рівня 1990 року, тканин - у 24 рази, взуття - у 19 разів, панчішно-шкарпеткових виробів - у 12 разів, швейних виробів - у 6 разів. Практично при-
зупинено виробництво товарів дитячого асортименту [176, с. 1-10].
Чисельність працюючих у легкій промисловості за 10 років скоротилась у 3 рази і складає 240 тис. осіб (рис. 2.3).
В даний час потужності галузі використовуються в основному для виконання замовлень Збройних сил та міліції, за які держава своєчасно не розраховується, а також замовлень іноземних фірм за давальницькою схемою, надходження від яких задовольняють лише мінімальну потребу підприємств у коштах.
Рис. 2.2. Індекси обсягів продукції легкої промисловості країни
у порівняних цінах за 1990-2001 р.р.
Починаючи з 1998 року ситуація з виробництвом окремих видів товарів покращилась і намітилось деяке збільшення обсягів виробництва тканин, трикотажних виробів, взуття, більшості видів швейних виробів. В цілому по легкій промисловості за 2001 рік зростання обсягів склало 13,8 відс. до відповідного періоду минулого року (мал. 2.2). Ці прирости дуже мізерні у порівнянні з 1990 роком. При темпах зростання обсягів продукції легкої промисловості в поточному році на 39 відсотків, обсяг виробництва трикотажних виробів складає тільки 4,2 відсотка від рівня 1990 року, тканин - 5,4 відс., взуття - 6,3 відс., панчішно-шкарпеткових виробів - 8,6 відс. і навіть найблагополучні швейні вироби - 15
відсотків (табл. 2.1).
Рис. 2.3. Чисельність працюючих в легкій промисловості України
за 1990-2001 р.р.
Таблиця 2.1.
Виробництво основних видів продукції легкої промисловості
України за 1990 - 2001 р.р.
Найменування
продукціїОдиниця виміру
1990 рік
1995 рік
1999 рік
2000
рік
2001
рік2000р. у % до 1999р.2000р. у % до 1995р.2000р. у % до 1990р.2001р. у % до 2000р.1234567891011Тканини -всьогомлн.кв.м1211,6169,049,366,073,0133,739,15,4109,7 в тому числі:Бавовняні"-"564,578,326,236,812,1140,347,06,5110,6Лляні"-"98,220,25,33,35,4-38,716,33,4165,0Вовняні"-"72,415,14,96,65,8134,543,79,189,8Шовкові"-"282,919,35,76,56,4114,333,72,393,5Неткані"-"162,422,07,812,814,3178,058,27,9112,4Конопле-джутові"-"31,214,0-------Пальта, півпальтатис.шт.111671419162520392038125,5143,718,399,0Костюми"-"117971351117815141949128,5112,112,8128,7Сукні"-"603993218166423661583142,273,53,966,9Брюки"-"23897436872651179215779162,3270,049,3133,8Куртки"-"114292500287934864220121,1139,430,5121,1Сорочки"-"482359684319338315399120,039,67,9140,9Панчішно-шкарпетко