РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для рішення поставленої мети і задач було проведено комплексне
клініко-лабораторне і функціональне обстеження 100 дівчат із нерегулярним
менструальним циклом, що були розподілені на дві групи в залежності від
використаних лікувально-профілактичних заходів:
І група - 50 дівчат із нерегулярним менструальним циклом, що одержували
загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи; у залежності від
діагностованих ендокринологічних порушень виділяли підгрупи А - 15 пацієнток з
гіперандрогенією; Б - 11 з гіперпролактинемією; В - 9 з гіперестрогенією і Г -
15 з гіпоестрогенією;
ІІ група - 50 дівчат із нерегулярним менструальним циклом, що одержували
запропоновану нами методику; у залежності від діагностованих ендокринологічних
порушень виділяли пігрупи А - 16 пацієнток з гіперандрогенією; Б - 10 з
гіперпролактинемією; В-10 з гіперестрогенією і Г-14 з гіпоестрогенією.
Критеріями добору пацієнток із нерегулярним менструальним циклом явилися:
- клінічні ознаки порушень менструального циклу: олігоменорея, аменорея
первинна і вторинна, дисфункціональні маткової кровотечі;
- ендокринологічні порушення: гіперандрогенія, гіперпролакти-немія, гіпер- і
гіпоестрогенія.
У контрольну групу ввійшли 50 гінекологічно і соматично здорових дівчат у віці
від 12 до 17 років, відібраних у школах і середніх навчальних закладах при
диспансеризації.
Критеріями відбору дівчат у контрольну групу були такі моменти:
- регулярна менструальна функція;
- відсутність відхилень фізичного і статевого розвитку;
- відсутність проявів хронічних соматичних захворювань;
- відсутність обтяженості сімейного анамнезу пухлинами, гіперпластичними
процесами різноманітної локалізації і ендокринопатіями.
Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи прово-дилися відповідно до
рекомендацій [10,33] і містили в собі такі моменти:
1. Немедикаментозні методи лікування:
- лікувальна фізкультура;
- фізичні методи лікування (лікувальні ванни, гальванічний «комір« по Щербаку;
ендоназальний електрофорез з вітаміном В1 і літієм);
2. Циклічна вітамінотерапія (фолієва кислота й аскорбінова кислота, вітаміни
В1, В6 і Є).
3. Спрямована гормональна корекція з урахуванням варіанту порушення
ендокринного статусу (три-мерсі, логест, та ін.).
Тривалість загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів залежала від
характеру порушень менструального циклу і змін ендокринного статусу.
Основними відмінними рисами запропонованої нами методики
лікувально-профілактичних заходів є використання антигомотоксичних препаратів:
- лімфоміозот - по 15 крапель 3 рази в день до їжі - курс 14 днів;
- оваріум-композітум - 2,2 мл 2 рази в тиждень - на курс 10 ін'єкцій;
- галіум-композітум - по 10 крапель 3 рази у день- курс 30 днів.
Науковим обгрунтуванням для застосування комплексних біологічних препаратів
явився їхній комплексний вплив на функціональний стан
гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової систе-ми й основні метаболічні процеси у
дівчат в пубертатному віці.
При обстеженні здорових дівчат і відібраних пацієнток оцінювалися: фізичний і
статевий розвиток; функціональний стан репродуктивної й ендокринної систем
організму, а також деякі параметри нейрофізіологічного дослідження. Обстеження
починалося зі збору анамнезу. При опитуванні зверталася увага на такі
відомості: спадковість, перенесені захворювання, наявність надлишкової маси
тіла в сім'ї і серед найближчих родичів, а також захворювання діабетом,
центральної нервової системи і генеративну функції матері, перебіг вагітності і
пологів у матері, маса тіла і ріст при народженні, наявність інших пологів
крупним плодом у матері. Особлива увага приділялася періоду статевого
дозрівання: з'ясовувалися вік менархе, характер менструальних кровотеч (убогі,
рясні, хворобливі), їхня тривалість і регулярність.
При огляді звертали увагу на характер статури, ступінь вираження
підшкірно-жирової клітковини, стан шкіри. Шляхом огляду і пальпації вивчалися
ступінь розвитку молочних залоз, їх форма, розміри, консистенція, однорідність,
стан шкіряних покривів, оволосіння навколо ареол, характер виділень із соска, а
також стан регіонарних лімфатичних вузлів (пахових, надключичних і ін.). При
виявленні патологічних утворень визначалися їх консистенція, розмір, форма і
рухливість.
Огляд щитовидної залози проводили з урахуванням наявності специфічних
(набряків, сухість шкіри, випадіння волосся, зменшення пульсу, сонливість,
швидка стомлюваність, емоційна лабільність, серцебиття, прискорення пульсу,
зниження маси тіла, “очні” симптоми) симптомів. При пальпації щитовидної залози
звертали увагу на її розміри, форму і консистенцію.
Оцінка розвитку вторинних статевих ознак проводилася по балах для кожної ознаки
окремо: Ма (0, 1, 2, 3) - молочна залоза; Р (0, 1, 2, 3) - пахове оволосіння;
Ме - вік менархе.
Гінекологічне дослідження містило в собі огляд зовнішніх статевих органів
(правильність будови, стан слизової вульви) і ректальне дослідження (розміри,
положення, рухливість, хворобливість внутрішніх статевих органів).
Ступінь розвитку внутрішніх статевих органів визначали за допомогою
ультразвукового дослідження апаратом “ATL – Philips. HDI - 4000“ із
використанням трансабдомінального датчика 3,5 МГц. Проведені такі ехографічні
виміри: довжина, ширина, передньо-задній розмір, товщина передньої і задньої
стінок, довжина шийки матки, розмір М-ехо, довжина, ширина і товщина яєчників
із підрахунком кількості рідинних включень у фолікулінову і лютеїнову фазу
менструального циклу. Обсяг яєчника підраховували по формулі: (довжина х
товщина х
- Київ+380960830922