РОЗДІЛ 2
РОЛЬ СУСПІЛЬНИХ ФОНДІВ СПОЖИВАННЯ В ЕКОНОМІЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ВІДТВОРЕННІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ У 60-ТІ - 80-ТІ РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ
2.1. Загальні особливості формування і використання суспільних фондів споживання
Більше 70 років наша держава - Україна - належала до країн так званого соціалістичного табору, тобто у країні функціонувала соціалістична модель суспільної організації. Одним їз наріжних каменів цієї моделі соціально-економічного розвитку була система розподільчих відносин, при якій у фонд заробітної плати не були закладені кошти на вдоволення ряду важливих потреб населення: на придбання і утримання житла, на освіту усіх вікових груп населення, на охорону здоров'я, на відпочинок. Ці потреби вдовольнялись за рахунок коштів суспільних фондів споживання, тобто системи економічних відносин по перерозподілу фонду життєвих засобів, яка забезпечувала формування і розвиток найбільш важливих для суспільства якостей індивидів незалежно від їх особистих доходів. На нашу думку, суспільні фонди споживання - це специфічно соціалістична форма системи відносин по перерозподілу матеріальних ресурсів, націлена на фінансування найбільш важливих ланок у розвитку і відтворенні населення, що діє в усіх країнах сучасного світу, тобто специфічно соціалістична форма суспільних соціальних фондів. За визначенням Економічної енциклопедії "суспільні фонди споживання, що надавались безкоштовно або на пільгових умовах, використовувались за такими основними напрямками: охорона здоров'я і медичне обслуговування населення; суспільне виховання і утримання дітей та підлітків за рахунок суспільства; інші форми народної освіти і забезпечення культурного розвитку; відпочинок (оплачувана відпустка); надання житла на пільгових умовах; соціальне забезпечення престарілих та непрацездатних"[136, с. 906-907].
Саме "скорегований" фонд заробітної плати, суспільні фонди споживання і централізовано керовані ціни у своїй єдності складали ту розподільчу систему, яка була іманентна соціалістичному ладу і економічно забезпечувала життєдіяльність і відтворення населення певної якості. Як відмічають зарубіжні дослідники: "У країнах з плановою економікою... трудящі одержують заробітну плату, розмір котрої, як передбачується, відповідає їх потребам; значна частина цих потреб задовольняється безпосередньо (безкоштовна освіта, охорона здоров'я і т. ін.) або завдяки системі занижених цін" [109, с. 321].
Ідея про необхідність суспільних фондів споживання у майбутньому новому - соціалістичному - суспільстві була вперше висунута К. Марксом у роботі "Критика Готської програми"[63, с. 17], однак сам термін "суспільні фонди споживання" не вживався. Вперше цей термін з'явився у матеріалах ХХІ з'їзду КПРС (1956 р.), а у плановій практиці цей показгик був вперше використаний у Директивах по ХІ п'ятирічному плану розвитку народного господарства СРСР на 1956-1960 рр. До цього, у 20-ті та 30-ті роки користувались термінами "соціалізована заробітна плата", "колективні фонди споживання", а на початку 50-х років терміном "виплати і пільги населенню із державного бюджету і за рахунок коштів підприємств"[128, с. 93-99].
Про вагому роль суспільних фондів споживання у відтворенні населення України свідчить і їх досить значний обсяг, і їх питома вага у національному прибутку і у фонді споживання населення (Табл. 2.1; 2.2).
Однак якщо ми розрахуємо витрати з суспільних фондів споживання на душу населення за основними напрямами використання, то побачимо, що їх обсяг не такий великий, як здається на перший погляд: він не відповідає потребам розвитку населення останньої чверті ХХ сторіччя, значно відстає від інвестицій у населення у розвинених країнах світу. Наприклад, у 1980 р. витрати на освіту станосили лише 113 крб. на рік у розрахунку на одну людину, тобто трохи більше 9 крб. на місяць; витрати на охорону здоров'я були ще менші - 61 крб. на одного мешканця України на рік, тобто лише 5 крб. на місяць (Табл. 2.3).
Таблиця 2.1
Обсяг витрат і пільг, одержаних населенням України
із суспільних фондів споживання, 1960-1990 рр.
1960196519701975198019851990Загальний
обсяг, млн. крб.
4843,3
7448,7
11835,6
16083,1
20902,5
25922,2
37032,7у тому числі витрати:
на освіту
1407,1
2362,0
3604,5
4555,6
5669,5
6496,0
8726,3на охорону здоров'я і фізи- чну культуру
934,8
1290,2
1883,3
2339,0
3040,3
3455,4
5519,5на соціальне забезпечення
1790,2
2565,9
4299,5
6416,6
8716,8
11739,7
17418,5з них пенсії
допомоги1381,2
378,51993,0
529,23210,0
1020,34868,1
1396,76836,9
1688,79221,8
2190,613858,3
2977,6утримання жит- лового фонду
204,8
334,6
475,3
681,3
856,3
1169,1
1475,9Витрати і пільги у розрахунку на
душу населення,
крб.
113
164
250
329
18
511
717
Досить низький обсяг суспільних фондів споживання у розрахунку на душу населення і низький за європейськими стандартами рівень життя населення України ще раз свідчать, що ці фонди формувались за рахунок необхідного продукту, створеного працівником, про що неодноразово писали свого часу і радянські вчені.
Стабільні темпи зростання обсягів суспільних фондів споживання довгі роки вважались однією з "переваг соціалізму", і дійсно, вони забезпечували
Таблиця 2. 2
Питома вага суспільних фондів споживання у фонді споживання
населення України у 1970 - 1990 рр.
1970
1975
1980
1985
1986
1987
1988
1989
1990
Фонд спо-
живання,
млн. крб.
36572,6
47851,3
60704,6
72033,6
73829,7
75709,7
79005,7
85909,4
97,3
(млрд. крб.)
Суспільні фонди спо-
живання,
млн. крб.
11835,6
16083,1
20902,5
25922,2
27371,4
28639,7
30735,1
31980,0
37032,7
Питома вага СФС
у фонді
споживан-ня, %%
32,4
33,6
34,4
36,0
37,1
37,8