РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Клінічні методи дослідження
Дослідження виконано на базі клінічного пологового будинку №2 м. Луганська та пологового відділення Луганської обласної клінічної лікарні. Проведено клініко - лабораторне обстеження 181 вагітної у терміні 28 - 36 тижнів. Основну групу склали 130 вагітних віком від 17 до 40 років, госпіталізовані з приводу передчасної скоротливої діяльності міометрія під час вагітності. Контрольну групу склали 51 вагітна, у терміні 28 - 36 тижнів, але без клінічних та діагностичних ознак передчасної скоротливої діяльності міометрія. Вагітні основної групи відразу після надходження до пологового стаціонару методом випадкової вибірки для аналізу особливостей перебігу передчасної скоротливої діяльності міометрія були розподілені на дві рандомізовані за віком та терміном вагітності клінічні групі: першу (I) клінічну групу (60 вагітні) та другу (II) клінічну групу (70 вагітна). У I групу увійшли вагітні, які отримали лікування селективним агоністом ?2- адренорецепторів гініпралом, у ІІ клінічну групу увійшли вагітні, які отримали лікування передчасної пологової діяльності селективним агоністом ?2- адренорецепторів гініпралом та індуктором ендогенного синтезу сурфактанта лазолваном..
За допомогою спеціально розробленої анкети проводилось вивчення особливостей анамнезу, перебігу вагітності та розвитку симптомів загрози передчасних пологів. При збиранні анамнезу вагітних особливу увагу приділяли перенесеним екстрагенітальним захворюванням, переважно серцево - судинної, дихальної та сечовивідної систем, їх зв'язку з порушенням репродуктивної функції. Критеріями репродуктивної функції було обрано такі показники: час встановлення ментруальної функції та її регулярність, наявність гінекологічних захворювань та безпліддя у анамнезі обстеженої, кількість попередніх вагітностей, пологів, штучних абортів, ускладнень попередніх вагітностей. Оцінюючи одержані результати, своєчасним вважали менархе у віці 11-13 років, безплідністю вважали ситуацію, коли вагітність не виникала протягом 1 року і більше за умов регулярного статевого життя без застосування контрацепції.
Особливу увагу приділяли характеру перебігу першого та другого триместру вагіт-ності. Ураховувались термін постанови на перелік за вагітністю, акушерські ускладнення (загроза переривання вагітності, анемія, пізній гестоз та інші), плин екстрагенітальної патології під час вагітності, ультразвукове дослідження, дослідження на ТОRCH- інфекції, альфафетопротеїн та хоріоничний гонадотропін на протязі даної вагітності.
Клінічне обстеження вагітних і породіль усіх груп проводилося за загальноприйнятою схемою і включало загальне і спеціальне акушерське обстеження, під час якого особисту увагу приділяли передчасній скоротливій діяльності міометрія, положенню передлежачої частини, стану шийки матки (щільність, положення, довжина, ступінь відкриття маткового зіву).
Клінічно діагноз загрози передчасних пологів ставився на основі скарг вагітної на болі насподі живота та у поясниці тягучого, ниючого або переймоподібного характеру за умови їх виникнення раніше 37 тижнів вагітності; частоті передчасних скорочень міометрія менше одного скорочення за 10 хвилин тривалістю менше 20 секунд; легкої збудливості матки, низькому розташуванні передлежачої частини плоду, наявності змін з боку шийки матки (скорочення та розм'якшення, відкриття маткового зіву).
Діагноз передчасних пологів, що розпочалися, встановлювався на підставі наявності регулярних скорочень матки з частотою більше одного скорочення за 10 хвилин, тривалістю понад 20 секунд, скороченні шийки матки менше 1 см, відкритті маткового зіву понад 1 см у першонароджуючих та 2 см у повторнонароджуючих, передлежача частина розташована низько або притиснута до входу в малий таз.
При надходженні до пологового стаціонару у всіх вагітних з передчасною скоротливою діяльністю міометрія проводилася оцінка за шкалою Цана - Трощинского [1989р], враховувалися показання та протипоказання до проведення токолітичної терапії з визначенням індексу токолізу.
Враховуючи наведені у розділі 1 дані про розвиток тахіфілаксії та рецидиви передчасної скоротливої діяльності міометрія під час проведення токолітичної терапії застосовувалася схема комбінованого використання селективного агоніста ?2- адренорецепторів гініпрала (номер реєстраційного свідоцтва фармакологічного комітету України 00123у45678) та індуктора синтезу ендогенного сурфактанта лазолвана (номер реєстраційного свідоцтва фармакологічного комітету України 00148н57843). Ця комбінація спрямована на зниження синтезу лейкотрієнів під час тривалого використання гініпрала, та накопичення арахідонової кислоти, що за механізмом зворотного зв'язку призводить до зниження впливу ? - та ?- субодиниць та запобігає зниженню щільності ? 2- адренорецепторів у міометрії.
У залежності від клінічних проявів передчасної скоротливої діяльності міометрія використовувались 3 види токолізу: гострий, інтенсивний та тривалий.
Тривалий токоліз використовувався при: відкритті шийки матки до 2 см та відсутності передчасної скоротливої діяльності міометрія під час вагітності; появі ознак передчасної скоротливої діяльності міометрія під час вагітності без структурних змін шийки матки; ультразвукові ознаки загрози передчасних пологів без клінічних проявів.
Застосовувався гініпрал у дозі 25мг у 250 мл розчину хлориду натрію або 5% розчину глюкози, препарат вводився зі швидкістю 0,075 мг/хв. Максимальна добова доза при такому виді токолізу - 2 мг/ кг.
При припиненні передчасної скоротливої діяльності міометрія продовжували лікування за допомогою інфузій, зменшуючи дозування. При відсутності ознак загрози передчасних пологів на протязі 48 годин внутрішньовенне введення припинялось.
Інтенсивний токоліз використовувався для гальмування передчасної скоротливої діяльності міометрія під час вагітності при наявності структурних зм