РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
2.1. Аналіз динаміки експортно-імпортних та транзитних вантажопотоків
Інтеграційний розвиток транспортних систем об'єктивно вимагає врахування перспектив розвитку загальноєвропейської транспортної політики (так званої Білої книги, опублікованої 12 вересня 2001 р.: "Європейська транспортна політика до 2010 року"). Європейська загальна транспортна політика спрямована, головним чином, на збалансований розвиток кожного виду транспорту (в першу чергу залізничного і автомобільного), а також розвиток інтермодальних перевезень. Тому, згідно загальновизнаних принципів системного підходу (рух від загального до часткового), згаданих вище державних програм і концепцій (Програма розвитку ТДК України на 2000-2004 рр.; Комплексна програма утвердження України як транзитної держави у 2002-2010 рр.; Програма і концепція створення функціонування національної мережі МТК та ін.), а також з огляду на прикордонне транспортно-географічне положення досліджуваної області, на прикладі якої спробуємо показати процес формування та організації управління транспортно-логістичних систем, вважаємо необхідним дослідити стан та перспективи розвитку транспортної системи на макрорівні (динаміку обсягів і структури експортно-імпортних та транзитних вантажопотоків України), мезорівні (міжобласні та внутріобласні вантажопотоки Волинської області) та мікрорівні (динаміку обсягів перевезень та основних показників функціонування транспортних підприємств області). Такий аналіз дозволить виявити основні тенденції розвитку міждержавних, міжобласних та внутріобласних вантажоперевезень в майбутньому, що має вирішальне значення при формуванні прикордонної транспортно-логістичної системи.
Обсяги перевезень вантажів та вантажообороту за видами транспорту України 1990-2001 роки показані в табл. 1, 2 додатку Б [137].
Динаміка перевезення вантажів і вантажообороту всіх видів транспорту показана діаграмами (рис.2.1.).
Рис. 2.1. Діаграми обсягів перевезень та вантажообороту за всіма видами транспорту1
Обсяги міжнародних автоперевезень, здійснюваних українськими приватними компаніями стабілізувались: за 1999-2000 рр. вони збільшились приблизно на 10%. Міжнародний автомобільний транспорт в Україні на 99,2% належить приватним власникам. Всього вантажоперевезеннями займається біля 1000 компаній. В кінці 2001 та на початку 2002 року в Україні нараховувалося 16,5 тис. машин, які здійснювали міжнародні перевезення. Разом з тим, з загальної кількості лише 3,5 тис. (біля 20%) відповідали європейським стандартам "екологічної чистоти". Середній вік 70-80% парку вітчизняного автомобільного транспорту складає більше восьми років [143].
Залізничний транспорт відіграє виключно важливу роль в розвитку економіки будь-якої держави, оскільки здійснюючи перевезення вантажів відповідно до потреб виробництва, він забезпечує нормальне функціонування і розвиток всіх його галузей, регіонів і підприємств. Тому можна стверджувати, що залізничний транспорт є життєво важливою галуззю господарства, яка забезпечує економічну безпеку і цілісність держави. В Україні залізничний транспорт є однією з найкрупніших галузей господарства, і основною ланкою виробничої і соціальної інфраструктури.
В складі 6 залізниць України функціонують 1833 станції, з яких 51 сортувальна, 75 основних і 48 оборотних локомотивних депо, 10 пасажирських, 5 рефрижераторних і 66 вантажних вагонних депо, 44 дистанції енергопостачання, 72 дистанції сигналізації і зв'язку та 110 дистанцій шляхів. Експлуатаційна довжина залізничних шляхів України складає 23 тис.км. , з яких одна третина - двоколійні та багатоколійні ділянки. Більше 9 тис.км. ліній електрифіковані, майже 60% мережі обладнані автоматичним блокуванням. З 67,8 тис.од. стрілкових переводів дві третини (44тис.од.) обладнані електричною сигналізацією. Розгорнута довжина мережі залізничних шляхів складає 51,3 тис.км., в тому числі головних - 31,0 тис.км., станційних шляхів - 17,0 тис.км., під'їзних шляхів - 3,3 тис.км.
Залізничний транспорт України є не лише масовим видом транспорту, але й найбільш фондомістким та трудомістким. Основні фонди залізниць складають 20% усіх виробничих фондів країни, а 370 тис. працюючих (станом на 1.01.2002р.), або 47% усіх зайнятих в сфері транспорту - це більше, ніж усі основні магістральні види транспорту разом взяті.
У перевезеннях вантажів залізничним транспортом відбулися певні зміни. Зросла середня відстань перевезень однієї тонни вантажів наземним і водним транспортом. На залізничному транспорті середня відстань перевезень однієї тонни вантажів збільшилась в середньому на 30 км. (з 454 км. у 1997 році до 484 км. у 2001 році), на автомобільному транспорті - на 5 км. (з 16 км. у 1997 до 21 км. у 2001 році), а на річковому - на 70 км. (з 636 км. у 1997 до 706 км. у 2001 році) (див. рис. 1 та табл.3 додатку Б) [132].
Інтенсивність перевезень вантажів на залізничному транспорті загального користування також зросла з 7,0 млн. т-км. на 1 км. довжини шляхів у 1998 році до 7,8 млн. т-км. на 1 км. довжини шляхів у 2001 році, що є досить позитивним явищем.
Статистичні дані також підтверджують деякий перерозподіл вантажопотоків між залізничним та автомобільним транспортом на користь першого. Зокрема, якщо у 1997 - 1998 роках питома вага автотранспорту у перевезеннях вантажів становила 67-68%, то на початок 2002 року вона скоротилась до 61%. Разом з тим питома вага залізничного транспорту у сукупних перевезеннях вантажів за той самий період зросла з 18% до 23%. В розподілі вантажообороту спостерігається аналогічна тенденція, зокрема, збільшення питомої ваги залізничного транспорту з 36-40% у 1997 році до 44-46% у 2002 році (див. рис. 2 додатку Б).
В структурі перевезень вантажів залізничним транспортом протягом 1995-2002рр. традиційно переважають вугілля (28%), руда (18%), чорні метали (10%), нафта та нафтопродукти (8%), хімічні та мінеральні добр