Ви є тут

Мінливість морфологічних ознак і активності травлення у коропа залежно від умов існування

Автор: 
Забитівський Юрій Михайлович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
3403U003132
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ'(КТ, МАТЕР(АЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛ(ДЖЕНЬ
Об'єктом досліджень служили цьоголітки коропа, відібрані методом рандомізації з різних водойм за походженням і цільовим призначенням, які розташовані в Західному регіоні України. Серед них водойма, кар'єрного походження для рекреаційних цілей, близько території с. Великий Любінь, Львівської області, вирощувальні стави рибгоспів Розточчя "Хомяківка", "Солонсько", "Великий Любінь".
Дослідження носять пошуковий характер. Спрощена структура роботи представлена на схемі (рис.1).
Для оцінки нестабільних умов у Західному регіоні України проаналізовно матеріал, зібраний лабораторією "Охорони оточуючого середовища і раціонального використання природніх ресурсів". Він охоплював аналіз хімічного режиму вирощувальних ставів Розточчя в межах рибних господарств "Солонсько", "Дусанів", "Великий Любінь", а також річок Дністер, Західний Буг, Стрий, Верещиця і Полтва [92].
Матеріал дисертації включає дві частини, охоплених ідеєю виявлення у цьоголіток коропів, які населяють водойми Західного регіону України, індикаторних властивостей, які можна було б використовувати для оцінки екологічного стану угруповання та ценозу, в якому воно існує. Перша - присвячена виявленню гетерогенност( угруповань одновікових риб - цьоголіток коропа, (х адаптац(йно( здатност( до р(зних умов існування, серед яких нестабільна кількісна і якісна характеристика кормової бази, короткотривала гіпоксія та зимове і літнє голодування. Розглядаються р(знояк(сн(сть угруповань цьогол(ток різного лускатого покриву за такими ознаками, як( служать орган(зму пристосуванням до м(нливих чинник(в середовища: розм(рно-вагова структура риб в залежност( в(д умов живлення, показники екстер'(ру та (нтер'(ру, морфо-ф(з(олог(чн( показники травно( системи. В якості показника нагодованості ( загального стану цьогол(ток використовували коеф(ц((нт вгодованост( Фультона (КВ), який розраховують за

Рис.1 Схема досліджень.
формулою: КВ = (m/l3) х 100 %, де m - маса риб, г, l - довжина т(ла, см [93]. Зм(на середнього КВ угруповання достатньо в(добража( вплив умов існування ( часто сп(впада( (з зм(нами середньо( жирност(, середньо( калор(йност( т(ла та (ншими показниками б(олог(чного стану риб [15].
В друг(й частин( дисертац(( за даними 2400 б(ох(м(чних анал(з(в експерименту на 135 коропах рамчастого та лускатого покриву, вивчалася карбог(дразна та протеол(тична активност( травного тракту, як( пов'язан( з мембранним та порожнинним г(дрол(зом (ж( за дії астатичних умов, викликаних впливом різних концентрацій йонів м(д( та свинцю.
Водойми кар'єрного типу підлягають ненаправленому генезису, тому астатичні умови створювалися головним чином за рахунок дії природніх чинників. У рибничих ставах людський чинник відігравав провідну роль в створенні умов існування угрупованням цьоголіток. Протягом вегетаційного періоду на тих ставах здійснювались інтенсифікаційні заходи [94].
Гідрохімічний аналіз водойм Західного регіону України проводився сп(вроб(тниками рибного господарства "Великий Любінь" та нами згідно затверджених інструкцій [95, 96]. Температуру вимірювали зранку зі сходом сонця, Проби води відбиралися залежно від мети, один раз на тиждень в рибничих ставах, і один раз на два тижні в інших водоймах.
Цьоголіток коропа для досліджень мінливості угруповань відловлювали методом рандомізації. Розділяли їх на групи за характером лускатого покриву. Відбирали по 15 екземплярів риб. Вивчали основні морфологічні ознаки: масу риб, довжину тiла вiд рила до кiнця лускатого покриву (l), Н1 - висоту тiла на рiвнi основи грудних плавцiв, Н2 - висоту тiла на рiвнi основи першого променя спинного плавця (найбільша висота), Н3 - висоту тiла на рiвнi початку першого променя анального плавця, Н4 - висоту хвостового стебла, а також показники товщини тiла - D1 - D3 там же, де змiрювалась висота, D4 - товщину хвостового стебла. В окремих випадках визначали також абсолютні та відносні значення маси кишківника з вмістом та без нього і його довжину; абсолютну та відносну масу гепатопанкреасу.
Досліджували структуру угруповань за масою і довжиною. Виб(рка розпод(лялась за розм(рно-ваговими класами. В(дносну чисельн(сть кожного класу виражали у відсотках в(д загального числа риб.
В групах досліджували активність мембранних і порожнинних травних ферментів - карбогідраз і протеаз.
(ндекс наповнення кишк(вника встановлювали ваговим методом [97]. (ндекс маси кишк(вника з вм(стом - за методикою, розробленою Л.Б. Соболевим та Н.С. Ялинською [98]. Вплив активності живлення на характер мінливості встановлювали в польових (нестабільна кормова база) [99] та в лабораторних умовах. В останніх - 40 екземпляр(в риб витримувались в чотирьох аквар(умах, об'(мом 40 л протягом 22 д(б. Щоденно 1/2 об((му заповнювали водою з водойми, яку аерували ц(лодобово. Температура води в резервуарах становила 19 - 20 оС.
Для вивчення характеру мінливості функціональних храктеристик травної системи створювали токсичні умови в середовищі, додаючи відповідні концентрації важких металів. Дослідження впливу йонів міді та свинцю на процеси травлення вуглеводів та протеїнів проводили виключно в лабораторних умовах. Вивчали вплив міді в концентрації 0,002 та 0,005 мг/л, що відповідало двом та п(яти ГДК, та свинцю - в концентрації 0,2 та 5 мг/л, що відповідало двом та п(ятидесяти ГДК. [90]. Концентрацію металів підбирали відповідно до такої, яку виявлено в водоймах Західного регіону України.
Потрiбну концентрацiю йон(в металу створювали, розчиняючи у водi його сiль. Для приготування рiзних концентрацiй мiдi використовували СuSO4 x 5 H2O, свинцю - Pb(NO3)2. Для уникнення сорбцiї йонiв металу склом акварiума, а також з ц(ллю запоб(гання комплексоутворення з органiчними сполуками, якi видiляються в результатi метаболiзму риб, щоденно проводилась переса