РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І НЕМЕДИКАМЕНТОЗНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТОНІЮ
2.1 Клінічна характеристика хворих на АГ.
Обстеження хворих відбувалося в умовах стаціонару (Обласна клінічна лікарня) і поліклініки (центр народної медицини) міста Запоріжжя. Хворі направлялися з установленим діагнозом і пройшли мінімальну програму обстеження. Критерієм артеріальної гіпертонії був артеріальний тиск рівний або перевищуючий 140/90 мм рт.ст.
Усього в дійсній роботі було обстежено 120 хворих на первинну артеріальну гіпертонію з пограничними психічними розладами (F54.+I10.) і 40 здорових досліджених обох статей, у віці від 20 до 39 років. У 40 хворих була відзначена погранична артеріальна гіпертонія, у 40 - ГХ I (без органічних уражень органів - мішеней), і у 40 - ГХ II (з ураженням тільки одного з органів - мішені, гіпертрофія лівого шлуночка). Таким чином, згідно з класифікацією ВООЗ МСГ 1999 року були досліджені хворі: ступінь I (м'яка), підгрупа: погранична; ступінь II (помірна), за рівнем ризику - низький ризик і середній ризик (наявність хоч 1 фактора ризику і ураження 1 органа - мішені).
За способом немедикаментозного втручання хворі були розподілені на три групи. Першій групі хворих проводився 40-хвилинний сеанс гіпнозу з уведенням пацієнта в середній транс, 20 ступінь гіпнотичного стану за шкалою Дейвіса і Хусбенда. Другій групі надавалася акупунктура. Третій - гіпнопунктура (синтез гіпнозу і акупунктури). Курс лікування складався з 12 сеансів для хворих усіх груп.
У групі хворих з ПАГ і ГХI переважали особи у віці від 20 до 29 років (85 і 15%) - I група, у групі хворих із ГХI і ГХII - у віці 30-39 років (відповідно, 75 і 25%) - II група. Хворі протягом двох тижнів до обстеження не приймали гіпотензивні і седативні засоби. Чоловіків серед обстежених хворих було 76%, жінок - 24%.
Таким чином, у дослідження були включені хворі до 40 років, що виключало можливість впливу вікових факторів. Розподіл досліджуваних на вікові групи здійснювався на основі аналізу, проведеного А.А. Чуркіним (1989) з обліком вікових "піків", що відповідають інтенсивним показникам врахованої захворюваності і зв'язаних з максимальною соціальною активністю в цьому віці, і Е. Еріксона (144) з урахуванням вікових криз ідентичності і концепції кризи першої половини життя (38-42 роки).
З анамнезу та за час нашого спостереження, в міру прогресування артеріальної гіпертонії, в обстежених групах хворих змінювалася представленість того або іншого типу кровообігу. Гіперкінетичний тип реєструвався: у хворих з ПАГ у 15% випадків, у хворих із ГХ І стадії в 25% випадків і в хворих із ГХ ІІ стадії в 10% випадків. Еукінетичний, відповідно, у 65%, 40% і 36% хворих. Гіпокінетичний - у 20%, 35%, 54% обстежених.
У ході детального аналізу анамнеза хворих з ПАГ у 20% спостережень виявлена обтяжена спадковість серцево-судинних захворювань у ряді випадків - по лінії обох батьків. У хворих ГХ І стадії обтяжена спадковість по гіпертонічній хворобі мала місце в 30% випадків. У хворих ГХ ІІ стадії вона мала місце в половині спостережень (49%).
Надлишкова маса тіла визначена (переважно ожиріння за андроїдним типом) у 38% обстежених хворих на АГ, нікотинова інтоксикація у 41%, алкогольна інтоксикація у 12%, гіподинамія - 23%, зловживання NaCl (більш 5г/доба) у 14% хворих.
Тривалість захворювання (з дати уперше виявленого підвищення артеріального тиску) коливалася від 1 року до 9 років.
Майже кожний четвертий хворий на АГ (23%) скарг не висловлював, незважаючи на підвищені цифри артеріального тиску. У цих хворих підвищення тиску було виявлено випадково, під час медичного огляду, однак при цілеспрямованому опитуванні виявлялися скарги на стомлюваність і відсутність відчуття відпочинку після нічного сну.
Усі скарги обстежених хворих можна розподілити на скарги соматичного характеру і скарги на стан психічної сфери. У першу групу увійшли скарги загального характеру (головний біль, загальна слабкість, підвищена стомлюваність і т.п.), скарги вегетативного ряду (коливання АТ, порушення терморегуляції, гіпергідроз, приступи ядухи) і факти порушення обміну речовин (різке збільшення ваги за останній рік). До другої групи були віднесені скарги на деякі зміни уваги, емоційні розлади і зміни особистісної сфери.
Хворі на АГ із пограничними психічними розладами, що активно висловлювали скарги, нами були розподілені на групи. Хворі на АГ першої групи у свою чергу розподілені нами на чотири підгрупи: 1 (цефалгічна) -головний біль різної інтенсивності і локалізації, зв'язаний з перевтомою, нервовою перенапругою і т.п.; 2 (астенічна) - загальна слабість, стомлюваність, порушення сну, зниження працездатності, пригніченість настрою; 3 (вегетативна) - кардіалгії, кардіофобії, порушення ритму серця і дихання, задишка при фізичному навантаженні, 4 (змішана) - сполучення різних скарг. Хворі другої групи, які скаржилися на стан психічної сфери, розподілені нами на три підгрупи: з когнітивними ухиленнями, емоційними розладами, особистісними розладами.
Розподіл скарг у вивчених групах представлено в таблиці 2.1.
Клініко-інструментальне обстеження включало збір анамнезу, фізікальне обстеження, у тому числі реєстрацію АТ, ЕКГ і ехокардіографії. Діагноз хвороби (ПАГ, ГХІ і ГХІІ стадій) установлювався на підставі сукупності характерних даних анамнезу, клінічної картини, результатів біохімічних і інструментальних досліджень. Хворі з дисциркуляторними порушеннями мозку та змінами очного дна виключалися з лікування і дослідження.
Вивчення стану серцево-судинної системи за даними фізікального обстеження виявило в групі хворих з ПАГ акцент II тону над аортою в 17 % спостережень, порушення ритму серця по типу екстрасистолії - у 8%, систолічний шум на верхівці серця в 15%. Величина артеріального тиску коливалася в межах 143±3 на 89±3 мм рт. ст. На ЕКГ виявлялися зміни у виді синусової тахікардії (2%).
Таблиця 2.1
Представленість скарг у хворих на
- Київ+380960830922