РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
При проведенні дослідження ми керувалися сучасними вимогами, які висуваються до наукових методів. Відповідно до мети дослідження, для вирішення поставлених у роботі завдань використовувалися наступні методи.
2.1.1. Соціологічні методи дослідження
Завданням аналізу літературних джерел було визначення актуальності й основних напрямків дослідження проблеми, яка вивчається. Розглядалися різноманітні методичні напрями застосування засобів фізичного виховання в соціальній інтеґрації та реабілітації неповносправних із ЦП [108, 110, 114, 122, 133].
Встановлено, що останнім часом у загальному комплексі заходів, які використовуються для реабілітації хворих на ЦП, усе більше уваги приділяється ігровій діяльності та нетрадиційним методам фізичного виховання як елементам соціальної адаптації. Однак конкретно розробленої методики із застосування цих засобів нам у літературі знайти не вдалося.
Метою анкетування було виявлення ставлення неповносправних школярів 15-16 років із ЦП до різних сфер життя, зокрема навчання, дозвілля та фізкультурно-спортивної діяльності. Зміст анкети складався з 9 питань. Зібраний матеріал було вивчено, узагальнено й оброблено з використанням методів аналізу, синтезу, порівняльного методу, статистичних методів. Результати обробки анкетних даних відображали ступінь значущості окремих видів діяльності (частотність вказано у відсотках (%)).
2.1.2. Педагогічні методи дослідження
Педагогічне спостереження проводилося з метою здійснення планомірного аналізу й оцінки ефективності реабілітаційного процесу без втручання дослідника у його хід.
Педагогічні спостереження проводилися під час застосування таких засобів корекції:
- занять фізичними вправами - індивідуальних та в групі;
- різноманітних фізичних навантажень;
- масажу, що проводився різними методами відповідно до форми захворювання ЦП;
- фізіотерапевтичних заходів.
За часовою ознакою спостереження було безперервним, тобто проводилося протягом усієї процедури або заняття. Усього було проведено 12 спостережень.
Завданням педагогічного спостереження була оцінка соціального становища неповносправних, які навчаються в Костопільській спеціальній школі-інтернаті, виявлення проблем і труднощів в їх соціальній адаптації, а також вивчення форм дозвілля школярів із ЦП.
Педагогічний експеримент був одним з основних методів нашого дослідження. Він проводився з урахуванням характеру і ступеня соціальної інтеґрованості неповносправних із ЦП та їх психофізичного стану.
Важливою умовою здійснюваного експерименту була адекватність методів дослідження й однорідність ЕГ.
Додатковими чинниками, які спеціально вводилися в реабілітаційний процес, були модифіковані методики:
- спеціальних фізичних вправ;
- українських народних рухливих ігор;
- нетрадиційних фізичних вправ;
- спеціальних дихальних вправ.
При цьому активно-оздоровча фізкультура нами застосовувалася як частина відновлювальної програми, яка проводиться в Костопільській спеціальній школі-інтернаті, тому обстежувані одночасно отримували й інші види реабілітаційної допомоги (медикаментозну терапію, масаж, лікувальну гімнастику, фізіотерапію і т.п.).
За спрямованістю проведений педагогічний експеримент був порівняльним і послідовним, тобто в одній і тій самій однорідній групі обстежуваних доводилася ефективність експериментального чинника, що вводився нами.
Тривалість педагогічного експерименту - 2 роки.
Більш детально зміст основного педагогічного експерименту викладено в підрозділі 4.1.
Методи контрольних випробувань на основі засобів фізичного виховання. Фізкультурно-реабілітаційну програму для неповносправних школярів із ЦП ми розробляли з урахуванням їх інтересів, вимог, статі, віку, психофізичних можливостей. Тому програма включала наступне:
- спеціальні фізичні вправи цілеспрямованого впливу (додаток А.1-А.3) для корекції основних рухових функцій (сидіння, повзання, стояння на колінах, стояння, ходьби, бігу, стрибків); якість виконання оцінювалася в балах;
- нескладні українські рухливі ігри [145, 162, 171, 197] (додаток Б), для яких характерні прості й легкі рухи (перетягування один одного, метання предметів, ігри з предметами, гра у квача тощо); оцінювалися психофізичні досягнення та якість виконання;
- спеціальні нетрадиційні фізичні вправи за системою К. Ніши [131, 132], та Р. Хілтмана [183] (додаток В.1, В.3), спрямовані на виправлення постави, покращення кровообігу, координацію роботи внутрішньої і зовнішньої нервової системи, налагодження функцій печінки, кишечника, нирок, мозку й серця. Ці вправи сприяють покращенню загального самопочуття, знімають нервову напругу. Щоденні заняття за системою
К. Ніши та Р. Хілтмана забезпечують повноцінне кровопостачання головного мозку, одночасно зміцнюючи судини всіх відділів серцево-судинної системи;
- дихальну гімнастику за системою Б.С. Толкачова [174] та
К. Ніши [131, 132] (додаток В.2, В.4), яка є ефективним загартувальним і лікувально-профілактичним засобом, ми проводили після кожного заняття фізичними вправами. Під час виконання дихальних вправ очищується слизова дихальних шляхів і ковтально-лимфоїдного кільця від патологічної мікробної флори, забезпечується повноцінний дренаж бронхів і таким чином запобігається розвиток гострих респіраторних захворювань у хронічні. У результаті занять спеціальними вправами дихальна мускулатура людини, і перш за все м'язи, що беруть участь у видиху, набуває достатньої сили й витривалості; нормалізується кровообіг; фізична підготовленість і фізичний розвиток неповносправних школярів досягають хороших показників.
Вищенаведені засоби фізичного виховання сприяли розвитку ритмічності, рівноваги, розслабленню й розтягуванню. Ці засоби дуже важливі у програмі реабілітації неповносправних школярів із ЦП, оскільки дають можливість показати себе, наприклад, у танці, засвідчити належність до
- Київ+380960830922