Ви є тут

Трансформація організаційно-економічного механізму природокористування в регіоні (на прикладі Волинської області)

Автор: 
Голян Василь Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U002650
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ
2.1. Природно-ресурсні передумови розвитку господарського комплексу регіону
Ефективність функціонування регіонального господарського комплексу значною мірою визначається наявністю природно-ресурсних передумов, які виступають сировинною базою для розвитку виробництва. Саме їх компонентний спектр визначає структуру господарського комплексу регіону, впливає на потужності конкретного виду виробництва, спеціалізацію окремих адміністративних районів.
Як уже підкреслювалося, Волинська область в розрізі регіонів України не відзначається значним природно-ресурсним потенціалом, оскільки на її території переважають відновні природні ресурси, а запаси мінерально-сировинних ресурсів є незначними (табл. 2.1). Тому раціональне використання земельних, водних, лісових, природно-рекреаційних та мінерально-сировинних ресурсів є пріоритетним напрямком регіональної соціально-економічної політики.
Таблиця 2.1
Природно-ресурсний потенціал Волинської області*
Райони
Потенціал ресурсів, % від загальнодержавногомінера-
льних
водних
земельних
лісових
фауніс-
тичних
природних рекреацій-
них
сумарний
По області всього0,160
3,051
9,340
2,749
0,069
1,557
16,926
Володимир-Волинський0,0080,1570,7310,1170,0130,0491,075Горохівський0,012
0,214
1,157
0,062
0,009
0,078
1,532
Іваничівський0,001
0,098
0,573
0,045
0,002
0,060
0,779
Камінь-Каширський0,003
0,259
0,415
0,382
0,001
0,097
1,157
Ківерцівський0,013
0,222
0,547
0,374
0,002
0,207
1,365
Ковельський0,027
0,266
0,724
0,165
0,002
0,045
1,259
Локачинський0,001
0,105
0,660
0,070
0,002
0,035
0,873
Луцький-
0,166
1,051
0,043
0,004
0,133
1,397
Любешівський0,001
0,221
0,316
0,235
0,062
0,835
Любомльський0,033
0,343
0,575
0,385
0,009
0,224
1,569
Маневицький 0,035 0,336 0,416 0,356 0,022 0,1461,311Ратнівський0,0060,2140,4510,2070,0010,0800,959Рожищенський0,006
0,122
0,634
0,057
0,001
0,056
0,876
Старовижівський0,014
0,164
0,387
0,136
--
0,063
0,764
Турійський -0,1640,7030,1150,0010,0501,033 * Руденко В.П. Географія природно-ресурсного потенціалу України. У 3-х частинах: Підручник. - К.: ВД "К.-М. Академія" - Чернівці: Зелена Буковина, 1999. - с.238-239.

Земельні ресурси. Найважливішим природним багатством Волині є земельні ресурси? Загальна площа земель становить 2014 тис?га, в тому числі сільськогосподарські угіддя займають 1063,1 тис?га або 52,8%? У їх структурі переважають орні землі - 685,8 тис? га (64,5% загальної площі сільгоспугідь)? Під сінокосами зайнято 163,5 тис? га (15,4%), під пасовищами - 202,0 тис?га (19%), під багаторічними насадженнями - 11,8 тис?га (1,1%)?
Суттєве значення для організації ведення та підвищення ефективності функціонування сільського господарства мають особливості ґрунтової диференціації по районах? Найбільш поширеними грунтами області є дерново-підзолисті, які займають 500 тис?га (близько 40% території), серед яких найменшою природною родючістю виділяються піщані і глейово-піщані різновиди, які поширені на Поліссі? Супіщані та суглинкові грунти є більш родючими, але відрізняються високою кислотністю і потребують вапнування? Південна частина області має більш родючі грунти, які створюють кращі можливості для сільськогосподарського виробництва? Тут пануючим типом є опідзолені грунти, серед яких найбільш родючою генетичною групою є темно-сірі підзолисті і опідзолені чорноземи?
В останній період на території області все більшою інтенсивністю проявляються негативні природні і антропогенні явища, пов'язані із ерозією грунтів (зниження родючості, яроутворення, погіршення фізичних властивостей), радіоактивним забрудненням території, порушенням ґрунтового покриву внаслідок будівельних робіт, знеціненням стану кормових угідь, через заростання їх чагарниками і бур'янами? Так, внаслідок водяної і вітрової ерозії зменшується товщина орного шару, знижується вміст гумусу в грунті, погіршується його структура, водно-повітряний режим?
Інтенсивний розвиток ерозійних процесів зумовлюється високим рівнем розорюваності земель і розширенням площі просапних культур, порушенням агротехнічних правил охорони грунтів при вирощуванні сільськогосподарських культур на схилах і грунтах з легким механічним складом, нераціональним використанням земель, безсистемним і надмірним випасанням худоби, відсутністю захисних лісових насаджень?
Волинь належить до зони надлишкового зволоження земель. Їх не завжди вміла меліорація спричинила значні зміни у навколишньому природному середовищі. Подальше господарське використання меліорованих територій погіршує їх природний стан, прискорює процеси мінералізації, знижує родючість грунтів, призводить до їх деградації.
На осушувальній системі р. Прип'ять потужність гумусованих горизонтів велика - 20-40 см. Під торфом залягає перехідний горизонт сизо-сірого кольору глибиною 40-50 см, нижче в болотних грунтах залягає вода. Дані грунти мають 2,4-4,5% гумусу, рН 6-6,8 т.б слабокислі. Надмірна кислотність грунтів негативно впливає на врожай сільськогосподарських культур, створює несприятливі умови для розвитку рослин, знижує ефективність мінеральних добрив. Підвищення їх родючості можливе лише при застосуванні комплексу агротехнічних та меліоративних заходів, а саме: вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив. З метою рекультивації осушених земель на торфовищах доцільніше використовувати їх як пасовища.
На Тростянецькій осушувальній системі найбільш поширеними є дерново-підзолисті (пісчані і глинопісчані), дерново-середньопідзолисті (переважно супіщані) і дерново-сильнопідзолисті (торфоболотні і торфові) грунти. Вміст гумусу в них протягом 1994-1999 рр. Зменшився з 2,2 до 1,55%. Він втрачається внаслідок його мінер