РОЗДІЛ 2.
ТИПОЛОГІЯ МОТИВАЦІЇ НАЗВ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ………...…………………………………………….. 55
2.1. Пропозиційно-диктумна мотивація назв лікарських рослин
української мови ………………………………………………………….. 55
2.1.1. Проблема пропозиційної структури в лінгвістиці ……………….. 55
2.1.2. Предикатно-аргументний різновид ……………………………….. 64
2.1.2.1. Мотиватор-предикат ……………………………………….. 64
2.1.2.2. Мотиватор-дестинатив …………………………………….. 82
2.1.2.3. Мотиватор-локатив ………………………………………… 92
2.1.2.4. Мотиватор-темпоратив …………………………………….. 94
2.1.2.5. Мотиватор-комітатив ………………………………………. 97
2.1.2.6. Мотиватор-партитив ……………………………………….. 97
2.1.2.7. Мотиватор-квалітатив ……………………………………… 102
2.1.2.8. Мотиватор-квантитатив …………………………………... 105
2.1.3. Гіперонімічний різновид …………………………………..……... 106
2.2. Асоціативно-термінальна мотивація назв лікарських рослин
української мови ………………………………………………………… 126
2.2.1. Механізм метафоризації як проблема лінгвістики ……………... 126
2.2.2. Метафорична інтеграція “ЛЮДИНА > РОСЛИНА” ………….. 133
2.2.3. Метафорична інтеграція “ТВАРИНА > РОСЛИНА” …………. 142
2.2.4. Метафорична інтеграція “РОСЛИНА>ЛІКАРСЬКА РОСЛИНА”.149
2.2.5. Метафорична інтеграція “АРТЕФАКТ > РОСЛИНА” ………... 151
2.2.6. Метафорична інтеграція “НАТУРФАКТ > РОСЛИНА” ……… 155
2.3. Змішаний тип мотивації назв лікарських рослин української мови ….. 156
2.3.1. Пропозиційно-асоціативна мотивованість ……………………… 157
2.3.2. Пропозиційно-модусна мотивованість ………………………….. 164
Висновки до другого розділу ………………………………………………… 166
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….... 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………… 177
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
баш. — башкирська мова
БМЭ — Большая медицинская энциклопедия: В 36 т. / Гл. ред. А.Н. Бакулев. — М.,
1956–1964. — Т. 16.
болг. — болгарська мова
бр. — білоруська мова
гр. — грецька мова
Грінч. — Словарь української мови. Упорядкував з додатком власного матеріалу
Борис Грінченко: В 4 т. / НАН України. Ін-т української мови. — К., 1996-1997.
ЕСУМ — Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Під заг. ред.
О.С. Мельничук та ін. — К., 1982–1989.
ККС — концептуальна картина світу
КС — картина світу
КЭСРЯ — Шанский Н.М., Иванов В.В., Шанская Т.В. Краткий этимологический словарь
русского языка / Под ред. чл.-кор. АН СССР С.Г. Бархударова. — М., 1975.
МКС — мовна картина світу
НТСУМ — Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укладачі:
В. Яременко, О. Сліпушко. — К., 1999.
ОС — ономасіологічна структура
п. — польська мова
рос. — російська мова
СУМ — Словник української мови: В 11 т. / Ред. кол.: І.К. Білодід /голова/ та
ін. — К., 1970 – 1980.
слн. — словенська мова
схв. — сербохорватська мова
стсл. — старослов’янська мова
тат. — татарська мова
тур. — турецька мова
ФСУМ — Фразеологічний словник української мови / Уклад.: В.М. Білоноженко та
ін. — К., 1993.
ч. — чеська мова
ЭСРЯ — Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4 т. / Под ред.
Б.А. Ларина. – М., 1964–1973.
ЭССЯ — Этимологический словарь славянских языков. Праславянский лексический
фонд. — М., 1974. — Вып. I; М., 1975. — Вып. II; М., 1979. — Вып. IX.
ВСТУП
У дисертаційному дослідженні здійснюється когнітивно-ономасіологічний аналіз
назв лікарських рослин в українській мові та визначаються типи мотиваційних
відношень між їх ономасіологічною структурою і фрагментами знань про
позначуване.
Сучасний етап розвитку українського мовознавства відзначається підвищеною
увагою до мови як маніфестанта етносвідомості. Особливе місце при цьому займає
номінативна система мови, яка передає етнічну своєрідність мовного членування
світу, відображає специфіку внутрішнього рефлексивного сприйняття довкілля,
досвід та культуру народу, його традиції, звичаї, міфологію.
Досить колоритним фрагментом національно-мовної картини світу, відкритим і
цікавим для когнітивно-ономасіологічних досліджень, є назви лікарських рослин,
адже, по-перше, цей номінативний масив формувався упродовж усього історичного
розвитку мови та еволюції етносу; по-друге, у назвах рослин відображено широкий
спектр інформаційних каналів: слухових, зорових, дотикових, запахових,
смакових, а також аксіологію та почуття народу; по-третє, з’ясування
особливостей добору мотиваторів при творенні фітонімів дає змогу глибше пізнати
як номінативні механізми в цілому, так і їхні пріоритети в етносвідомості
зокрема.
У роботах вітчизняних і зарубіжних дослідників найменування лікарських рослин
розглядалися переважно в аспекті діахронії: у ракурсі етимології (Ф. Буффа,
О.І. Киселевський, В. Махек, В.А. Меркулова, І.В. Сабадош, Д. Симонович та
ін.); у зв’язку з міфологічним і метафоричним світобаченням етносів
(В.В. Жайворонок, М.М. Маковський, Л.Д. Почепцова та ін.); у плані їхньої ролі
у складі фразеологізмів (О.А. Куцик, Н.Д. Петрова та ін.). Досить популярними є
дослідження символічних конотацій назв лікарських рослин, у яких відбиваються
фрагменти національно-метафоричних картин світу (Л.І. Бєлєхова, Т.В.
Зайковська, М.М. Маковський, Н.І. Панасенко та ін.). Символіки фітонімів
торкаються й автори деяких етнографічних студій (М.І. Афанасьєв, О. Воропай,
М.Ф. Золотницький, С.П. Красіков та ін.).
Як номінативний клас назви лікарських рослин на матеріалі різних мов
досліджувалися в аспекті засобів словотворення та словотворчих типів
(Т.О. Боброва, Я.В. Закревська, О.Ф. Миголинець, М.М. Фещенко, Л.Д. Фроляк,
О.І. Чинок та ін.), структурно-семантичних розрядів (В.О. Іванов, А.Й. Капська,
В.П. Нікашаєва та ін.), семантичної мотивованості (А.М. Шамота та ін.), а також
у стилістичному (Л.О. Симоненко та ін.) та психолінгвістичному (І.Е. Подолян та
ін.) аспектах.
Поряд із цим, назви лікарських рослин досі не були об’єктом комплексних
когнітивно-ономасіологічних
- Київ+380960830922