РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалась протягом 1997-2002 рр. у трьох господарствах Житомирської області, лабораторіях науково?дослідного інституту внутрішніх хвороб тварин Білоцерківського державного аграрного університету, факультету ветеринарної медицини та лабораторії кормів дослідної станції Державного агроекологічного університету. Кліматичні та геохімічні умови Житомирської області типові для центрального Полісся. Середньорічна температура складає + 6,8?С, мінімальна ? 32?С, максимальна ? +35?С. Ґрунтові води залягають на глибині від 1 до 11 м.
Згідно картосхеми Житомирської області, на якій відмічено рівень радіоактивного забруднення населених пунктів за цезієм і стронцієм, господарство ім. Шевченка с. Яжберень Народицького району відносять до третьої зони, де щільність радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь складає 5?15 Кі/км2 за цезієм-137 (185-370 кБк/м2) і 0,5?2 Кі/км2 за стронцієм (підвищений рівень). Забрудненість угідь КСП ім. Чапаєва с. Дідковичі Коростенського району становила від 1 до 5 Кі/км2 (37-185 кБк/м2) за цезієм-137. Воно віднесене до четвертої зони. Господарство "Україна" с. Почуйки Попільнянського району, де проводились контрольні дослідження, відноситься до території з природним фоном (забруднення від 0 до 37 кБк/м2) [231].
Виробничим напрямком усіх трьох господарств є м'ясо-молочне тваринництво та рослинництво. Характерною особливістю рельєфу є наявність значної кількості малих річок і джерел з болотистими берегами та переважаючим типом дерново-підзолистих ґрунтів. Результати агрохімічного аналізу ґрунтів, за даними Л.Д Романчук [231], вказують на низький уміст у них гумусу, який становить 1,1?1,7 % у Коростенському та 2,4?2,9 % ? у Народицькому районах. За рівнем кислотності грунти відносяться до нейтральних (рН 6,3-7,1). Рівень гідролітичної кислотності низький ? 0,3 ?1,1 м-екв/100 г ґрунту. Сума вбирних основ знаходиться на рівні 8,4?9,8 м-екв/100 г, що є оптимальним для дерново-підзолистих ґрунтів Полісся. Вміст рухомих форм фосфору у ґрунтах відповідає середній та підвищеній забезпеченості. Кількість обмінного калію в ґрунтах КСП ім. Чапаєва в межах від низької до високої забезпеченості, що можливо сприяє значному підвищенню коефіцієнта переходу радіоцезію в ланцюгу грунт - трава. Ці грунти бідні на гумус і легкодоступні форми поживних речовин та мікроелементів, мають несприятливий повітряно-водний режим. Для утримання родючості грунтів необхідно кожного року вносити до 12 т органічних добрив на 1 га с. г. угідь.
У господарствах тварини утримувалися в типових дворядних корівниках, які відповідали нормам технологічного проектування. На території ферм знаходяться площадки для літнього безприв'язного утримання тварин, силосні ями, кормоцехи, криті площадки для зберігання сіна та соломи, адміністративні приміщення, пункти штучного осіменіння, ветеринарні аптеки. Господарства благополучні щодо інфекційних захворювань.
Санітарно-гігієнічний стан тваринницьких приміщень задовільний. Заходи щодо профілактики інфекційних хвороб проводяться згідно плану. Утримання тварин у зимовий період - стійлово-прив'язне з моціоном на вигульних майданчиках, а в літній період тварини знаходяться на пасовищах. Корми розвозять кіньми, роздача кормів у приміщеннях ручна. Для механізованого видалення гною в тваринницьких приміщеннях встановлені транспортери ТСН-3. Гноєсховища знаходяться за виробничою територією на відстані 600-1000 метрів. Напування тварин проводиться з автоматичних поїлок водою з артезіанських свердловин. Вона відповідає "ДОСТу 2874-73", який передбачає відсутність шкідливих речовин.
Продуктивність корів дослідних господарств у середньому складала 2500-3000 кг молока за рік. На фермах відсутні цех сухостою, родильне відділення та профілакторій, отели проводяться в стійлах. Новонароджених телят до 20-денного віку утримують у дерев'яних клітках на проході в корівнику. З тритижневого віку їх переводять в інші приміщення, де комплектують у групи.
Проведено клінічне дослідження 135 дійних і 27 сухостійних корів, лабораторний аналіз крові від 51-ї лактуючої і 27-ми сухостійних.
Експериментальна частина роботи включала наступні етапи (рис. 2.1):
а) визначення загального гамма-фону на території господарств, радіометричне дослідження зразків кормів (сіно, силос, солома, сінаж, комбікорми), молозива, молока, органів і тканин?
б) клінічне дослідження корів;
в) визначення показників еритроцитопоезу ? в крові підраховували кількість еритроцитів, визначали вміст гемоглобіну та величину гематокриту, на основі одержаних результатів розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) та середній об'єм еритроцитів. У 16 дійних корів визначали вік і кислотну резистентність еритроцитів. У сухостійних корів кров досліджували на початку досліду і перед отеленням;
г) дослідження деяких показників мінерального (Ca, P, Zn, Fe, Cu, Со, луж-на фосфатаза), білкового (загальний білок, білкові фракції, колоїдно-осадові проби), вітамінного (каротин, вітамін А) обміну та функціонального стану щитоподібної залози (тироксин), печінки (вміст білірубіну, сечовини, активність ферментів - аспартатамінотрансферази ? АСТ і аланінамінотрансферази ? АЛТ, гамма-глутамілтрансферази ? ГГТ) і нирок (вміст сечовини і креатиніну);
д) дослідження показників природної резистентності ? у крові визначали загальну кількість лейкоцитів та лейкограму, вміст загального білка, гамма-глобулінів та імуноглобулінів, лізоцимну і бактерицидну активність сироватки крові, фагоцитарну активність нейтрофілів, фагоцитарний індекс, титр гетерогем-аглютинінів, кількість циркулюючих імунних комплексів, Т- і В- лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів (теофілінрезистентні і теофілінчутливі);
е) з метою вивчення методів профілактичної вітамінно- і імунокоригуючої терапії було проведено два досліди: у першому вивчалась ефективність імуномодулятора КАФІ (комплекс а