Розділ 2
Аналіз і оцінка експортної діяльності підприємства: стан та напрями
удосконалення методичного забезпечення
2.1. Стан та напрями удосконалення методичного забезпечення аналізу і оцінки
експортної діяльності підприємства
Необхідність дослідження стану експортної діяльності підприємства для
визначення його відповідності вимогам зовнішнього середовища, шляхів та засобів
підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства не викликає сумнівів
та усвідомлюється усіма дослідниками питань управління зовнішньоекономічною
діяльністю. Але аналіз існуючих публікацій свідчить про суттєву розбіжність
поглядів як щодо змісту процесу аналітичного дослідження, переліку об'єктів
(параметрів) дослідження, так і щодо методології узагальнення отриманих
результатів.
Основні концептуальні положення сучасного розуміння процесу дослідження стану
експортної діяльності підприємства викладені у працях вітчизняних економістів
В.Анрійчука, Ю.Василенка, Ф.Кредісова, Ю.Макогона, Д.Олесневич, Т.Циганкової, а
також у працях таких іноземних вчених як Ф.Котлер, Дж.М.Майєр, А.П.Градов,
Р.Ноздрьова, Л.Цигічко та ін. [22,25,82].
У їх дослідженнях, по-перше, акцентується увага на необхідності постійного
спостереження за станом експортної діяльності, яке має надавати суб'єкту
управління аналітичну інформацію щодо відповідності стану об'єкта, що
управляється, цілям (завданням) його розвитку.
По-друге, в них наголошується на потребі спостереження за певною сукупністю
параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища, які обумовлюють
результативність експортної діяльності підприємства.
По-третє, визначено, що не всі явища та параметри, за якими необхідно
організувати спостереження, можуть бути безпосередньо оцінені кількісно. Існує
багато явищ та процесів, які можуть досліджуватися тільки якісно. Однак
неможливість безпосередньої кількісної оцінки цих явищ та процесів зовсім не
означає неможливість наступної кількісної оцінки наслідків, які ними
спричиняються. Як прийом логічного аналізу запропоновано побудову "ланцюга
економічних явищ", визначення можливих шляхів розвитку експортної діяльності.
По-четверте, аналіз та оцінка стану експортної діяльності підприємства в них
розглядається як необхідний етап (блок) у системі управління, який відбувається
після виявлення проблеми в результаті контролю (спостереження або нагляду за
станом системи) [85, с.16] і завданням якого є виявлення об'єктів спостереження
(параметрів зовнішнього та внутрішнього середовища), зміни яких обумовлюють
виникнення проблеми.
Враховуючи викладені особливості та вимоги до аналізу та оцінки стану
експортної діяльності, найдоцільнішим способом створення інформаційної бази
дослідження визнано організацію сканування зовнішнього і внутрішнього
середовища підприємства на підставі маркетингових досліджень, стратегічного
контролю і внутрішньофірмового економічного аналізу [82, с.491]. Під
скануванням розуміється безперервне упорядковане спостереження за параметрами
зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, які характеризують ступінь
сприйнятливості внутрішніх та зовнішніх умов для досягнення стратегічних
завдань підприємства та забезпечення його життєздатності.
Критично розглядаючи викладені точки зору, слід звернути увагу, по-перше, на
суттєву розбіжність поглядів їх авторів стосовно переліку параметрів
внутрішнього і зовнішнього середовища, які характеризують умови експортної
діяльності підприємства - від 30-50 у одних дослідників [84, с.95] до
щонайменше 5 - параметрів у інших [43, с.156].
По-друге, у термінологічному аспекті сутність процесу дослідження стану та
виявлення проблем, які виникають в експортній діяльності підприємства,
неоднозначно трактується окремими фахівцями. В одних дослідженнях цього процесу
використовується термін "економічна діагностика" [83], в других -
"управлінський аналіз" (діагностика) [85], в третіх - "бізнес-діагностика", в
інших - "економічний аналіз" [82] тощо.
На цей аспект проблеми, зокрема, акцентується увага в роботі Л.О.Лігоненко
[84], автор якої вважає, що "результати економічної діагностики формуються на
основі поглибленого попереднього, наступного і перспективного аналізу
господарської фінансової діяльності підприємства та використовуються для
прийняття програм (планів) подальшої діяльності підприємства" [83, с.99].
Діагностика дослідження, на думку автора, включає не тільки аналітичні
висновки, але й прогноз розвитку ринкової ситуації та виявлення причин
(чинників), що обумовлюють виникнення проблеми [84, с. 101].
Російський економіст В.Д.Маркова навпаки вважає, що управлінський підхід має
домінувати в аналізі зовнішньоекономічної діяльності підприємства, бо він
спрямований на оцінку економічного потенціалу підприємства, його порівняння з
іншими фірмами, виявлення місця підприємства у системі ранжування на
національному та міжнародному рівнях [85, с.95]. На внутрішню обмеженість
аналітичного підходу до прийняття ділових (комерційних) рішень вказують також
американські дослідники Т.Пітерс та Р.Уотермен [85, c.95].
Управлінський підхід до аналізу стану та оцінки експортної діяльності
підприємства вбачається авторові більш доцільним та необхідним, якщо його
розглядати як комплексне дослідження зі своїми завданнями та місцем у системі
менеджменту підприємства. Аналіз або діагностика у цьому контексті можуть
розглядатися як тотожні поняття та аналітичні процеси, які передбачають
постійний нагляд за зміною певної системи показників експортної діяльності
підприємства.
Слід погодитися з думкою
- Київ+380960830922