РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ ПОПЕРЕЧНИХ ТРАНСПОРТЕРІВ ЛЬОНОЗБИРАЛЬНИХ МАШИН
2.1. Визначення основних параметрів поперечних транспортерів
Як уже зазначалося в першому розділі, поперечні транспортери можуть мати різну конструкцію, однак найбільш надійно зарекомендували себе в роботі ланцюгові транспортери з робочими органами у вигляді пальців, які встановлюються перпендикулярно площині брального апарата; завдяки своїй надійності вони знайшли широке застосування. Тому визначення основних параметрів транспортера розглянемо на прикладі саме цих транспортерів.
На рис. 2.1 показано схему поперечного транспортера (а - вид з боку і б, в, г - види по стрілках А, В і D відповідно). Транспортер розміщується на льонокомбайні над бральними секціями 2 і трубами 3 ведучих шківів секцій. Містить він раму 7, верхній 4, середній 5 і нижній 6 ланцюги з пальцями, приводні, направляючі і натяжні зірочки. До транспортера відносять також деталі бральних секцій, що розміщені на виході льону з бральних рівчаків - це направляючі прутки 11, 12, 13, пластини 14 і верхні щитки 15, що жорстко прикріплені до труб бральних секцій, а також щитки 16, що прикривають верхні шківи секцій. Напрямки руху ланцюгів із пальцями показані на рис. 2.1, в.
Необхідно відмітити, що замість ланцюгів з пальцями можуть застосовуватись паси з пальцями, але перші кращі тим, що вони забезпечують синхронність руху пальців. Під час роботи ланцюги з пальцями, рухаючись, приймають стебла, які надходять із бральних рівчаків і переміщують їх до виходу з транспортера на наступний робочий орган (затискний транспортер, або щит для розстилання).
Рис. 2.1. Схеми до визначення основних параметрів поперечного транспортера: а) вид збоку; б), в), г) відповідно види за стрілками А, В, D; 1 - подільник; 2 - бральні секції; 3 - труби ведучих шківів бральних секцій; 4, 5 і 6 - верхній, середній і нижній ланцюги з пальцями; 7 - рама; 8, 9 і 10 - частини рами з щілинами для проходу пальців; 11, 12 і 13 - направляючі прутки; 14 - пластини труб секцій для підтримки стебел, що рухаються; 15 і 16 - щитки верхніх частин бральних секцій
До основних параметрів поперечних транспортерів відносять: кут нахилу транспортера до землі, кількість nл рядів ланцюгів з пальцями, відстань aв між верхнім та середнім рядами ланцюгів, відстань aн між нижнім і середнім рядами ланцюгів, відстань між осями ведучих і ведених зірочок, виміряна паралельно основній частині каналу транспортера, відстань lо між осями ведучих і направляючих зірочок, також виміряна паралельно основній частині каналу транспортера, кут відхилення вихідної частини каналу від основної його частини, кут відхилення вітки кожного ланцюга від лінії каналу у вихідній його частині, відстань bп між пальцями на ланцюгові, діаметр dп пальця ланцюга, довжина пальця ln, кут відхилення лінії пальця від перпендикуляра до лінії каналу, ширина eк щілини каналу транспортера, в якій рухаються пальці, необхідна ширина eс каналу транспортера, в якому транспортуються стебла, розміри прутків, щитків і пластин труб секцій для підтримки стебел, що рухаються, а також швидкість ланцюгів (пальців) транспортера.
Кут нахилу транспортера до землі за умови, що транспортер перпендикулярний площині брального апарата, дорівнює:
(2.1)
де - кут нахилу брального апарата до землі, град.
Потрібне число nл рядів ланцюгів транспортера залежить від висоти льону, що збирається. Аналіз літературних джерел і конструктивних особливостей машин показав, що чим більша висота льону, тим більше рядів ланцюгів необхідно використовувати для забезпечення надійного транспортування стебел без забивань [33, 71, 75, 76]. Якщо льон короткостебловий (висотою 35-65 см), то nл дорівнює 2. Для більш високого льону (висотою 65-90 см) бажано, щоб nл було не менше 3. Якщо льон досить високий (вистою більше 90 см), то бажано, щоб число nл було більше 3. При збиранні полеглого льону кількість забивань транспортера під час транспортування стебел значно зменшиться, якщо збільшити число рядів ланцюгів. Переважно в льонозбиральних комбайнах число nл вибирають не більше 3, що пояснюється прагненням конструкторів не ускладнювати конструкцію машини. У такому випадку рама транспортера виконується з можливістю її повороту вверх навколо вісі вала ведучих зірочок, що необхідно у випадках забивання для очищення транспортера від накопичених стебел, але агрегат для цього необхідно зупиняти, при цьому продуктивність його падає.
Від числа nл залежать відстані aв і aн між рядами ланцюгів. Якщо nл=2, то aн=0, а aв приймається в межах 200-300 мм. При nл=3, aв рівне 160-200 мм, а aн дорівнює 150-200 мм. Остаточно ці величини вибираються з умови забезпечення більш компактного розміщення вузлів транспортера. Якщо позначити ширину брального паса Bп, то параметр aв не може бути меншим Bп+2·25, де 25 мм - мінімально допустима відстань між шківами та пальцями, а цифрою 2 враховується те, що пальці ланцюгів повинні перекривати бральні секції і зверху, і знизу. Викладені вище міркування враховуються при виборі параметрів aв і aн у випадку, коли nл>3. При nл=4 нижче третього ряду ланцюгів добавляється четвертий на відстані , яка приймається в межах 120-180 мм.
Відстань між центрами ведучих і натяжних зірочок встановлюється, виходячи з необхідності забезпечення захвату всіх стебел, що надходять із бральних рівчаків й формування стеблової стрічки, яка потім передається на наступний робочий орган. Аналіз конструкцій поперечних транспортерів існуючих льонозбиральних машин дозволив установити наступну наближену залежність:
, (2.2)
де В - ширина захвату однієї бральної секції, м;
n - число бральних секцій у машині, шт.
Співвідношення (2.2) проглядається і зі схеми на рис. 2.1, в.
Відстань lo між вісями ведучих і направляючих зірочок встановлюється, виходячи з