РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕТОДИКА ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ ЗІ СКОЛІОТИЧНИМИ ВАДАМИ ХРЕБТА
2.1. Теоретичні позиції експериментального дослідження
У процесі росту організму з різних несприятливих причин можуть виникати деформації хребта. Вони поділяються на вроджені та набуті.Останні можуть бути наслідком травм, інфекцій, інтоксикацій, уражень нервової системи, хвороб обміну речовин, порушень статики на фоні гіподинамії. Нерідко деформації виникають внаслідок поєднання декількох чинників [109].
Найчастішою деформацією є викривлення хребта. У нормі хребет має чотири фізіологічні вигини. Два з них - шийний та поперековий спрямовані опуклістю вперед (лордоз), а грудний і куприковий - назад (кіфоз). Ці фізіологічні вигини формуються у процесі росту і розвитку дитини, у новонародженого хребет практично прямий. Виразність фізіологічних вигинів залежить від кута нахилу таза, з яким хребет нерухомо зчленований. Тому при збільшенні кута нахилу таза кривизна вигинів теж збільшується, а при зменшені- вигини хребта сплощуються. Завдяки цим кривинам і амортизаційним властивостям міжхребцевих хрящів забезпечуються ресорні функції і рухливість хребта. Його стійкість у вертикальному положенні зумовлюється напруженням оточуючих м'язів, їх безперервною узгодженою роботою. У випадках перевантаження одних і тих самих м'язових груп і їх утомлення порушується рівномірна тяга тяга м'язів, що може призвести до зміни величини лордозу або кіфозу, бокового викривлення хребта. При частому повторенні цих станів вони фіксуються, що викликає порушення постави і тягне за собою перерозподіл м'язового тонусу, ослаблення м'язів, зниження ресорної функції хребта, зміни в діяльності основних систем організму [9,10].
Ми згодні з ученими (Кон І.І., Назарова Р.Д., 1984, В.Я. Фіщенко В.А., Улєщенко, Н.Н. Вовк, 1994), що лікування дефектів постави і деформацій опорно-рухового апарату комплексне [108,109]. Воно має передбачати використання засобів фізичної культури разом з масажем, фізіотерапією, загартовуванням, гігієнічними та оздоровчими заходами у режимі навчання, праці та відпочинку.
На нашу думку фізична реабілітація дітей з вадами хребта в навчально-оздоровчій системі спеціалізованої школи-інтернату, має включати комплекс корекційних, відновлювальних, навчальних, виховних, загальнооздоровчих заходів, які повинні бути направлені на припинення прогресування деформацій хребта (у нашому випадку сколіотичних деформацій), корекцію наслідків хвороби (викривлень хребта, дефектів опорно-рухового апарату, порушень з боку фізіологічних систем, особливо нервової, кардіореспіраторної, травної), відновлення втрачених фізіологічних функцій, підвищення рівня здоров'я дітей, придбання необхідних умінь та навичок, вихованню фізичних якостей, формуванню правильної пози та постави, вмінню адаптуватися в соціальному середовищі молодих людей.
Ми розділяємо думку багатьох авторів [108,109,198,199,200,201,218,232] в тому, що провідне місце в лікуванні та відновлюванні дітей, зі сколіотичними захворюваннями опорно-рухового апарату та іншими вадами хребта, відводиться раціональному фізичному вихованню. Воно повинно забезпечити своєчасне формування основних пізніх реакцій та навиків дитини, під впливом яких здійснюється процес корекції фізіологічних згинів хребта та кута нахилу тазу.
Фізичні вправи широко мають використовуватись на всіх етапах лікування та реабілітації захворювань хребта у дітей. Клініко-фізіологічним обгрунтуванням для застосування фізичних вправ та інших засобів фізичної реабілітації є можливість з їх допомогою вирішувати першочергові завдання лікування на основі зіставлення патологічних процесів у хворому організмі та характеру впливу на ці процеси вибраних засобів. У процесі фізичного виховання гармонічне поєднання динамічного навантаження і статичних зусиль забезпечує формування правильної постави, виховання якої є одним з першочергових завдань педагогічних та медичних працівників.
При розгляданні особливостей хребта у дітей та патогенезу захворювань на сколіоз ми встановили важливу роль м'язевої системи в його розвитку і функціонуванні, в формуванні адаптивних реакцій, а при патологічних змінах м'язів у формуванні наслідкових синдромів.
М'язева система має велике значення в розвитку дитячого організму, ця роль поперекнюється значним впливом енергетичних та пластичних процесів у працюючих м'язах на функціональні системи та морфологічні структури дитячого організму. Треба враховувати, що м'язева тканина одна з найбільш активних тканин людського організму, яка забезпечує різнобарв'я його реакцій, в тому числі і складних поведінкових актів [199]. Ще великий фізіолог І.М.Сєчєнов говорив про те, що багатство складної психічної діяльності людини реалізується завдяки його рухливої сфери. Сучасна вікова фізіологія поперекнює особливу роль м'язової системи в рості та розвитку дитячого організму так званим енергетичним правилом скелетних м'язів, згідно якому вікові зміни функцій знаходяться в прямій залежності від об'єму та характера м'язевої роботи (Аршавський І.А., 1968) [15].
Дослідження проводилися впродовж останніх семи років на базі спеціалізованого дитячого закладу, де в нас була змога вплинути на лікувальний процес школи-інтернату, запропонувати методики фізичної реабілітації використовуючи комплексний підхід, розробити програму з фізичного виховання для дітей хворих на сколіоз, розробити методичні рекомендації з лікувальної фізичної культури, плавання, масажу, фізіоелектропроцедур, цим самим удосконалити навчально-оздоровчий процес у закладі.
Дослідження були спрямовані на:
- наукове обгрунтування проблеми фізичної реабілітації дітей хворих на сколіоз;
- розробку експериментальної програми з фізичного виховання для дітей зі сколіотичною хворобою в умовах санаторної школи-інтернату;
- на розробку та вдосконалення комплексних реабілітаційно - педагогічних заходів ефективного лікування, навчання, підвищення рівня фізичного та психічного