РОЗДІЛ 2
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ УМІННЯ КОРИСТУВАТИСЯ ПСИХОЛОГІЧНИМИ МЕХАНІЗМАМИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЯК ЗАСОБОМ ОВОЛОДІННЯ ФРАНЦУЗЬКОЮ МОВОЮ
2.1. Ступінь сформованості механізмів систематизації як прийому запам'ятовування у студентів (констатуючий експеримент)
Друге з поставлених завдань нашого дослідження було вирішене за допомогою констатуючого експерименту, який складався з таких етапів:
1) анкетування, проведене серед студентів факультету іноземної філології Національного університету "Острозька академія" щодо методів їхньої роботи;
2) запам'ятовування низки слів, що групуються за ознакою родової належності (знайомі слова) та за звуковим складом (незнайомі слова);
3) лексико-граматичні завдання логічного характеру різної складності (на виявлення обсягу і змісту понять, спільних та відмінних ознак вказаних понять; на встановлення підпорядкованості одного поняття іншому; на впорядкування понять за обсягом і змістом та ін.) для з'ясування сформованості окремих розумових операцій, що входять до складу систематизації, а саме операцій аналізу, синтезу, порівняння, класифікації, узагальнення, абстрагування.
Констатуючий експеримент проводився на заняттях із французької мови IІ-V курсів факультету іноземної філології Національного університету "Острозька академія". У процесі експерименту нами було відвідано 100 занять на тематичне та підсумкове узагальнення матеріалу, проаналізовано 300 робіт студентів, виконаних за нашими завданнями і вказівками. Експериментом було охоплено понад 160 студентів.
Розглянемо детальніше кожний з вищезазначених етапів. Перший етап полягав у проведенні анкетування серед 165 студентів IІ-V курсів факультету іноземної філології щодо методів їхнього навчання. Аналіз результатів цього дослідження (в табл. 2.1) показав, що у більшості студентів відсутня цільова спрямованість на виконання систематизації як прийому запам'ятовування, хоча деяка тенденція до групування матеріалу все-таки спостерігалася у студентів старших курсів, де процес запам'ятовування стає більш керованим, більш активним та усвідомленим порівняно зі студентами молодших курсів, де запам'ятовування носить більш механічний характер.
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика основних стратегій, які
застосовуються студентами II-V курсів у процесі
запам'ятовування матеріалу (констатуючий експеримент)
О с н о в н і с т р а т е г і їзаучу-вання напа- м'ятьзаучуван-ня напа- м'ять складних чи незро-зумілих
фраз,
уривківскла-дання
планускла-дання резю-мескла-дання
схем, таб-
лицьзапам'я-товуван-ня ідей, ключових слівгрупу-вання
мате-ріалувласна логічна
реорга-нізація та систематизація
матеріалуу відсотках до загальної кількості студентів на кожному курсіІI849515,525101585ІІI67,572,517,542,547,538,52826,5ІV48542853524831,534V22,528315957,55144,547,5
Наступний, другий етап складався з двох завдань. У першому з них студентам пропонувалося запам'ятати 20 слів, що групувалися за звуковим складом. Запропонований для першого завдання ряд слів був таким: base, phrase, pot, phase, cachet, sot, vase, sachet, tot, breche, mot, cadet,
regret, peche, chevet, beche, brevet, creche, bec, avec.
У другому завданні запропоновані 20 слів групувалися за ознакою родової приналежності, значення всіх слів були відомі студентам. Ряд слів, представлених у цьому дослідженні, був таким: jus, boeuf, oncle, jupe, veau, robe, the, lapin, tante, vin, porc, soeur, blouse, eau, pantalon, frere, manteau, cafe, chemise, lait.
Запам'ятовування запропонованих слів здійснювалося таким чином. Картки з написаними словами послідовно змінювали одна одну. Час, виділений на представлення кожного слова, обмежувався часом його прочитання диктором (викладачем) та подальшого його повторення студентами. Читання всього ряду, що супроводжувалось відтворенням, повторювалось 5 разів. Після цього студента запитували, як він запам'ятовував запропоновані слова.
Необхідно відзначити, що ситуація дослідження була нелегкою, тому що при послідовному представленні матеріалу для запам'ятовування групування повинно було здійснюватися у розумовому плані.
Результати досліджень відображені у табл. 2.2, де представлена загальна продуктивність відтворення і кількість відтвореного групами студентів.
Аналіз даних цієї таблиці показує незначну перевагу в запам'ятовуванні відомих слів, а також дещо вищий показник групування цих же слів (друге завдання). Проте відсоток слів, названих згрупованими, щодо загальної кількості відтвореного (48-54%) є низьким.
Як уже зазначалося, у наших дослідженнях ми вимагали від студентів звіту про те, як вони здійснювали запам'ятовування. За відповідями на ці запитання, а також за послідовністю, у якій здійснювалося відтворення завчених слів, всі студенти розподілилися на три групи.
До першої групи увійшли студенти, які в своїх звітах не згадували ні про яке групування і фактично його не здійснювали. Їхня відповідь на те, як вони здійснювали запам'ятовування, була приблизно такою: "Відтворив (-ла) ті слова, які запам'яталися самі собою".
Таблиця 2.2
Загальна продуктивність відтворення та кількість відтвореного групами студентів ІI-V курсів у констатуючому
експерименті ( абсолютні показники)
КурсСередня кількість
відтворених слівСередня кількість
слів, названих згрупованими1-е зав-дання2-е зав-дання1-е зав-дання2-е зав-данняII9,211,15,26,3III13,914,25,46,8IV14,816,16,77,1V15,216,310,111,4Разом14,815,99,610,8
До другої групи увійшли студенти, які не вказували на свідоме групування слів у