РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
Програмою дослідження передбачалось вивчити дію різних технологій вирощування сільськогосподарських культур при тривалому їх застосуванні в польовій сівозміні на агроекологічні функції дернового середньопідзолистого глеюватого глинисто-піщаного грунту в умовах зони Полісся України.
Основними завданнями досліджень були:
* вивчити продуктивну реакцію сільськогосподарських культур за умов вирощування їх при тривалому використанні(18 років) грунтузахисних технологій на основі обробітку без обертання скиби при різних рівнях живлення рослин;
* визначити особливості впливу пожнивних решток (соломи) в залежності від місце положення їх в орному шарі грунту на урожайність сільськогосподарських культур;
* з'ясувати динаміку накопичення та перерозподілу рухомого фосфору та обмінного калію в залежності від норм добрив та способу їх внесення;
* дати екологоенергетичну оцінку вирощування сільськогосподарських культур та визначити екологічно та економічно доцільні нормативи техногенних факторів в агротехнологіях.
2.2. Методика і об'єкт досліджень
Для вирішення поставлених завдань були використані результати стаціонарних досліджень лабораторії агроекології ІСГ Полісся, в яких автор приймав участь. Дослід був організований на теріторії дослідного господарства інституту в Коростенському районі Житомирської області на типових для зони дерново-підзолистих глинисто-піщаних грунтах.
Схемою досліду передбачалося вивчення п'яти технологій систем обробітку з яких нами проаналізовані три, а саме:
1. Загальноприйнята технологія на основі оранки на глибину 18-20см, (скорочено О 18-20) .
2. Грунтозахисна технологія, яка базується на обробітку без обертання скиби, плоскорізне розпушування на 18-20см, (скорочено ГП 18-20).
3. Грунтозахисна різноглибинна технологія: плоскорізне розпушу-вання під озимі зернові на 10-12см, під ярі культури на 18-20см з яких під картоплю та кукурудзу на 28-30см (скорочено ГР10-12).
Дослідження проведені в типовій дев'ятипільній сівозміні з розгорненням її в просторі трьома, а в часі дев'яти полями. Вивчення технологій систем обробітку здійснювалось на фоні трьох рівнів живлення рослин: 1) без добрив; 2) одинарна норма; 3) полуторна норма добрив. Схема сівозміни та систем удобрення приведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Схема чергування та удобрення культур в польовій сівозміні
№ п/п Культура сівозміниБез добривОдинарна нормаПолуторна нормагній, т/гакг д.р.гній, т/гакг д.р.NP2О5K2ОNP2О5K2О1234567891011Перша ротація1Картопля0609090120801201201802Овес 0-609090-901201203Конюшина0--------4Озима
пшениця0-909090-1201201205Льон -
довгунець0-207090-30901206Кукурудза06090609080120901207Озима
пшениця0456060-6090908Люпин 0--------9Озиме жито0-304560-4560901234567891011Всього за сівозміну0120425505600160585690840На 1га сівозмінної площі013,347566717,8657793Друга ротація1Картопля0406060906090901202Овес 0-303030-4545453Конюшина0--------4Озима
пшениця0-606060-9090905Льон -
довгунець0-154560-2070906Кукурудза040606090609060607Озима
пшениця0-304545-4560608Вико-овес0--------9Озиме жито0-203040-304560Всього за сівозміну080275315385120410460555На 1га сівозмінної площі08,930354313,3465162За дві ротаціїВсього за дві ротації (18 років)020070082098528099511501395На 1га сівозмінної площі011,139465516,0556478
Повторність досліду 4 - ри разова. Площа посівної ділянки 6 * 30=180 м2, площа облікової 4 * 25=100м2. Входження в сівозміну проводилось одним полем починаючи з 1982 року картоплею по вирівнюючій культурі - вівсу . Друга ротація розпочалась в 1991 році картоплею і закінчилась в 2001 році озимим житом.
Азотні добрива використовувались у формі аміачної селітри, фосфорні у вигляді гранульованого суперфосфату, калійні - у формі хлористого калію.
Вапнування грунту проводилось за значенням гідролітичної кислотності перед обробітком грунту під картоплю першої та другої ротації. При цьому в другій ротації сівозміни під картоплю та льон - довгунець використовувалась солома попередньої культури. Проти хвороб та шкідників в досліді застосовувались хімічні засоби захисту у відповідності із зональними рекомендаціями по системі землеробства [191, 165]. Сорти сільськогосподар-ських культур та норми їх висіву представлені в табл.2.2.
Таблиця 2.2
Сортовий склад сільськогосподарських культур,
що висівались у сівозміні
КультураСортНорма висівуКартопля Вогник, Поліська рожева60-70 тис/гаОвес Чернігівський 83, Скакун5,0 млн/гаКонюшина Носівська 520,0 кг/гаОзима пшеницяМиронівська 808, Миронівська 615,5 млн/гаЛьон-довгунецьМрія 28,0 млн/гаКукурудза Дніпровський 247, Київський 271100 тис/гаЛюпин Ранньостиглий 3011,2 млн/гаВика Білоцерківська В суміші з вівсом 200кг/га (1:1)Озиме житоВерхняцьке 325,0 млн/га
Перед закладкою дослідів в 1981 році було проведено грунтове та агрохімічне обстеження поля. Для забезпечення статистичної достовірності щодо фосфорно-калійного стану грунту відбиралися змішані зразки з 180 пунктів за глибинами 0-10 та 10-20 см. Відповідні відбори грунту повторювалися після збирання озимого жита три роки поспіль при закінченні ротації сівозміни. Аналізи зразків грунту проведені в лабораторії інституту під керівництвом к.с.-г. н. Андрієша Р.А., аналітичні роботи виконані згідно з прописами спеціальних методичних керівництв (Вадюніна А.Ф., Корчагіна З.А., Арінушкіна) .
В грунтових зразках визначали : гумус за Тюріним , рН потенціометрично, гідролітична кислотність за Каппеном - Гійовицем, рухомий фосфор та обмінний калій за Кірсановим. З фізичних та воднофізичних властивостей визначалися