РОЗДІЛ 2
ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ГАЛЬМІВНОЇ СИСТЕМИ ТА ШИН ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СТЕНДОВИХ ВИПРОБУВАНЬ
2.1. Визначення мінімально необхідного і достатнього переліку контрольованих параметрів
Гальмівна динаміка ДТЗ при гальмуванні робочою гальмівною системою відноситься до його найважливіших експлуатаційних властивостей, які впливають на безпеку дорожнього руху. Вона забезпечується конструкцією автомобіля і його гальмівної системи, а також рівнем їх технічного стану. Враховуючи, що в цій роботі предметом досліджень є тільки одна з гальмівних систем - робоча, розглянемо її призначення.
У відповідності з ДСТУ 2919-94 [111], робоча гальмівна система призначена для зниження швидкості руху, обмеження її на спуску та зупинки ДТЗ з необхідними ефективністю і стійкістю.
Виходячи з цього, основними оціночними показниками гальмівної динаміки є ефективність гальмування і стійкість ДТЗ в процесі гальмування.
Ці поняття часто по-різному трактуються в різних джерелах. Наприклад, в роботі Ю.Б.Суворова [122] ефективність гальмування і стійкість автомобіля в процесі гальмування є складовими "ефективності дії гальмівної системи".
Аналіз нормативних документів [4,6,7,111,36], які діють в нашій країні і за рубежем [8,9,37], показав, що ефективність гальмування і стійкість в процесі гальмування в деяких випадках оцінюється за різними параметрами.
Для визначення параметрів, які необхідно контролювати під час періодичних випробувань робочих гальмівних систем в умовах експлуатації, потрібно обґрунтувати мінімально необхідний і достатній перелік контрольованих параметрів.
При розробленні, вдосконаленні або аналізі систем діагностування у відповідності з вимогами нормативних документів [98,99,100] і загальноприйнятим підходом [1,2,3] необхідно представити об'єкт діагностування у вигляді його формалізованих логічних моделей, які враховують функціонування, взаємний зв'язок елементів самого об'єкта і характеризуючих їх параметрів, впливу процесів зміни технічного стану або несправностей на внутрішні і вихідні параметри. Аналіз таких моделей дозволить визначити мінімально необхідний і достатній перелік контрольованих параметрів, та послідовність їх контролю - алгоритм діагностування.
2.2. Аналіз контрольованих параметрів при різних методах діагностування з використанням функціонально-логічної моделі автомобіля і його гальмівної системи
Враховуючи, що ефективність гальмування робочою гальмівною системою і стійкість автомобіля в процесі гальмування в цій роботі розглядаються в загальній системі (п. 1.1.1), представимо всі елементи цієї системи у вигляді її функціонально-логічної моделі (ФЛМ).
Для цього розглянемо схему робочої гальмівної системи автомобіля ГАЗ 3307, зображену на рис.2.1.
Робоча гальмівна система має роздільний гальмівний привод для гальмівних механізмів кожної осі. Зусилля, прикладене до гальмівної педалі 11, передається на поршні головного гальмівного циліндра 13, кожний з яких створює тиск у своєму контурі. Сигнальний пристрій 14 спрацьовує в разі виходу з ладу одного з контурів гідропривода і на панелі приладів загоряється сигнальна лампа 4. В кожному з контурів привода є гідровакуумний підсилювач 5 і 10. Джерелом розрідження повітря для кожного з підсилювачів є впускний колектор двигуна 1. В магістралі живлення кожного підсилювача встановлений зворотній клапан 2 і вакуумні балони 3 і 6. Контроль за величиною розрідження здійснюється за допомогою датчиків розрідження з сигналізаторами червоного кольору для кожного контура на панелі приладів автомобіля 4.
Рис.2.1 Схема робочої гальмівної системи автомобіля ГАЗ 3307
1 - впускний колектор двигуна; 2 - зворотній клапан; 3, 6 - вакуумні балони; 4 - сигнальні лампи (на панелі приладів в салоні автомобіля); 5, 10 - вакуумні підсилювачі; 7 - робочі циліндри 2-ої осі; 8 - гальмові колодки коліс 2-ої осі; 9 - загальний повітряний фільтр; 10 - гальмівна педаль; 12 - резервуар головного гальмівного циліндра; 13 - двоконтурний головний гальмівний циліндр; 14 - сигнальний пристрій виходу з ладу контурів привода; 15 - робочі циліндри 10-ої осі; 16 - гальмові колодки коліс 1-ої осі.
Повітря під атмосферним тиском поступає в підсилювачі через загальний фільтр 9. В кожному з гальмівних механізмів коліс обох осей встановлені робочі гальмівні циліндри 7, 15 які розтискають колодки 8, 16. Гальмівні моменти, які виникають на колесах, реалізуються в їх контакті з опорною поверхнею.
Побудована за відомими правилами [1,2,3,12] функціональна схема гальмівної системи автомобіля в загальній системі і перетворена за прийнятим правилами [1,2,3,12], являє собою функціонально-логічну модель, зображену на рис.2.2.
Рис. 2.2 Функціонально-логічна модель гальмівної системи автомобілів ГАЗ-3307, ГАЗ-53А
Продовження рис. 2.2 Функціонально-логічна модель гальмівної системи автомобілів ГАЗ-3307, ГАЗ-53А
Закінчення рис.2.2 Функціонально-логічна модель живлячої частини привода гідро вакуумного підсилювача автомобілів ГАЗ-3307, ГАЗ-53А в режимах послідовних гальмувань та за їх відсутності
nдв - частота обертання колінчастого вала двигуна і режим його роботи;
Пр - продуктивність джерела розрідження;
vпч - об'єм живлячої частини гідровакуумного підсилювача, включаючи акумулятори енергії;
?v - збільшення об'єму живлячої частини гідровакуумного підсилювача за рахунок його негерметичності;
?vт - збільшення об'єму живлячої частини гідровакуумного підсилювача за рахунок витрати запасу розрідження в режимі гальмувань;